Основа повісті Миколи Гоголя “Вечір проти Івана Купала”
Уперше повість була надрукована 1830 року в “Отечественньїх записках” під назвою “Бісаврюк, або Вечір проти Івана Купала. Малоросійська повість (з народної оповіді), розказана дячком Покровської церкви”. Ця публікація зазнала втручання редактора журналу і викликала обурення Гоголя, який був дуже вимогливим і непоступливим шодо правок своїх творів, а тому письменник більше не співпрацював із цим журналом.
В основу повісті “Вечір проти Івана Купала” покладено українські народні легенди, пов’язані з Івановим днем.
За
У народі ходять легенди, що ніч проти Івана Купала сповнена чудес: чути мову звірів і птахів, рослини переходять з місця на місце, вогняною квіткою зацвітає папороть, а той, хто знайшов цю квітку, зможе віднайти заховані скарби. Чудовиська та відьми намагатимуться відібрати квітку, але її власник має тікати з лісу, не озираючись. Коли ж обернеться, то збожеволіє або загине. Часто платою за
Народ вірив, що цієї ночі темні сили мають найбільшу” силу. Купайло за часів язичництва вимагав принесення жертв, але і залишатися вдома проти Купала – гріх, бо тільки в цю ніч відкривається Небесна брама і боги чують усі молитви людей, а трави набирають найбільшої цілющої сили. Тому у вечір проти Івана Купала дівчата плели вінки із трав і квітів, ворожили, пускаючи їх за водою, молодь запалювала вогнища і, щоб очиститися, стрибала через вогонь; запалювали колеш і скочувати його в річку, що символізувало поворот сонця на зиму.
Гоголь у повісті “Вечір проти Івана Купала” поєднує чарівні і страшні казки про нечисту силу і віднайдення скарбу з елементами сучасної йому романтичної літератури. Ця та інші повісті збірки “Вечори на хуторі біля Диканьки” стали своєрідним випробуванням майстерності письменника.
Схожі твори:
- Твір на тему: “Нечиста сила у сучасному житті за повістю Миколи Гоголя “Вечір проти Івана Купала” Повість Миколи Васильовича Гоголя “Вечір проти Івана Купала” входить в найвідоміший цикл творів автора під назвою “Вечори на хуторі поблизу Диканьки” і є одним з найбільш цікавих та інформативних творів української літератури про нечисту силу. Саме тому цей твір можна розглядати як еталонний, якщо говорити про нечисту силу в Україні, її ролі в житті суспільства […]...
- Твір на тему: “Характеристика образів Басаврюка, Петруся та Коржа за повістю Миколи Гоголя “Вечір проти Івана Купала” Відома повість Миколи Гоголя “Вечір проти Івана Купала” розкриває перед читачами не тільки цікавий сюжет, повний незвіданого і цікавого, у зв’язку з участю в сюжеті нечистої сили, а й кілька цікавих образів. Аналізувати ці образу теж цікаво, адже кожен з них відігравав неповторну і унікальну по-своєму роль і визначав подальший розвиток повісті та її закінчення. […]...
- Твір на тему: “Характеристика Петруся за твором Миколи Гоголя “Вечір проти Івана Купала” У своєму відомому творі “Вечір проти Івана Купала” Микола Гоголь розповідає читачам цікаву, загадкову і навіть в деяких моментах лякаючу історію. Моторошність цієї історії пов’язана з тим, що в життя звичайних людей з їх звичайними і нічим не примітними проблемами втрутилася нечиста сила в образі одного з жителів. До останнього моменту про це ніхто не […]...
- Твір на тему: “Чистота душі, остереження гріха – Божий і людський заповіти за твором Миколи Гоголя “Вечір проти Івана Купала” Нерідко в житті людини трапляються непередбачувані ситуації та складності. Людина стикається практично з непереборними проблемами і не знає, що їй робити, адже подолати деякі труднощі самостійно вона просто-таки ніяк не може. Іноді людина не може досягти чогось дуже для неї важливого, в такі моменти вона готовий йти на великі поступки, угоди не тільки зі своєю […]...
- Твір на тему: “Чи роблять нечесно зароблені гроші та багатства людину щасливою? За оповіданням Миколи Гоголя “Вечір проти Івана Купала” Оповідання Миколи Гоголя “Вечір проти Івана Купала” досить цікаве саме по собі і розповідає читачам не тільки про дивні вірування людей в існування нечистої сили. Це оповідання також піднімає перед читачами відразу кілька соціально-філософських питань. Одним з таких питань є відношення людини до грошей і фінансових благ, причому не тільки тим, які були зароблені цією […]...
