Народна творчість і сьогодення
Не буду з’ясовувати, що таке народна творчість, бо більш-менш чітке визначення цього поняття існує, хоча універсального визначення немає, бо жанрова різноманітність дуже велика, а специфіка розвитку того чи іншого жанру ще строкатіше. Визначень на сьогодні існує багато, та всі вони не охоплюють глибинної суті народної творчості, бо вона в деяких своїх жанрах намагається бути консервативною (весільні пісні або інші, що пов’язані, наприклад, із Святвечором, Різдвом, народинами, хрещенням, похоронами тощо). Та все ж у переважній більшості народна
Для прикладу хочу назвати такі жанри народної творчості, як анекдот, народна усмішка, сучасне весілля, прислів’я, приказки, примовки. З’явився такий вид народної творчості, як міський фольклор. А я б ще додав студентський фольклор, шкільний, дитячий.
З одного боку – це сучасна творчість, забарвлена сучасною лексикою, з іншого боку – це все-таки творчість,
Особливо мене вражає великий набір примовок, спрямованих на виховання культури мови. Призначення цих примовок – навчити дітей (а може, і не тільки дітей) ввічливо й правильно розмовляти, правильно використовувати слова і не засмічувати мову, оберігати її від різних нашарувань та грубої лексики.
Мої спостереження на канікулах у бабусиному селі. Проходить мимо гурту людей якийсь парубійко і байдуже до когось вітається: “Здоров!” І тут же негайна відповідь-примовка: “Здоров” – до коров, а до людей – “здрастуйте”. Або таке: відповідаючи на якесь питання, хтось із дітей каже: “Да”. А у відповідь чує: “Да” – свиня вуха пооб’їда” (це має означати, що треба казати українською мовою “так”). Часте й невиправдане вживання “ну” тут же буде припинене зауваженням: “Не запрягав, то й не нукай, поганяти не будеш”. І вже на геть неввічливе привітання “здрасьтє” отримаєш відразу: “Не засьтє” (це означає: привітайся по-людськи). Або вживання слова “жалко” замість “жаль” викликає таке зауваження: “Жалко у бджілки”. І ще: часто діти, які особливо не турбуються про те, як вони спілкуються, замість запитального “що” можуть сказати: “Га?” На таке неввічливе “га” не забариться відповідь: “З’їж те, що плига!” І даремно дехто вважає, що фольклор – це щось історично минуле, що зберігається у фольклорних збірниках. Народна творчість жива, допоки живе народ, який створює нові види, жанри і реагує на всі суспільні процеси, що відбуваються в Україні. Треба тільки бути уважним спостерігачем, а може, й дослідником, наприклад дитячого фольклору. А останнім часом навіть почали говорити про сучасну жаргонну мову. Це неґативне явище стало завойовувати свій простір у спілкуванні, особливо це властиво підліткам. Упевнений, що народна мудрість і тут не забариться – відреагує відповідним чином, щоб викоренити це явище з нашої милозвучної та красивої мови. Але це зовсім інша тема.
У великому фонді світової епічної культури почесне місце посідають українські думи, як глибоко оригінальні музично-поетичні твори високого ідейного звучання. Образність поетичного вислову, краса музичного супроводу, глибина думки викликали захоплення культурних діячів світу. У своєму романтичному захопленні кобзарським мистецтвом та поезією дум Т. Г. Шевченка підносив їх вище Гомерових “Іліади” і “Одіссеї”.
Вважається, що “невольницькі плачі” є найдавнішими. Епічна розповідь, властива переважній більшості дум, тут поступається перед висловленням особистих переживань. Зворушливий плач авторів – виконавців викликає співчуття до “всіх бідних невольників”, передає безмежне бажання визволитися:
З тяжкої турецької неволі,
З каторги бусурманської,
На тихі води,
На ясні зорі,
У край веселий,
У мир хрещений,
В городи християнські.
Творці невільницьких дум вкладали у свої твори не скорботу за конкретною людиною, а висловлювали погляд народу на неволю, віру бусурманську, землю чужинську, возвеличуючи водночас вірність народу, любов до свого “краю веселого”.
Важливу роль відіграють, з погляду творців і носіїв ДУМ, не лише особиста мужність і сила, а й відданість своєму товариству, всьому народові; високо підноситься ідея бойового братства. Гостро і безкомпромісно засуджуються люди, що силою обставин та заради особистої вигоди ставали на бік ворога, порушуючи освячені віками норми моралі, суспільного співжиття.
У думі “Самійло Кішка” возвеличується подвиг козаків – невольників, які після 25 – літньої каторги у найскрутнішому становищі виходять переможцями,
Героїчна тема, головна тема всього думового епосу, на повну силу прозвучала в думах, в основі яких – заклик народу до єднання, до активної протидії чужоземним загарбникам. Уславлення козаків – лицарів у думах “Козак Голота”, “Отаман Матяш старий”, “Олексій Попович”, возвеличення кращих моральних якостей – ось що зумовило надзвичайну їх життєвість. Якою б винятковою силою не володіли Самійло Кішка, старий Матяш, Івась Удовиченко, вони усвідомлюють себе лише представниками народу, в ім’я якого і здійснюють свої подвиги.
Думи про козака Голоту і про Марусю Богуславку споріднені тим, що героїчний пафос у них зливається з патріотизмом, незламність духу героїв підтримується глибоким відчуттям батьківщини, уособленим в образах “ясних зір”, “тихих вод”, “краю веселого”.
Збірний образ козака Голоти уособлює кращі риси захисника свого народу і показаний не описово, а в дії, у зіткненні з віроломним, жадібним і “на розум небагатим” татарином.
Український народ, стверджують автори”дум, хоче жити на землі у злагоді з іншими народами: “Гуляє… погуляє, ні города, ні села не займає”, і лише при посяганні на його волю виступає як воїн – захисник, який “не боїться ні огню, ні меча, ні третього болота”.
З великою пошаною подаються у думах образи талановитих народних ватажків: Івана Сірка, Семена Палія, Богдана Хмельницького, Івана Богуна, Максима Кривоноса.
Творці й виконавці цього циклу дум ведуть мову про історичні події від імені всього народу, який виріс політично, соціально, зміцнів духовно і свідомий до свого місця в подіях історичної ваги.
Народні думи займають особливе місце в історії нашої культури. Ця незглибима криниця може допомогти нам зараз, у час розвитку нашої державності, навчити зразкам мужності і чистоти, краси і сили народної.
(1 votes, average: 5,00 out of 5)