Основні риси українського національного характеру

Схожі твори:

1. Вартості і вади українського національного характеру Що таке український національний характер? Це пи­тання досить складне, принаймні неоднозначне. Кожен з національних характерів має свої власні вартості й вади. Не виключення тут й українці. Український характер складався протягом багатьох століть. На його формування у першу чергу вплинуло гео­графічне розташування країни: близькість вороже налаштованих племен примушувала бути завжди напоготові. А ось до добрих гостей […]...
2. Змалювання типових рис українського національного характеру у романі “Тигролови” Твір І. Багряного “Тигролови” має усі прикмети пригодницького роману: персонажі чітко розмежовані на позитивних і негативних, захоплюючий сюжет, мисливські пригоди, кохання і, звичайно, щасливий кінець. До цього жанру зверталися і яскраві представники зарубіжної літератури (Ф. Купер, Д. Лондон), однак твір І. Багряного посідає окреме місце. Автор створює жанр українського пригодницького роману, українського всім своїм духом, […]...
3. Риси національного характеру героїв роману “Маруся Чурай” Ліни Костенко Роман “Маруся Чурай” Ліни Костенко – яскраве явище сучасної української літератури. Поклавши в його основу баладу “Ой не ходи, Грицю” і пов’язану з нею легенду про піснетворку Марусю Чураївну, Ліна Костенко однак не обмежилася показом лише особистого життя своєї героїні, а майстерно вплела його в бурхливі соціально-полїтичні події української історії періоду Визвольної війни під проводом […]...
4. Змалювання типових рис українського національного характеру у романі І. Багряного “Тигролови” (за уривком “Постріли в тайзі”) Іван Багряний, письменник-емігрант, у романі “Тигролови” показав Європі образ українця, представника зневаженої нації, яку розтинали жахливими голодоморами, драконівськими репресіями, але вбити не змогли. Роман не автобіографічний. Але негаразди і страждання самотньої людини в непрохідній тайзі не вигадані Іваном Багряним, а ним пережиті. При змалюванні життя українців у Сибіру письменник використав власні враження від відвідин Зеленого […]...
5. Які риси російського національного характеру втілені в Івані Север’яновичі Флягине? (по повісті Зачарований мандрівник) Сбирается із силами російський народ И вчиться бути громадянином. Н. А. Некрасов У повісті Н. С. Лєскова “Зачарований мандрівник” (1873) розповідається історія головного героя – Івана Север’яновича Флягина, життя якого – ланцюг незвичайних, іноді навіть неймовірних пригод. Не випадково перший варіант повести називався “Чорноземний Телемак”. Телемак – це син гомеровского Одиссея. Повзрослев і надивившись на […]...
6. Найяскравіші риси національного характеру героїв роману “Маруся Чурай” Ліни Костенко Герої роману “Маруся Чурай” (1979) живуть і діють у відблиску всеохоплюючого образу – історичної України, яка піднялась на священну війну за свої права, державність і незалежність. Ліна Костенко розкрила далеке, сховане у віках коріння того руху, який відчутно активізувався і поширювався у надрах радянської тоталітарної системи, підкресливши тим, що державність і незалеж-ність – одвічна мрія […]...
7. Твір на тему: “Основні риси характеру Гамлета та засоби їх розкриття” Трагедію В. Шекспіра “Гамлет” всі одноголосно вважають загадковою. Всім здається, що вона відрізняється від інших трагедій самого Шекспіра та інших авторів перш за все тим, що в ній хід дії розгорнутий так, що неодмінно викликає деяке нерозуміння і подив. Тому дослідження та критичні роботи про цю п’єсу носять майже завжди характерні тлумачення, і всі вони […]...
8. Остап Вишня про негативні риси українського характеру в гуморесці «Чухраїнці» Великі надії покладав Остап Вишня на культурне відродження 20-х років, українізацію. І 1926 року він видав збірку «Українізуємось». Відчувається стурбованість гумориста щодо проблем розвитку української мови. Він розмірковує про збереження н чистоти, розширення сфер вживання, про шляхи досягнення грамотності. В гуморесці «Чухраїнці» з сумною іронічною посмішкою говорить Остап Вишня про менталітет українця, ного негативні національні […]...