- Твір на тему: “Нечиста сила у повісті М. Гоголя “Вечір проти Іванна Купала” Життя та творча діяльність видатного письменника М. В. Гоголя припадає на першу частину XIX століття. На жаль, останнім часом навколо імені цього, беззаперечно видатного, митця точаться суперечки щодо його національної приналежності. Вочевидь, ще за життя передбачаючи ці суперечки, у листі до своєї знайомої О. О. Смирнової-Россет він писав: “Скажу Вам одне слово щодо того, яка […]...
- Зв’язок із “нечистою силою” як метафора злодіяння (за твором “Вечір проти Івана Купала”) Літературна діяльність М. Гоголя припадає на першу половину XІX століття. Останнім часом навколо імені, безсумнівно, великого письменника точаться запеклі суперечки: “чий М. Гоголь, російський чи український?” Очевидно, передбачаючи таке питання, сам Микола Васильович у листі до Олександри Осипівни Смирнової-Россет написав: “Скажу Вам одне слово щодо того, яка в мене душа. Знаю лише те, що ніяк […]...
- М. Гоголь. “вечір проти Івана купала” Мета: продовжити опрацьовувати ідейний зміст програмового твору М. Гоголя, розкрити його зв’язок з етичними уявленнями українського народу; розвивати логічне й абстрактне мислення, пам’ять, уміння грамотно висловлювати власні думки й судження, порівнювати, робити відповідний коментар; формувати кругозір, світогляд школярів; виховувати повагу до народних традицій українців, переконання, що чистота душі, остереження гріха – божий і людський заповіти. […]...
- Оповідання “вечір проти івана купала” 1. Вступне слово вчителя М. Гоголь – геніальний, всесвітньо відомий письменник-мис-литель. Він суттєво збагатив не лише вітчизняну, а й російську культуру, переніс у неї сковородинівську філософію – екзистен-ційну традицію, підготував духовний грунт для появи титанічної постаті Ф. Достоєвського. Завдяки М. Гоголю Україна стала відома й популярна практично на всій планеті. І в долі, й у […]...
- Твір на тему: “Чому фінал оповідання “Вечір проти Івана Купала” трагічний, хоч головний герой і зумів розбагатіти?” Творчість відомого письменника М. В. Гоголя припадає на перчу частину XIX століття. Останнім часом навколо імені цього великого письменника ведуться запеклі суперечки з приводу того, чиїм письменником він є, українським, чи російським. Вочевидь, передбачаючи це питання, задовго дог своєї смерті, сам М. В Гоголь в одному із своїх листів до О. О. Смирнової-Россет написав так: […]...
- Свято Івана Купала Жодному з язичницьких свят не випала така пильна увага і довге життя, як святові Купала. День Купала, який припадає на 7 липня, збігається з літнім сонцеворотом. У давніх слов’ян Дажбог – бог Сонця – був найшанованішим серед інших міфологічних божеств. Це і зрозуміло, бо від сонця залежав урожай, а отже, і життя землеробів, якими споконвіку […]...
- Що я знаю про свято Івана Купала Свято Івана Купала – одне з найвидатніших дохристиянських свят. Ще кілька десятиліть тому воно було досить популярним на території України. І сьогодні в сільській місцевості можна віднайти певні залишки давнього свята. Власне свято Івана Купала пов’язане з поклонінням божествам природи, культ яких був досить розповсюдженим у дохристиянські часи. Про давність цього свята говорять обряди та […]...
- “Із скарбів народних свят Івана Купала” Про що свідчить дата з 6 на 7 липня щороку? Хто такий Купала? (У народному побуті в цей день відзначають найпоширеніше свято українців, що має назви: Купайло, Купало, Ку-пайлиця, Іванів день. Це свято пов’язане з постійною датою, його відзначають у ніч з 23 на 24 червня за старим стилем або з 6 на 7 липня […]...
- Відображення в повісті Івана Франка “Захар Беркут’ героїчної боротьби народу Русі в XІІІ столітті проти татаро-монгольських нападників Іван Франко був визнаним істориком, цікавився історичним минулим своєї батьківщини, написав багато художніх творів і наукових праць. Найвідомішим художнім твором Івана Франка на історичну тему є повість “Захар Беркут”, написана на конкурс, оголошений редакцією журналу “Зоря” (1882), і надрукована в цьому ж журналі 1883 року. У повісті зображено боротьбу наших пращурів проти монголо-татарської навали на […]...
