Невмирущість народних традицій
У кожного народу є свої традиції, свята, обряди, вірування, які супроводжують людину впродовж усього життя, наповнюючи його високим смислом, усвідомленням причетності до історії духовності наших пращурів.
Здавна люди, зустрічаючись, вітали одне одного: «Доброго здоров’я!» Прощаючись, говорили: «Бувайте здорові!»
У цій прекрасній традиції побажання здоров’я відбилась народна доброзичливість і шанобливість.
Життя людське сповнене турбот і клопотів, щоденної праці й нервових перенапружень. Але робота роботою, а свято – це свято.
Українці
Традиційно перед Великоднем, наприклад, білили хату, прикрашали її новими рушниками, виготовляли писанки, пекли паски. На саме свято влаштовували великодні забави, обмінювалися крашанками, водили хороводи, співали веснянок. На другий день діти ходили до своїх хрещених батьків, носили їм гостинці – паску й крашанки. Так малеча привчалася шанобливо ставитися до своїх рідних і близьких.
Особливо багатим на традиції та свята є зимовий період, коли зустрічають Новий рік, Різдво Христове, Водохреще. Усі обрядові дійства використовувалися з метою передати
Символом домашнього вогнища завжди була й залишається Свята вечеря напередодні Різдва. Це спільне дійство всього роду, символ злагоди й доброзичливості між членами родини. Люди вірили, що такий обряд забезпечить їм протягом року благополуччя в господарстві, достаток, здоров’я членів родини.
Традиції, обряди та свята в Україні житимуть вічно, бо вони пов’язані, як правило, з утвердженням загальнолюдських цінностей.
Схожі твори:
- Продовження традицій Т. Шевченка та народних дум у зображенні матері-страдниці (за поемою І. Ф. Драча “Чорнобильська мадонна”) Хто з наших поетів хотів би називатися “сином Тараса Шевченка”? Та, мабуть, кожний. Адже безсмертний Кобзар став мудрістю нашої нації, проголосивши її право на існування, оспівавши її вільне буття. Він першим закликав своїх сучасників та нащадків думати про кожен свій крок, про свою відповідальність перед народом. Чому свою поему “Чорнобильська мадонна” Іван Драч починає словами […]...
- Головна героїня роману Уласа Самчука “Марія” – взірець духовної краси, хранителька народних традицій Крутиться колесо життя… Змінюються погляди, влади, вартості. проте не меншають роль та значення жінки в суспільстві. Вона, як і раніше, дарує щастя і любов, підтримує в людських душах промінці доброти і людинолюбства, жаги до життя. Тому й не дивно, що велика кількість творів мистецтва присвячена саме жінці. Центральним образом роману-хроніки “Марія” Уласа Самчука є Марія. […]...
- Величність свята Різдва Христового Я дуже люблю зиму, бо саме цієї пори приходить особливе, трохи магічне, прекрасне свято Різдва Христового. Не можу сказати, що наша сім’я дотримується всіх ритуалів та традицій, але намагаємося, щоб цей день став дійсно святом нашої родини. Напередодні свята ми прикрашаємо кімнату домашніми прикрасами, виготовленими з соломинок. Біля віконних рам і дверей чіпляємо солом’яні ажурні […]...
- Філософське осмислення тисячолітніх сімейних традицій у романі «Марія» Роман Уласа Самчука «Марія» – книга про людське життя, про долю. Це твір глибоко гуманістичний, твір, що розглядає найважливіші моральні проблеми. Серед них одна з найголовніших – роль сімейних традицій у житті людини, у житті нації. На історії будь-якого народу згубно відбивається втрата родовідних людей. Влада більшовиків була особливо зацікавлена в докорінному винищенні родин. Діти […]...
- Духовна культура українців – у народних традиціях і святкуваннях Красива й щедра душа українського народу виявляє себе в традиціях, обрядах, віруваннях, святкуваннях. Новорічні свята в Україні такі яскраві, веселі, сповнені вигадок, сміху, ігор! Це казкова, чарівна пора! Людям так хочеться вірити в казку, в диво, сподіватися на здійснення найзаповітніших мрій.. Різдво, Василя, Маланки, Водохреще – як багато цікавих обрядів пов’язано з цими надзвичайними днями! […]...