9. Кайдаші – типові представники українського селянства пореформеного періоду, носії національного характеру Люблячи свій народ, співчуваючи його тяжкій долі, видатний укр аїнський письменник І. Нечуй-Левицький вважав своїм обов’язком говорити йому правду, будити від тяжкого сну й апатії, які були викликані довгими роками кріпосницького гніту та злиднями. І правда ще висловлена у такій досконалій художній формі, з таким гумором та іронією, що це викликає сміх і сльози вже […]...
10. Основні риси первісної культури По-перше, первісна культура гомогенна (однорідна) тобто вона – соціально однорідна, виражає інтереси всіх соціальних груп. Для порівняння: сучасні європейські системи гетерогенні (неоднорідні), їм притаманні аксіологічний (ціннісний) плюралізм та існування численних соціальних груп з диференційованими, суто антагоністичними інтересами. Між цими двома типами культур – гомогенною та гетерогенною, характерною для європейського кола культур, знаходиться невелика група проміжних […]...
11. Змалювання типових рис національного характеру у романі І. Багряного “Тигролови” Змалювання типових рис українського національного характеру у романі І. Багряного “Тигролови” (за уривком “Постріли в тайзі”). Іван Багряний, письменник-емігрант, у романі “Тигролови” показав Європі образ українця, представника зневаженої нації, яку розтинали жахливими голодоморами, драконівськими репресіями, але вбити не змогли. Роман не автобіографічний. Але негаразди і страждання самотньої людини в непрохідній тайзі не вигадані Іваном Багряним, […]...
12. Зображення деформації українського характеру під впливом марксистсько-ленінської ідеології (за романом У. Самчука “Марія”) Мабуть, одним з найстрашніших нещасть для будь-якого народу є зміна укладу життя, традицій і звичаїв через зміну ідеології, накинутої зверху, позиченої в іншого народу, чужої для національної ментальності та свідомості. На жаль, український народ зазнав деформації національного характеру в XX столітті. Це’ сталося під впливом радянської ідеології. Людей змушували відректися від їхньої віри, забути мову, […]...
13. Визначте риси характеру та світогляду романтичного героя на прикладі поеми Д. Н. Г. Байрона “Мазепа” Поема “Мазепа” Байрона – це ліро-епічний твір, тому що в ньому наявна розповідь про події, вчинки персонажів, і водночас змальовані ліричні переживання героя, розвиток його емоцій, його внутрішній світ. “Мазепа” – романтичний твір, в ньому наявний романтичний герой, це український гетьман. Образ Мазепи у Байрона такий – це сильна людина, мужній та непохитний воїн. Він […]...
14. Які риси характеру я хочу в собі виховати Які риси характеру я хочу в собі виховати Мабуть, це питання слід пов’язати із отим вічним питанням дорослих на кшталт “Яким ти хочеш стати, коли подорослішаєш?” або “Ким мрієш бути?”. У молодших класах, коли мене це діставало це питання, я відповідав, що моя мрія – бути таким, як Карабас-Барабас або Бармалей. Але то було усе […]...
15. Основні риси ліричного героя М. Ю. Лєрмонтова Болісні переживання самітності, відчуття бесприютности, безплідності існування, мертва нудьга, пекучий і беззмінна, “як пломінь”, сум – от основні риси ліричного героя М. Ю. Лєрмонтова Багато сучасників поета були людьми нескінченно самотніми, замкнутими в собі, вони відчували навколо лише льодову порожнечу, ніщо не могло зігріти їхнє серце, та й самі вони не випромінювали щиросердечної теплоти. Лєрмонтов […]...
16. Головні риси характеру Скруджа У творі Чарльза Діккенса “Різдвяна пісня у прозі” ми познайомилися з головним персонажем Скруджем. Це непривабливий тип людини. “Скрудж був справжній жмикрут: він умів міцно схопити людину, як кліщами, придушити, скрутити, згребти”. Він був жадібний, твердий і гострий, як камінь, потайний і схожий на слимака. Погляд у Скруджа був такий холодний, що від нього можна […]...
17. Зображення народного життя, побуту, національного характеру українців у повісті І. Нечуя-Левицького “Кайдашева сім’я” Картини минулого яскраво оживають на сторінках соціально-побутової повісті Нечуя-Левицького. який збагатив нашу літературу творами про українську старовину, змальовуючи детально прекрасні місця над Россю, побут та звичаї селян. Поряд з чудовими картинами природи виростають і болючі проблеми пореформеного села, жорстока боротьба за приватну власність, за “твоє” і “моє”. І ця боротьба розділила сім’ю Кайдашів, штовхає сина […]...
