“Воздвнгне Вкраїна свойого Мойсея” (П. Тичина)

Всім відома біблейна легенда про Мойсея – легендарного пророка, який сорок років вів свій народ до землі обітованої. І. Франко переосмислив цю легенду, вибравши темою своєї поеми “смерть, Мойсея як пророка, не признаного своїм народом”. Саме в поемі “Мойсей”, яка є вершиною у літературній спадщині Каменяра, поет осмислює історичну долю українського народу, трагічні шляхи його буття.

Поема починається з прологу, в якому поет з болем у серці звертається до свого “замученого, розбитого” українського народу. Саме йому, в геній

якого вірив, І. Франко присвячує свою поему. Душу поета тривожить “будуще” народу, який протягом багатьох років був покірливим рабом “усякому, хто зрадою й розбоєм” його “скував і заприсяг на вірність”.

У звертанні до народу І. Франко ставить риторичне запитання: “Задармо край твій весь политий кров’ю твоїх борців?” І впевнено стверджує: “О ні! Та прийде час, і ти огнистим видом Засяєш у народів вільних колі…” Щоб це сталося, треба збудити свідомість народу. Філософське переосмислення долі пророка Мойсея дозволяє поетові показати необхідність єднання народу і вождя, що знає шлях

до визволення і присвячує своє життя служінню народові. Навіть коли люди відвертаються від своїх пророків, ідеї визволення не вмирають, а будуть підхоплені наступними борцями. Ніхто не може спинити переможний рух народу, адже він є творцем історії.

Сам Іван Франко, як той Мойсей, прагнув, щоб український народ, який упродовж століть перебував у рабстві, здобув свободу. Народу потрібен вождь (пророк, поводир), якому б народ довіряв і який би вказав шлях до щасливого життя і повів за собою. У вірші “Гімн” І. Франко вказав цей шлях: “..дух, наука, думка, воля” – ось що наблизить “розвидняющийся день”.

Творчість І. Франка, його самовіддана праця наближали час свободи українського народу. Поему “Мойсей” називають другим “Заповітом” української літератури. Я можу назвати І. Франка другим, після Т. Шевченка, українським Мойсеєм. Наш народ з шаною і вдячністю звертається до творів Т. Шевченка та І. Франка в пошуках наснаги до життя та волі.

У поемі “Мойсей” І. Франко висловив найзаповітніші мрії і сподівання свого наг роду того часу. І ці сподівання справдилися. Але, на жаль, у наш час немає таких пророків, як Мойсей, немає, мені здається, відданої народові людини, яка б знала, куди вести народ, якою будувати нашу країну, як зробити наше суспільство справедливим і щасливим. Залишається тільки сподіватися.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5,00 out of 5)

“Воздвнгне Вкраїна свойого Мойсея” (П. Тичина)