- Unusual Notice Mr. Robinson had to travel somewhere on business, and as he was in a hurry, he decided to go by air. He liked sitting beside a window when he was flying, so when he got on to the plane, he looked for a window seat. He found that all of them had already been taken […]...
- Міркування про можливості відродження традицій нашого народу Звичаї – це частина нашої душі, нашої генетичної пам’яті; вони – своєрідні корені, що живлять дерево життя. Народні звичаї – невичерпна криниця мудрості багатьох поколінь, яка ніколи не обміліє, скільки б не черпав із неї життєдайної вологи. Наші споконвічні, староукраїнські традиції настільки тісно переплелися із християнською обрядовістю, що годі й уявити, ніби може бути інакше. […]...
- Відтворення побуту і традицій в повісті “Кайдашева сім’я” “Всеобіймаючим оком України” назвав Іван Франко Івана Нечуя-Левицького, який в своїх творах різнопланово відображав життя України і її народу. Прекрасні незабутні пейзажі постають з його творів; в найтонших деталях змалював письменник самобутність рідного народу, показав всі сторони його життя. В його високохудожніх творах зустрічаємо представників майже всіх прошарків тогочасного суспільства, дізнаємося про життя українців з […]...
- Духовна культура у народних традиціях і святкуваннях Красива й щедра душа народу виявляє себе в традиціях, обрядах, віруваннях, святкуваннях. Новорічні свята в Україні такі яскраві, веселі, сповнені вигадок, сміху, ігор! Це казкова, чарівна пора! Людям так хочеться вірити в казку, в диво, сподіватися на здійснення найзаповітніших мрій.. Різдво, Василя, Маланки, Водохреще – як багато цікавих обрядів пов’язано з цими надзвичайними днями! И […]...
- Улюблені герої українських народних дум Віками доводилося боротися волелюбному українському народові з татарськими ордами та турецькими яничарами, польсько-шляхетськими загарбниками. Воюючи з ворогами, то нападаючи на них, то відбиваючись від них, показуючи справжні чудеса хоробрості, козаки своїми подвигами викликали у сучасників захоплення і надихали народних співців на творчість. Саме про одного з таких козаків, «який не боявся ні огня, ні меча, […]...
- Я не засуджую традицій (роздуми над “Катериною” Тараса Шевченка) Реалістична соціально-побутова поема “Катерина” Т. Шевченка посідає серед його ранніх творів особливе місце. Цей лірично-епічний твір – схвильована і хвилююча розповідь про горе та поневіряння збезчещеної селянської дівчини. Поема містить численні ліричні відступи-роздуми, у яких поет висловлює свої думки й почуття з приводу життя Катерини та причин її трагедії. У художній літературі того періоду було […]...
- “Із скарбів народних свят Івана Купала” Про що свідчить дата з 6 на 7 липня щороку? Хто такий Купала? (У народному побуті в цей день відзначають найпоширеніше свято українців, що має назви: Купайло, Купало, Ку-пайлиця, Іванів день. Це свято пов’язане з постійною датою, його відзначають у ніч з 23 на 24 червня за старим стилем або з 6 на 7 липня […]...
- Твір на тему: “Невмирущість слова Кобзаря” “Я так її, я так люблю Мою Україну убогу, Що проклену святого бога, За неї душу погублю” (Т. Г. Шевченко) Тарас Григорович Шевченко не тільки видатний поет, а й прозаїк, художник, драматург, історик, мислитель, фольклорист і етнограф, який після себе залишив надзвичайно велику творчу спадщину – понад тисячу найрізноманітніших творів. Геній Великого Кобзаря незвичайно багатогранний. […]...
- Проблема традицій і новаторства в українській літературі кінця ХІХ – початку ХХ ст Кінець ХІХ – початок ХХ ст. – один із найцікавіших і найскладніших періодів не лише в мистецтві, а й у суспільному житті. Суспільство втрачає духовні орієнтири, не знає, у що вірити та куди йти. А література, не задовольняючись формами критичного реалізму, теж немовби опинилася на роздоріжжі. Перед письменниками стояло завдання осмислити кризу в соціальному середовищі […]...