- Образ Миколи Джері в однойменній повісті Івана Нечуя-Левицького Найбільшим творчим досягненням І. Нечуя-Левицького є повість “Микола Джеря”. У ній письменник дає зразок антикріпосницької соціально-побутової повісті й разом з тим створює широкі картини поневірянь заробітчан, що стають найманими робітниками на фабриках та в артілях. Нечуй-Левицький показує такі похмурі явища суспільного життя, які почасти стали надбанням історії: ворожість, навіть ненависть, що проймала всі стосунки панів […]...
- Розкажіть про вплив української культури на розвиток творчості Миколи Гоголя як українського і російського письменника Микола Гоголь народився та виріс в Україні. Дитинство його минуло у мальовничих місцях, овіяних козацьким минулим, давньої історією, народними легендами. Змалку Микола бачив колоритних людей з народу навколо себе: козаків, чумаків, торговців на базарі, хитрих циган-“лошадників”, заможних та бідних селян, гострих на язик дівчат та веселих завзятих парубків. Також він слухав народні перекази, в тому […]...
- Михайлик – головний герой повісті «Щедрий вечір» У повісті «Щедрий вечір» Михайло Стельмах розповідає про своє дитинство, яке припало на роки революції та громадянської війни. З героями цього твору ми познайомилися, коли читали повість «Гуси-лебеді летять» і дивилися на навколишній світ дитячими очима головних її героїв – Михайлика і Люби. У повісті «Щедрий вечір» вони вже трохи старші. Найголовніше для обох дітей […]...
- Розкажіть про долю “маленької людини” та загальне значення цього визначення у повісті Миколи Гоголя “Шинель” У повісті “Шинель” Гоголь розповів про долю “маленької людини”, тобто незначущої у суспільстві особистості, яка виглядає мізерною, бо не має ані влади, ані грошей, ані слави. Але “маленька людина” насправді не є мізерною – це така ж людина, яка здатна відчувати, страждати, іі почуття, біди та радощі не менш важливі, аніж в героя чи аристократа. […]...
- Твір на тему: “Характеристика образу Акакія Акакійовича з повісті Миколи Гоголя “Шинель” Акакій Акакійович Башмачкін – головний герой повісті Миколи Гоголя під назвою “Шинель”. Всі образи цієї повісті по-своєму цікаві, але ось ця головна дійова особа найбільш цікава, тому що вона має багато рис, які ніхто не любить навіть в реальному житті, не кажучи вже про інших персонажів цієї повісті. Саме тому характеристику цього образу давати настільки […]...
- Протест проти кріпосницького гніту в повісті “Микола Джеря” Видатний письменник своєї епохи І. С. Нечуй-Левицький всю свою творчість присвятив зображенню складного життя українського покріпаченого селянства. В багатьох творах він описував боротьбу людей з панським гнітом. У повісті І. С. Нечуя-Левицького “Микола Джеря” зображено життя кріпаків з села Вербівка. На фоні прекрасної природи розгораються усі події. “Дивишся й не надивишся” на ці білі хатки, […]...
- Історична основа літописної повісті “Похід князя Ігоря Святославича на половців у 1185 році” Найдавнішими пам’ятками літератури часів Київської Русі є літописи – хронологічні описи важливих історичних подій, очевидцем яких був сам літописець або про які чув від очевидців. Літописи – це своєрідні жанри літератури. Формально вони не належать до художньої літератури, це жанр історичної, наукової літератури, але є в них вставні оповідання – старовинні перекази, легенди, історичні пісні, […]...
- Купала – свято літнього сонцестояння Здавна на Україні Сонце вважалося найвищим і найсвітлішим божеством. Його називали лагідно Даждьбо-гом, тобто богом, що дає життя, богом світла і добра, перед лицем якого розбігаються всі темні і злі сили. Тобто, стародавні слов’яни вірили, що вони внуки сонця. І автор “Слова о полку Ігоревім” також називає народ Даждьбожими внуками. Стародавні українці, як і інші […]...
- Твір на тему: Історична основа повісті І. Франка “Захар Беркут” Іван Франко у своїй історичній повісті “Захар Беркут” звернувся до подій сивої давнини. Він відкрив завісу над далеким минулим, оживив його, наповнив оптимістичним звучанням. І Про події, описані І. Франком, збереглося мало документальних даних. Відомо, що під час походу 1241 року орда проходила через місцевості, описані в творі, але в літописах немає жодної згадки про […]...
