Один раз на контрольній… (оповідання)

Контрольна робота… Р-р-Р! Навіть щучит неприємно! А якщо ця контрольна зараз, так ще й по математиці, – тоді )го просто жах! Але й у контрольній роботі іноді бувають приємні моменти. Ви не вірите? Отож послухайте, що трапилося на контрольній по математиці. Марья Петрівна роздала завдання по варіантах і села очікувати кінця уроку. І ми сидимо. Очікуємо – коли притупиться її пильність. Як тільки цей момент наступив, у хід пішли підручники, зошити, шпаргалки. А в мене, як на зло, немає жодного подібного приклада

Відмінниця Ліна понесла свій

зошит на перевірку й, як завжди, одержала “круглу” оценочку. Але! Оцінку-Те їй Марья Петрівна поставила в журнал, а в зошит – забула. І отут мене осінило! Як тільки відмінниця повернулася на місце, я вихопив у неї зошит, швиденько зірвав обкладинку свого зошита й надяг її на Линкину.

Марья Петрівна приємно зачудувалася, навіть на обкладинку посмотрена – все верно: моя! (Треба сказати, що “математичка” погано розрізняла наші почерки). Неохайний зошит, обкладинка обірвана, але вирішено її вірно – і я одержую вищий бал! Фух! Усе пройшло! Наступного дня моє ім’я стояло серед тих, хто краще інших упорався

з контрольною роботою. Я – переможець… На серце трошки кішки скребли, але я намагався триматися героєм. И – дивна справа! – саме після цього випадку я задумався над своїм навчанням. Я став учитися краще, а в Марьи Петрівни, можливо, коли-небудь попрошу прощення, наприклад на випускному вечорі…


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5,00 out of 5)

Один раз на контрольній… (оповідання)