- Невмирущість духовної краси людини (за драмою-феєрією «Лісова пісня») Добро і зло, вірність і зрада, поетичне покликання і сіра буденщина зіткнулись у драмі-казці Лесі Українки «Лісова пісня», яка розповідає про красу людських почуттів і згубність духовного гноблення, про необхідність збереження гармонії між людиною і природою. У ліс приходять люди, приносять свої клопоти. Голос Лукашевої сопілки пробуджує з зимового сну Мавку – «весна ніколи так […]...
- Традиції і звичаї – духовна спадщина українського народу І. Завдання нашого часу – формування духовно багатого покоління людей (незалежна держава відкриває для цього можливості: прогрес нації залежить від творчого характеру особистості, але без історії народу, без знання культури народу немає майбутнього). ІІ. Звичаї і традиції – основа духовної культури українців. 1. К. Ушинський, А. Макаренко, В. Сухомлинський про необхідність відродження народних звичаїв, традицій. […]...
- Невмирущість кохання в баладі “Тополя” Балада Т. Г. Шевченка “Тополя” – пісня невмирущому, вічному коханню. У ній розповідається про молоду дівчину. Її коханий поїхав на чужину та й загинув. Дуже тужила дівчина: не знала чи живий він, а може мертвий. Пішла вона до ворожки, щоб дізнатися про свою долю. Мати хоче її за старого та нелюбого віддати, а дівчині краще […]...
- Відображення традицій українсьного народу у романі Івана Багряного “Тигролови” Жорстока доба 30-х років XX століття. Було знищено три чверті українських письменників: одних розстріляно без суду і слідства, інших заслано на Соловки, що на Білому морі, ще когось замели колимські сніги. Одним із тих, хто, на думку сталінських прихвоснів, не мав права на життя, був Іван Багряний. Але він вважав інакше… Його по праву можна […]...
- Філософське осмислення тисячолітніх сімейних традицій у романі Уласа Самчука “Марія” У народі кажуть: дерево міцне своїм корінням. І це правда. Спробуй підрубати коріння – дерево всохне, пропаде. Без коріння для дерева нема життя, бо через нього рослина харчується живлючими соками; за допомогою коріння дерево міцно тримається. І не страшні йому ніякі бурі та морози, поки коріння велике, міцне. Так само і людина. Якщо вона живе […]...
- Обрядові пісні українського народу Календарно-обрядові пісні – це вид усного фольклору, який пов’язаний з традиційними обрядами. На ранніх ступенях історичного життя людського суспільства календарно-обрядові пісня грала важливу роль, а в області мистецтва займали пануюче положення. Після самих початкових стадій людського гуртожитку, переживши період безрелігіозністи, словесний текст був імпровізований, нестійкий, такий, що підкорявся музичному ритму, що був підказаний ритмом колективних […]...
- Невмирущість духу українського – роду у романі Ліни Костенко “Маруся Чурай” Любов до України… Вона допомагала переборювати труднощі, вона надихала на неймовірні вчинки, була джерелом злетів та падінь. Під Шевченковим “я так люблю свою Україну убогу…” могли б підписатися сотні, тисячі, мільйони різних людей. І це не просто слова, адже любов до рідної землі народжується з першим подихом, який робить людина. А потім або росте, міцніє […]...
- Невмирущість духовної краси в драмі Лесі Українки “Лісова пісня” Хто не знає української поетеси Лесі Українки? Ії творчість – це уславлення людини, її духовної краси, її гармонії. І як наслідок роздумів Лесі – поява її Мавки, в якій поєднується і краса кохання, і краса природи, і краса найвищої гармонії природи й людини. Мавка – дочка природи, й живе вона поряд зі своїми “рідними” – […]...
- Література XX ст.- мистецтво оновлених традицій і сміливого Мета: дати учням поняття про тематичне, стильове й жанрове багатство літератури XX ст.; розвивати навички формулювання й висловлювання власних думок щодо творів цього періоду, вивчених у попередніх класах; розвивати вміння сприймати інформацію на слух, виділяти головне; виховувати любов до книги, естетичний смак. Обладнання: портретна галерея письменників XX ст., ви- ставка їхніх творів. Теорія літератури: тематика, […]...