- Образ України у творчості Миколи Гоголя Микола Гоголь – геніальний російський письменник. Але витоки його творчості – в українській культурі. Українець за походженням, він з дитинства добре знав українські казки, пісні, бувальщини. Саме вони насичували його уяву, що створила прекрасні “Вечори на хуторі поблизу Диканьки”, “Миргород”. Образ України можна легко уявити собі, читаючи твори М. Гоголя. Як справжній дослідник, він знайомить […]...
- Зображення тяжкого і беззахисного існування галицького селянства в повісті Івана Франка “Перехресні стежки” І. Вся творчість письменника – це відчуття обов’язку перед своїм народом. ІІ. Життя Галичини у повісті Івана Франка “Перехресні стежки”. 1. Жорстокість і насильство влади щодо народу, нещадне гноблення чиновників і панів, несправедливість суду. 2. Протиставлення стану багатих та бідних у повісті (“холодний, голодний люд; панський двір, мов зуби величезного звіра”, селяни, що низько кланяються […]...
- Український колорит у “Вечорах на хуторі біля Диканьки” Миколи Гоголя Із “Вечорів на хуторі біля Диканьки” розпочалося справжнє визнання таланту Миколи Васильовича Гоголя. Ця книга здіймала високі хвилі здивування, захоплення читачів і шанувальників творчості письменника, заздрості талановитих і успішних колег. Усі очікували нових естетичних чудес від цього настирного і честолюбного українця. Читачі захоплювалися грандіозним міфологічним світом “Вечорів на хуторі…”, “Тараса Бульби”, ірреальне і реальне, уявне […]...
- Патріотичний пафос повісті М. Гоголя “Тарас Бульба” “Думаєте, є що-небудь на світі, чого б побоявся козак?” М. Гоголь Не знайшовши у своєму оточенні позитивних характерів, здатних стати зразками для наслідування, Гоголь звернувся до минулого, до XVІ-XVІІ століть. Майже дев’ять років він писав свою історичну повість “Тарас Бульба”, що вийшла 1842 року. У цьому творі відбито епоху героїчної боротьби українського народу за своє […]...
- Основа сюжету повісті “За ситуаціями” В основі сюжету повісті “За ситуаціями” лежить конфлікт талановитого митця з буржуазним суспільством, яке прирікає талант на загибель. В повісті в основному діють три персонажі. Вони утворюють своєрідний трикутник, в основу якого покладена не тільки любовна інтрига. Три персонажі виступають носіями поглядів, моралі трьох різних суспільних верств. Дія в повісті розвивається по одній головній лінії, […]...
- Діти революції (за повістю “Щедрий вечір”) У повісті “Щедрий вечір” Михайло Стельмах розповідає про своє дитинство, яке пройшло за років Жовтневої революції та громадянської війни. Герої Стельмаха вже знайомі читачеві. У повісті “Гуси-лебеді летять” автор дивиться на навколишній світ дитячими очима. На сторінках повісті “Щедрий вечір” Михайлик та Люба вже трохи старші, збагачені певним життєвим досвідом. Тепер для героїв Стельмаха найголовніше […]...
- Твір на тему: “Характеристика Тараса Бульби за повістю Миколи Гоголя” Тарас Бульба є головним героєм однойменної повісті Миколи Гоголя. При аналізі вчинків і дій Тараса перше, що спадає на думку, це те, що він являє собою еталон козацтва, кращий зразок козака по своїм моральним принципам. Автор повісті не тільки показує це за допомогою якихось натяків, але прямо пише, що впевненість у власній правоті у захисті […]...
- Діти революції (За повістю М. Стельмаха “Щедрий вечір”) У повісті “Щедрий вечір” Михайло Стельмах розповідає про своє дитинство, яке пройшло за років Жовтневої революції та громадянської війни. Герої Стельмаха вже знайомі читачеві. У повісті “Гуси-лебеді летять” автор дивиться на навколишній світ дитячими очима. На сторінках повісті “Щедрий вечір” Михайлик та Люба вже трохи старші, збагачені певним життєвим досвідом. Тепер для героїв Стельмаха найголовніше […]...