18. Основні риси драматургії Островського Олександр Миколайович Островський народився в 1823 році в Москві: в Замоскворечье, – у стародавньому купецькому й чиновницькому районі. Батько майбутнього Драматурга, утворений і вмілий судовий чиновник, а потім – відомий в Московських комерційних колах стряпчий (адвокат), нажив неабиякий статок; Піднімаючись по службовим сходам, дістав права потомственого дворянина, Став поміщиком; зрозуміло, що йому хотілося й сина […]...
19. Твір на тему “Особливості українського характеру” Дух козаччини, сповнений силою красивої та родючої землі запалив вогнище української екзистенції на полотні літопису Історії людства. Вся історія українців, за словами В. Винниченка це ” – беззупинний, безперервний ряд повстань, війн, пожарищ, голоду, набігів військових переворотів, інтриг, сварок, підкопування…” Трагічна історична доля сформувала в світогляді, характері українця чимало протиріч, що досить часто заважали і […]...
20. Образ Наталки яскравий тип національного характеру Надрукована була п’єса тільки в 1838 році, але в рукописних копіях стала поширюватися ще в 20-х роках XІX століття. Було також багато таких людей, які напам’ять усю п’єсу. З великим успіхом і не раз вона йшла на сценах Петербурга, Москви, Кишенева, Мінська, Риги, Талліна, Вільнюса, багатьох міст і ибіру, Середньої Азії та Кавказу, її ставили […]...
21. Дикої й Кабаниха. Основні риси самодурства (по п’єсі А. Н. Островського “Гроза”) П’єса “Гроза” займає особливе місце у творчості Островського. У цій п’єсі драматург найбільше яскраво обрисував “мир темного царства”, мир купців-самодурів, мир неуцтва, сваволі й деспотизму, домашньої тиранії. Дія в п’єсі розвертається в маленькому містечку на Волзі – Калинове. Життя тут, на перший погляд, являє собою якусь патріархальну ідилію. Місто весь потопає в зелені, за Волгою […]...
22. Проблема національного відродження українського народу в ранній творчості П. Тичини Музика весняної пори, що символізувала початок нового життя на початку двадцятого століття, зазвучала у “Сонячних кларнетах” – збірці поезій молодого поета, що поспішав назустріч не тільки власній долі, а й змінам у суспільстві, поета, чий голос зазвучав на всю Україну, збуджуючи її від зимового сну, Висловлюючи її думки і почуття, поета, якого буде названо “співцем […]...
23. Риси українського менталітету в гуморесках О. Вишні Здається, немає жодного українця, який би не читав чудових усмішок Остапа Вишні, “запашних”, “ніжних”, “смішних” і водночас, кажучи словами Миколи Хвильового, “глибоко трагічних”. Головним джерелом його гумору була любов до життя, до людини, до рідної землі. Творчість Остапа Вишні – це слава України, це душа України, саме тому, мабуть, у 1930-ті роки радянська влада так […]...
24. Основні риси поетичного стилю Рильського Великий працелюб і великий громадянин, М.Т.Рильський, мабуть, на повні груди вдихав би повітря сьогоднішньої доби. Натхненний і в своїй сивизні поет, «старий закоханий юнак» (це одна з його автохарактеристик), він, напевне, знайшов би неповторні слова, щоб увічнити нелегку добу творіння української державності. З його іменем нерозривно зв’язане уявлення про громадянську висоту поетичного слова, про його […]...
25. Наталка Полтавка – утілення національного характеру (За однойменною п’єсою І. Котляревського) “Українська опера на дві дії” – так визначив автор жанрову приналежність “Наталки Полтавки”. Цей твір за своїм значенням стоїть на рівні “Енеїди” того ж Івана Котляревського й навіть на рівні “Кобзаря”. Розробка теми “вічної жіночності” стала однією з провідних і найбільш значущих в українській літературі. Наталка Полтавка – це співуча й красива дівчина, яка вміє […]...
26. Твір на тему: “Риси характеру балади “Вільшаний король” Йоганна Вольфганга Гете” Всі ми є дітьми природи. Особливо добре знають і відчувають природу, її життя і таємниці люди з творчим характером. Доказом цього можуть служити багато творів різних письменників і поетів, зокрема твори Йоганна Вольфганга Гете. Він один з тих поетів, який умів бачити і розуміти природу, а для цього розуміння потрібно було мати чисту і світлу […]...
