Осуд антигуманної сутності війни в оповіданні Г. Белля “Подорожній, коли ти прийдеш у Спа…”

І. Розповідь від першої особи. (Оповідання являє собою монолог юного солдата, який потрапив до шпиталю – колишньої його ж гімназії, після поранення. Така форма емоційно переконливо свідчить про антигуманну сутність війни. Така форма також надає можливість не тільки розповісти про події, але й висловитися з приводу баченого, передати багатство почуттів, думок, асоціацій людини, далекої від війни. Але війна знайшла й цього хлопця.)
ІІ. Значення опису інтер’єру. (Дія відбувається у приміщенні колишньої класичної гімназії, причому, герой

не одразу розуміє, що це саме його гімназія: таких гімназій було багато. Що ж характерне для них? Зеленими коридорами висять репродукції творінь давніх авторів. А далі, за фризом Парфенона, храму, присвяченого богині мудрості Афіні, уособлення войовничості нації: до п’ят озброєний грецький воїн, а на сходовій клітці “пишалися всі вони – од великого курфюрста до Гітлера”. Так інтер’єр промовляє сам за себе.)
ІІІ. Значення імен і назв у оповіданні. (Імена, згадані в оповіданні, – це імена тих, на прикладі кого виховували юних гімназистів: Цезар, Ціцерон, Марк Аврелій – з античності, Ніцше – філософ, ідеологію
якого взяли за основу фашисти, Фрідріх Вільгельм Брандербурзький, пруський кайзер Фрідріх ІІ – уособлення воєнних перемог. Та й перейменували усі три гімназії Бендорфа на честь них, навіть Гітлера. Таким чином згадані імена теж промовляють про войовничі ідеали, які намагалися прищепити юним німцям. Отож герой у мріях ішов від них повз Цезаря, Ціцерона, Марка Аврелія в коридор, де висіла “Медея” і далі до сторожа Біргеляра, уособлення доброти. Не випадково й останні слова героя звернені до цього чоловіка з проханням: “Молока!”)
ІV. Чому через усе проступає хрест. (У творі цікава особливість: колись гімназія мала ім’я Святого Хоми і над дверима класу малювання висів хрест. Потім його зняли, але нічим не могли зафарбувати його: він незмінно проступав крізь усі шари фарб. Це своєрідний символ-нагадування про антигуманність того, що відбувалося. Цікаво, що все це майнуло в голові героя, коли його несли до тимчасової операційної.)
V. Смисл назви оповідання. (Коли героя несли нагору до зали малювання, він побачив таблицю з іменами полеглих та великим Залізним хрестом угорі. Тоді мимоволі він подумав, що, певно, доведеться збільшувати ту дошку, стільки ще поляже на цій війні. А може, і його ім’я опиниться на цій дошці. Мотив пам’ятної дошки повторюється, коли герой бачить ще не витертий з дошки напис його рукою “Подорожній, коли ти прийдеш у Спа…” Сім разів було зроблено цей напис різним шрифтом. Це був початок славнозвісної епітафії трьомстам спартанцям, які полягли у бою з персами під Фермопілами. Таким чином, напис виявився символічним. І цей напис – нагадування про антигуманну сутність будь-якої війни.)






Твір на тему чи замінить інтернет на книгу.
Осуд антигуманної сутності війни в оповіданні Г. Белля “Подорожній, коли ти прийдеш у Спа…”