- Уславлення патріотизму українського козацтва в народних думах Українські народні думи відображали події героїчного характеру, підносили ідею патріотизму. У них возвеличувалась звитяжність героїв борців за незалежність вітчизни. Герої народних дум наділені незвичайною силою, мужністю, розумом, кмітливістю. Таким узагальненим образом захисника рідної землі є козак Голота. Це відважний і дужий воїн, який завжди готовий захищати свій край від ворогів. Він розважливий, впевнений у своїх […]...
- Невмирущість рідного слова (за віршем О. Олеся “Рідна мова в рідній школі”) Олександр Олесь – тонкий лірик і водночас поет з мужнім громадянським голосом, що гнівно засуджував реакційну політику переслідування української культури. Як справжній патріот, письменник вважав за обов’язок спрямувати силу свого таланту на захист рідного слова. Олександр Олесь утверджував думку, що, втративши рідну мову, людина зрікається і перших материних слів, і колискових пісень, і рідної землі. […]...
- Твір на тему: “Прагнення людини вивищуватися над оточенням через розрив родинних традицій варте осуду чи схвалення?” Головний герой твору “Мартин Боруля” викликає у читача неоднозначні, суперечливі почуття. З одного боку, він прагнув належати до більш високого суспільству, що, особливо в сучасному світі, не можна назвати якимось великим недоліком, адже кожна людина повинна прагнути стати краще і вище. З іншого боку, всі ці дії в його виконанні виглядали настільки комічно і безглуздо, […]...
- Улюблені українські рослини-символи Багаті і славні традиції має український народ. Обряди і повір’я, пов’язані з рослинністю, завжди відігравали важливу роль у календарних святах. Ці обряди мали забезпечити людині здоров’я, зміцнити добробут сім’ї, посилити плодючість землі й худоби. Особливою повагою, користувалася верба. Посвячена в церкві в останню неділю перед Великоднем, вона набуває магічних властивостей. Я пам’ятаю, як минулого року […]...
- Знавці традицій народу Нещодавно між учнями п’ятих класів нашої школи відбувся конкурс на краще знання звичаїв українського народу. У конкурсі брали участь три команди. Гострою та непередбаченою виявилася боротьба за лідерство. Щоб відповісти на запитання, треба було бути обізнаним з історією рідного краю, зі звичаями, віруваннями, творчістю нашого народу. Запитання були складними, а учні виявилися підготовленими, тому давали […]...
- Твір на тему: “Прагнення людини вивищуватися над оточенням через розрив родових традицій, нехтування народною мораллю варте осуду чи схвалення” за твором І. Карпенка-Карого “Мартин Боруля” П’єсу “Мартин Боруля” відомий український письменник І. Карпенко-Карий написав на основі реальних подій, які відбувалися в його родині. Так само, як і герой твору мартин Боруля, батько письменника у свій час вирішив довести своє дворянське походження. Але його зусилля ні до чого не привели, рід не було визнано дворянським, бо прізвище його предків і в […]...
- Твір на тему: “Невмирущість духовної краси” за драмою-феєрією Лесі Українки “Лісова пісня” Головною героїнею драми-феєрії Лесі Українки “Лісова пісня” є витвір народної фантазії, міфологічна істота, лісова дівчина Мавка. Авторка наділила цей образ незвичайною дівочою вродою, ніжною натурою і співочою душею. Важливою деталлю в зображенні Мавки були її довгі коси. Адже коси в народі вважалися символом волі, дівочої цноти і вроди. Мавка, вільна, як і сама природа, серед […]...
- Продовження, розвиток і трансформація традицій символізму в ліриці XX століття Народившись у Франції в ІІ половині XІX століття, символізм на початку XX століття поширився на інші літератури: німецьку, норвезьку, бельгійську, російську, українську та ін. Він приніс нові нетрадиційні засоби вираження в мистецтві, нові форми художнього мислення, в центрі якого стояв символ – художній образ, внутрішня сутність його безмежно глибока і невичерпна. Російський символізм, орієнтуючись на […]...