27. Проблема національного відродження українського народу у творчості Павла Тичини У червні 1917р. внаслідок лютневих подій у Росії було проголошено відновлення державності України (у формі автономії). Це загальнонародне піднесення з приводу проголошення волі України П. Тичина передає у поемі-ораторії “Золотий гомін”. Розкута, без видимої сюжетної лінії, поема націлена на створення єдиного мажорного символу – образу української волі. Міфологічні та філософські символи (“Човни золотії із сивої-сивої […]...
28. Красива й щедра душа народу виявляє себе в традиціях, обрядах, віруваннях, святкуваннях. Новорічні свята в Україні такі яскраві, веселі, сповнені вигадок, сміху, ігор! Це казкова, чарівна пора! Людям так хочеться вірити в казку, в диво, сподіватися на здійснення найзаповітніших мрій.. Різдво, Василя, Маланки, Водохреще – як багато цікавих обрядів пов’язано з цими надзвичайними днями! И малі, й дорослі охоче стають учасниками різних празникових дійств. Новолітування перетворює кожного на людину, що вірить у чаклунство, гадання, передбачення долі за якимись особливими знаками… Завжди неповторною є новорічна ніч. Ми всі чекаємо від неї якихось дарунків. Опівночі б’є годинник, і кожен удар його віддаляє нас від старого і наближає до нового – омріяного, жаданого і, сподіваємося, щасливого. Звертаючись подумки до Нового року, просимо його бути до нас ласкавим, прихильним, віримо в його щедрість і милосердя. Я люблю чекання новорічного свята. Хата прибрана якось особливо і ніби сповнена чарівного сяйва. Терпко пахне соснова глиця, потріскують запалені свічечки. Гарно! У такий час душа зичить усім добра, злагоди, усіляких життєвих гараздів. Різдвяні свята несуть із собою цілу купу побажань, які виспівуються в колядках. Гості-колядники віншують господаря й господиню, зичать їм статків, багатого врожаю, благополуччя, ясної зірки над долею. Люди в цей час об’єднані взаємною любов’ю, щирістю, надіями на краще майбуття. Прекрасні риси українського національного характеру виявляються на повну силу. Це і гостинність, і доброзичливість, і всепрощення, і щедрість… У кожній хаті за столом добрі люди вітають одне одного, а всі побажання зводяться до того, щоб була злагода в державі, щоб на столі завжди займав почесне місце святий хліб, схожий своєю круглою формою на сонечко Дитячі мрії… серйозні й несерйозні, реальні й нереальні. Дуже добре, коли у маленької людини є мрія, до якої вона прагне. “Людина без мрії, що птах без крила”, – говорить народна мудрість. Улас Самчук, як і його герої, умів радіти світові й будувати у собі власний, заснований на добрі. Письменник у творі показує два світи: дорослий […]...
29. Основні мотиви творчості Василя Симоненка Василь Симоненко у своїй поезії звертається до усіх тих тем, які споконвіку хвилювали митців і складали основу будь-якої поетичної творчості, серед них любов до Батьківщини та рідної природи, віра у духовну силу свого народу, філософські роздуми над призначенням людини на землі, оспівування глибокого і пристрасного кохання. До якої б теми не звертався Василь Симоненко, він […]...
30. Ідея національного духовного відродження у творчості Шевченка Утверджено державу. Україна здолала перехрестя епох, твердо стала на широку дорогу цивілізованого розвитку, планомірно і неухильно переходить до нових форм суспільного життя. Послідовно і мужньо крізь віки йшов до цієї славної події український народ. В ім’я волі і свободи він жертвував усім – шматком важко заробленого хліба, родинним спокоєм і своїм життям. В ім’я незалежності […]...
31. Твір: Романтичний ідеал національного визволення та свободи в ліриці Павла Тичини Ім’я видатного українського поета Павла Тичини відомо кожному. Його поезії, особливо рання лірика, знайомлять нас з незвичайним світом, в якому панують ідеали свободи та національного визволення. І постає перед нами романтичний герой, ім’я якому – український народ, заради якого автор ладен віддати все, із-за якого у нього рветься душа. Україна, рідна земля, Батьківщина… А що […]...
