Величання в народних піснях (щедрівках “За сіньми, сіньми та новими”, “Ой у нашого господарика” та ін.) селянської родини, селянина-трудівника

Щедрик, щедрик, щедрівочка,

Прилетіла ластівочка,

Стала собі щебетати,

Господаря викликати.

Такі рідні й іще з дитинства знайомі нам слова народної пісні, що завжди супроводжувала новорічний обряд. Для наших давніх предків, як тільки оживала природа, сходив сніг, починався Новий рік. Вони починали засівати ниву і заклинали урожай, щоб жито родило високе, буйне, кучеряве. Наші предки вірили, що сонце, вітер, мороз і дощ – це божества, від яких залежить урожай і життя людини. От і закликали сили природи послати їм щедрий урожай. Але

минули століття, змінився і календар, і Новий рік стали святкувати тепер уже взимку. Тому на Новий рік ходять засівати. Раненько, як ішли засівати ниву. Колядки і щедрівки – величальні пісні, які славили людину-трудівника. Вони величали селянську родину та окремих її членів, оспівували доброту, гостинність господаря, життя і працю. У цих величальних піснях господарів називали панами, господинь – панями, княгинями, хлопців – богатирями, царевичами, дівчат – панночками, князівнами, царівнами. Співали в цих піснях побажання: щоб було багатство, щоб був гарний приплід худоби, гарний урожай. А якщо господар був бідний, то
хоч на цю мить, поки співали пісню, він почував себе заможним і багатим: і поле в нього велике, і хліба багато, і худоби досить. За допомогою поетичного слова і магічного акту, святковою урочистою обстановкою люди прагнули створити в ці дні образ достатку, щастя, злагоди і спокою в своїй оселі.

Заколядуймо ми цьому газдові,

Цьому Газдові й його столови.

Гей дай Боже!

Поза столове сидять панове,

Сидять панове та й раду радять,

Та й раду радять за святу весну,

За святу весну, за сиві воли.

За сиві воли, за срібні плуги.

Вшануємо вам щастям, здоров’ям,

Щастям, здоров’ям та й святим Різдвом.

У щедрівках надзвичайно високо поставлено працю. її піднесено не просто до першорядних житейських, економічних факторів, а й до статусу основної сфери виховання, виявлення й утвердження морально-етичних якостей людини.

Прекрасні щедрівки прийшли до нас через сотні років, але і сьогодні ми повинні їх знати та розуміти, бо це наші національні скарби, які ми повинні шанувати й берегти, бо без цього не ростиме й не зеленітиме наше родове дерево.






У чому полягає духовна краса людини.
Величання в народних піснях (щедрівках “За сіньми, сіньми та новими”, “Ой у нашого господарика” та ін.) селянської родини, селянина-трудівника