- Образи Богдана Хмельницького та Івана Богуна в “Думі про Івана Богуна” Український народ в усі часи захоплювався героїзмом захисників рідної землі, засуджував підступність зрадників. Народних героїв оспівували у думах та історичних піснях. У “Думі про Івана Богуна” зображена оборона Вінниці від поляків і турків під керівництвом Івана Богуна. Богун б’ється мужньо: Силу він ляхів, турків стріляв, І шабельниками рубав, На аркан забирав, В річку Буг їх […]...
- Мажор і мінор у повісті Миколи Хвильового “Іван Іванович” Сатирична повість “Іван Іванович” з’явилася вперше в журналі “Літературний ярмарок” у 1929 році. Епіграфом до твору послужили слова Миколи Гоголя, де йдеться про прагнення митців “викопувати” для своїх творів персонажів із глухих, нічим не примітних місць, зображувати бідність і недосконалість життя. І ось Микола Хвильовий знайшов ту “глуш” і той “закуток”, які, на його думку, […]...
- Проблема честі і зради в повісті Івана Нечуя-Левицького “Князь Ієремія Вишневецький” Творчі зацікавлення Івана Семеновича Нечуя-Левицького надзвичайно широкі: письменника хвилювали проблеми українського селянства, життя української інтелігенції, давно відшумілі події рідної історії. Повість “Князь Ієремія Вишневецький” переносить читача у вируюче XVІІ століття, його першу половину, коли точилася жорстока боротьба українців проти панування польської шляхти. Але в центрі уваги митця – не героїка боротьби, а спроба осмислити, як […]...
- Запорозька Січ у зображенні Миколи Гоголя Кожен народ із давніх-давен прагнув до поетичного осмислення власної історії – минулого і сучасного, зазирнути у майбутнє. Це осмислення і відтворила усна народна творчість, що зберегла для нащадків дух і події далеких епох. Її краса і художня довершеність захоплює і дивує, викликає повагу і гордість за український народ, його славетну історію. Не можна без хвилювання […]...
- Протистояння добра і зла, честі й безчестя у повісті Івана Франка “Захар Беркут” Славна історія України завжди хвилювала письменників. їхні твори викликали гордість українців за своє минуле, вчили народній мудрості. Одним з таких творів є історична повість Івана Франка “Захар Беркут”, в якій змальована боротьба українського народу проти монголо – татарських загарбників. Герої повісті ніби поділені на два табори: в однім – мирні жителі села Тухля, а в […]...
- Образ України в творчості Миколи Гоголя (за повістями “Вечори на хуторі біля Диканьки”, “Миргород”) Витоки творчості Миколи Гоголя – в українській культурі. Українець за походженням, він з дитинства добре знав українські казки, пісні, бувальщини. Саме вони насичували його уяву, що створила прекрасні “Вечори на хуторі біля Диканьки”, “Миргород”. Образ України мимоволі уявляєш собі, читаючи твори М. Гоголя. Як справжній дослідник, він ознайомлює читача з мовою, якою говорять біля Диканьки, […]...
- Образ Андрія в повісті Гоголя “Тарас Бульба” Деякі важливі зміни перетерплює й образ Андрия. Він здобуває відчутно більшу психологічну визначеність. Гоголеві вдається перебороти колись властивому образу Андрия відому схематичність і однолінійність. Внутрішній мир його переживань стає більше ємним, складним. Його любов до полячки тепер не тільки глибше мотивується, але й одержує більше яскраве емоційне, ліричне фарбування. Словом, у другій редакції повість перетворюється […]...
- Соціально-побутова проблематика повісті Івана Нечуя-Левицького “Кайдашева сім’я” Соціально-побутова проблематика повісті Івана Нечуя-Левицького “Кайдашева сім’я” Повість “Кайдашева сім’я” вражає глибокою правдивістю, живими, виразними образами героїв, поєднаними з глибинним реалістичним відтворенням селянського життя в часи після скасування кріпацтва. Бажання мати землю якомога більше перетворює молоде покоління Кайдашів на сварливих, егоїстичних і обмежених людей, якими були і їхні батьки. Дійові особи повісті – це надзвичайно […]...
- “На правді й честі земля держиться” (моя оцінка головних героїв повісті Івана Франка “Захар Беркут”) Іван Франко у своїй історичній повісті “Захар Беркут” змалював життя руського суспільства XІІІ століття. Жителі карпатського села Тухля повстали проти боярського поневолення, коли князь Данило Галицький подарував землі Тухольщини бояринові Тугару Вовку. З такою ж відвагою вони розгромили татаро-монгольських завойовників. У цій повісті Франко показав, що саме простий народ був рушійною силою історії. На фоні […]...