У пошуках зайвого квитка (твір-оповідання)

Якось до нашого міста приїхала моя улюблена співачка. Мені дуже хотілося піти на її концерт. Але хоч я дізналася про її приїзд ще за два тижні, скільки я не стояла по чергах, не бігала по касах, мені не пощастило дістати квиток на її виступ. Залишалося тільки чекати концерт з надією, що десь якось знайдеться квиток.

Ось настав довгоочікуваний день. Я розуміла, що вже не зможу потрапити до Палацу молоді, де мала виступати моя улюблениця, але все одно поїхала до центру: а може, пощастить!

І я почала протискуватися крізь натовп людей перед Палацем,

сподіваючись знайти в когось зайвий квиток. Але у відповідь чула самі відмови. Протискуючись далі, я більше і більше розуміла, що ні в кого немає зайвих квитків, бо всі ті, які їх мали, мабуть, уже увійшли до Палацу.

Нічого не лишалося, як тільки піти додому. Я, розчарована, підійшла до кіоску, щоб купити собі морозива.

І тут сталося диво: до мене підійшов якийсь хлопець і запитав, чи є в мене квиток, а коли дізнався, що немає, запропонував піти на концерт із ним. Вони з товаришем домовилися піти-на концерт удвох, але той захворів, отже, його квиток залишився вільний.

Так у мене з’явився новий знайомий. Ми багато розмовляли

про всілякі дрібнички і про нашу спільну улюблену співачку. Я не пошкодувала, що пішла шукати квиток, бо дістала відразу два задоволення: послухала виступ улюбленої співачки і познайомилася з новим другом, який теж виявився її прихильником.






Моє рідне місто запоріжжя.
У пошуках зайвого квитка (твір-оповідання)