- “Жива” і “мертва” вода в українських народних казках З казки “Іван Богданець”: Прийшли на тічок Іван та рак. Поставив рак шість барилок з одного боку і з другого боку шість: в одних сильна вода, а в других – безсильна. Із сього боку, де Іван Богданець, безсильна, а з того, де рак, – сильна. – Напиймося, – каже рак, – перше води, та тоді […]...
- Великий день – Пасха Великдень – одне з найбільших християнських свят, що відмічається в Україні ще з X століття. Цього великого дня чекали і дорослі, і діти, щоб не тільки побувати на церковній відправі, а й взяти участь у родинних та громадських обрядах. Це і виготовлення свічки-трійці, і випікання пасок, і фарбування яєць. Сьогодні мало хто знає народні звичаї […]...
- Тема твору: Улюблені герої українських народних дум Віками доводилося боротися волелюбному українському народові з татарськими ордами та турецькими яничарами, польсько-шляхетськими загарбниками, “власними” поміщиками та капіталістами. Воюючи з ворогами, то нападаючи на них, то відбиваючись від них, показуючи справжні чудеса хоробрості, козаки своїми подвигами викликали у сучасників подив і надихали народних співців прославляти мужніх лицарів та їх подвиги. Назавжди в пам’яті нащадків залишаться: […]...
- Знавці традицій народу. Замітка в газету Нещодавно між учнями п’ятих класів нашої школи відбувся конкурс на краще знання звичаїв українського народу. У конкурсі брали участь три команди. Гострою та непередбаченою виявилася боротьба за лідерство. Щоб відповісти на питання, треба було бути обізнаним з історією рідного краю, зі звичаями, віруваннями, творчістю нашого народу. Питання були складними, а учні виявилися підготовленими, тому давали […]...
- Великодень – Великдень Великдень – одне з найбільших християнських свят, що відзначається в Україні ще з X століття. Цього великого дня чекали й дорослі, і діти, щоб не тільки побувати на церковній службі, а й взяти участь у сімейних і суспільних обрядах. Це й виготовлення свічки-трійці, і випікання пасок, і фарбування яєць. Сьогодні мало хто знає народні звичаї […]...
- Величання в народних піснях (щедрівках “За сіньми, сіньми та новими”, “Ой у нашого господарика” та ін.) селянської родини, селянина-трудівника Щедрик, щедрик, щедрівочка, Прилетіла ластівочка, Стала собі щебетати, Господаря викликати. Такі рідні й іще з дитинства знайомі нам слова народної пісні, що завжди супроводжувала новорічний обряд. Для наших давніх предків, як тільки оживала природа, сходив сніг, починався Новий рік. Вони починали засівати ниву і заклинали урожай, щоб жито родило високе, буйне, кучеряве. Наші предки вірили, […]...
- Сорочка в народних повір’ях У давнину сорочка вважалася досить небезпечною в розумінні негативної магічної дії на здоров’я. У Карпатах, наприклад, щоб знешкодити подібний вплив на людину нової сорочки, від коміра до низу пропускали ніж або голку. Згідно з давнім світоглядом, метал своїм блиском має силу знищувати зло. На Покутті, аби усунути небезпеку від нової сорочки, перед одяганням загортали в […]...
- Сорочка в народних повір’ях У давнину сорочка вважалася досить небезпечною в розумінні негативної магічної дії на здоров’я. У Карпатах, наприклад, щоб знешкодити подібний вплив на людину нової сорочки, від коміра до низу пропускали ніж або голку. Згідно з давнім світоглядом, метал своїм блиском має силу знищувати зло. На Покутті, аби усунути небезпеку від нової сорочки, перед одяганням загортали в […]...
- Відтворення в народних піснях (колядках “Як ще не було початку світу”, “Ой рано, рано мури заліпи”, “Були люди невірні”) язичницьких вірувань наших предків Серед жанрів усної народної творчості найпоширенішою є пісня. Найдавніші за походженням українські народні пісні корінням своїм сягають до первіснообщинного ладу, вони тісно зв’язані з язичницькими віруваннями давніх слов’ян. Нашим пращурам, як і всім первісним людям, був властивий особливий погляд на світ, який їм уявлявся населеним різними божествами і духами. Люди вірили в те, що ці […]...