32. Роль мови в процесі формування нації За словником іншомовних слів, нація – це “стійка історична спільність людей, яка виникла на базі спільності мови, території, економічного життя і психологічного складу, що знаходить вияв у народній культурі”. Як бачимо, мова у цьому переліку стоїть на першому місці, а це означає, що у процесі формування нації вона відіграє першорядну роль. Цього не заперечують і […]...
33. Основні мотиви лірики Лесі Українки Леся Українка – видатна українська поетеса. Основні теми та мотиви творчості письменниці. 1. Інтимна лірика. (Значне місце в творчості письменниці посідає інтимна лі­ Рика. Почуття кохання – вічна тема. Значна частина поезій авторки за­сновані на автобіографічному матеріалі (зокрема, мотиви розлуки, втрати коханого, кохання без взаємності). Почуття письменниці до її близького друга Сергія Мержинського не було […]...
34. Твір-роздум: “Риса характеру заздрість” Людина все ще не виробила єдиного ставлення до такого явища як заздрість. З одного боку, про це явище дуже часто відгукуються негативно, називаючи заздрість однією з найбільш істотних проблем сучасної людини, яка заподіює їй багато шкоди і незручностей. З іншого ж боку, заздрість є своєрідним мотивом до розвитку, до зростання людини, завдяки цій якості багато […]...
35. Маруся Чурай – втілення українського жіночого характеру (За романом Л. Костенко “Маруся Чурай”) Ліна Василівна Костенко – одна з найвидатніших ук­раїнських поетес XX століття. Її перу належать кілька відомих поетичних збірок. До сьогодні Ліна Костенко веде активну публіцистичну й громадську діяльність. Твір поетеси, який заслуговує на особливу увагу, називається “Ма­руся Чурай”. “Історичний роман у віршах”, – так сама авторка визначила жанр цього твору. Історія Марусі Чурай відома нам […]...
36. Зображення прагнення народу до національного відродження в поемі І. Франка “Мойсей” Іван Франко – великий син України, чия слава не меншає з роками. Навпаки, кожний новий ювілей Каменяра наближає до нас його думки, образи, мрії. Мені здається, що Франко і подібні до нього діячі заслужили визнання багатьох поколінь українців передусім своєю відданістю народові, рідному краю. Вони допомагали Батьківщині своїми творами, викликали у земляків бажання змінити життя, […]...
37. О. Довженко “творець мистецтва так сильно національного, що аж вселюдського” (К. Тепліца) Олександр Довженко залишився у пам’яті близьких йому людей людиною надзвичайної енергії, волі до життя, твердого духу та гострого почуття справедливості. Коли я думаю про митців епохи Розстріляного Відродження, насамперед мене захоплює мистецький геній цих людей, здатність створювати вічні шедеври літератури, кіно, малярства, твори загальнолюдського масштабу, глибокого значення. Але не менш гідним захоплення є твердість і […]...
38. Вираження глибин національного духу у творчості М. В. Гоголя Великі Сорочинці – місце народження М. Гоголя. Саме тут, у скромному бу­диночку повітового лікаря М. Трохимовського І квітня 1809 року народився май­бутній письменник. З Україною пов’язане не тільки дитинство Гоголя, а і його юність та зрілі роки. Чарівна природа України – це була та реальність, яка пле­кала його поетичний геній, схиляла до роздумів, несла в […]...
39. Основни риси поетичного стилю М. Рильського Отже, перед Тим як перейти до характеристики поетичного стилю Максима Рильського, учитель звертається до класу з проханням пояснити, що ми розуміємо під індивідуальним стилем письменника. Учні з попередніх уроків винесли чимало знань і спостережень над індивідуальним стилем поета. Щоб охарактеризувати стиль письменника, треба брати до уваги, з одного боку, темперамент, світогляд письменника, його естетичні уподобання […]...
40. Проблема національного відродження у творчості П. Тичини Проблема національного відродження українського народу постійно присутня у творчості молодого Павла Тичини. Під враженням проголошення Центральною Радою 10 червня 1917 року незалежної Української Народної Республіки Тичина пише ліричну поему “Золотий гомін”, яка передає піднесений, святковий настрій. За жанром цей твір – лірична ораторія, бо в ньому водночас наявні фрагменти епічних епізодів та драматичних сцен. У […]...