Розкажіть про долю “маленької людини” та загальне значення цього визначення у повісті Миколи Гоголя “Шинель”

У повісті “Шинель” Гоголь розповів про долю “маленької людини”, тобто незначущої у суспільстві особистості, яка виглядає мізерною, бо не має ані влади, ані грошей, ані слави. Але “маленька людина” насправді не є мізерною – це така ж людина, яка здатна відчувати, страждати, іі почуття, біди та радощі не менш важливі, аніж в героя чи аристократа.

Гоголь змалював образ чиновника нижчого рангу – Акакія Акакієвіча Башмачкіна Він проживає у бідності, його мізерний ранг не дозволяє йому нічого в житті. Він не має родини, бо просто

не зможе її утримувати, не знає веселощів. Проте Башмачкін задоволений таким простим, скромним, обмеженим з усіх боків існуванням, бо не знає іншого. Він некмітливий, не звик міркувати ні над чим.

Придбання нової шинелі стало для нього необхідною метою, заради якої він піддає себе аскезі: економить на пранні одежі, не дозволяє собі чаю, не палить свічки, навіть ходить навшпиньки, щоб не стерлися чоботи. І коли нова шинель готова, вона стає для героя символом радості життя. Герой неначе прокидається та починає відчувати самоповагу. Коли її крадуть, це викликає в героя такий протест, таке потрясіння, неначе світ перевертається.

Вперше покірний та заляканий Акакій Акакієвич дозволяє собі бунтувати.

“Маленька людина” зі своїм горем виявилася нікому не потрібною. Владні та сильні особи не хочуть їй допомогти. Коли Башмачкін помирає, ніхто не помічає його смерті, і на його місце приходить інший дрібний чиновник.

Гоголь показав несправедливість та жорстокість суспільства стосовно таких “маленьких”, але чесних та сумлінних людей. Він нагадує, що гідності та поваги достойні всі люди, незважаючи на їхній соціальний стан. У повісті “Шинель” автор відновив справедливість у фантастичний спосіб: привид чиновника наводить жаху на Петербург. Він відбирає шинелі в перехожих, і добирається до владної особи, яка колись образила його.






Твір до образу анни кареніної.
Розкажіть про долю “маленької людини” та загальне значення цього визначення у повісті Миколи Гоголя “Шинель”