Твір на тему: “Нечиста сила у повісті М. Гоголя “Вечір проти Іванна Купала”

Життя та творча діяльність видатного письменника М. В. Гоголя припадає на першу частину XIX століття. На жаль, останнім часом навколо імені цього, беззаперечно видатного, митця точаться суперечки щодо його національної приналежності. Вочевидь, ще за життя передбачаючи ці суперечки, у листі до своєї знайомої О. О. Смирнової-Россет він писав: “Скажу Вам одне слово щодо того, яка в мене душа. Знаю лише те, що ніяк не віддав би переваги ні малоросіянину перед росіянином, ні росіянину перед малоросіянином. Обидві природи надто щедро обдаровано Богом,

і, як навмисно, кожна з них окремо вміщує у собі те, чого немає в іншій, – явний знак того, що вони повинні доповнювати одна одну”. Тож зовсім недивно, що творчість М. Гоголя є такою ж саме українською, як і російською, і, навпаки, в ній стільки ж російського, скільки і українського. А велика кількість творів письменника, написаних на російській мові про Україну є безцінним внеском у літературу обох народів.

Незважаючи не те, що більшість своїх творів М. Гоголь писав російською мовою, він попри все зберігав у них українські фольклорні моделі. Добре відомо, що письменник з великою повагою ставився до легенд, казок,

обрядів наших співвітчизників, добре знав вірування і усю народну українську творчість взагалі.

Прикладом цього може служити українська легенда про цвіт папороті, яку М. Гоголь поклав в основу свого оповідання “Вечір проти Івана Купала”. За сюжетом оповіді в одному з українських хуторів з’являється Басаврюк – така собі “бісівська людина”, яка являла собою уособлення диявола і нечистої сили, що не тільки спокушає людей, а й зводить їх з розуму. Басаврюк дарував селянам дорогі подарунки, а вже на наступну ніч з людьми відбувалися страшні речі. Та й позбутися цих подарунків було не так вже й просто: кинеш каблучку або намисто у воду, а воно не тоне і повертається назад.

У тому ж хуторі жив бідний робітник Петро Безродний, якій мав “усього-на-всього одну сіреньку свитку”. Він був закоханий у дочку свого заможного хазяїна, красуню Підорку. Звичайно ж, батько дівчини неабияк розлютився, коли випадково побачив, як його дочка цілується з Петром, у якого нічого не було за душею. Батько Підорки приймає сватів від пихатого заможного ляха, а Петро намагається втопити своє горе у чарці.

Саме в шинку Петро Безродний і зустрічає Басаврюка та укладає з ним угоду, ще не розуміючи, що укладає угоду з самим дияволом. Попри всі страхіття, що ввижатимуться парубкові, він повинен буде піти в ніч на Івана Купала у Ведмежу балку і зірвати там цвіт папороті. Однак хлопець і не здогадується, що йому прийдеться піти ще далі і пролити кров невинної дитини – молодшого брата своєї коханої Івася.

Спочатку людське єство Безродного намагалося протестувати і він навіть замахнувся на відьму, що з’явилася перед ним, ножем. Але Басаврюк нагадав Петрові про їхню угоду, а відьма топнула ногою: на тому місці земля розверзнулася і відкрила хлопцеві купу коштовностей. Очі Петра загорілися на таке багатство, його розум затуманився і, не пам’ятаючи себе, Петро вбив малого Івася.

Наступного дня Петро прокинувся серед мішків з дорогоцінностями, але нічого не міг згадати. Проте, як це частіше усього буває, скарби, здобуті з допомогою диявола, не роблять людину щасливою. Петро увесь час намагався пригадати, що з ним коїлося у той страшний вечір проти Івана Купала і більш ні про що не міг думати. Не допомогла йому і кохана Підорка, яка силилася врятувати затьмарений розум хлопця і допомогти своєму коханому.

У зачиненій хаті Петра коїлися жахливі речі, а через деякий час селяни знайшли в ній лише черепки і купку попелу. Такою булу плата Петра за диявольське багатство, плата за невинно пролиту кров.

Персонажі оповідання М. Гоголя “Вечір проти Івана Купала” яскраво зображені у кращих українських фольклорних традиціях, для чого автор використав порівняння і епітети. Пейзажі, змальовані у творі, ніби доповнюють фантастичний світ, у якому безкарно діє нечиста сила. У народному стилі зображені всі дива і перетворення, так само зображено і відьму, що з’являється перед Петром.

Незважаючи на те, що оповідання написано російською мовою, М. Гоголю вдалося майстерно передати український колорит легенди. Цілком виправдано і гармонійно виглядають у творі українські приказки і окремі слова.

Творче переосмислюючи народну легенду про цвіт папороті, М. Гоголь створив оригінальній і неповторний художній твір, який визиває інтерес у читачів багатьох поколінь, який змушує перейматися трагічною долею героїв оповідання, милуватися чудовою народною мовою оповіді і шукати відповідей на вічне питання – як навчитися протистояти спокусам, які у всі часи переслідують людей.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5,00 out of 5)

Твір на тему: “Нечиста сила у повісті М. Гоголя “Вечір проти Іванна Купала”