«Думка народна» в романі «Війна і мир»

У романі-епопеї «Війна і мир» Л. М. Толстой змалював епоху, що передувала 1812 рокові. Це велична епопея народних звитяг і слави, не втративши й рис сімейної хроніки. Творчо вивчаючи добу, Толстой зрозумів, якими були провідні рушійні сили в героїчних подіях цього уславленого людьми й подіями часу.

Головним героєм у романі є російський народ, який захищав рідну землю від вторгнення Наполеона та його армії. Із правдивістю історика Л. М. Толстой показав, що вітчизняна війна 1812 року була справедливою. Партизанський рух почався після захоплення ворогом Смоленська. Особливо посилився, коли французи підійшли до Москви.

Обороняючись, росіяни підняли «дубинку народної війни, яка карала ворогів, поки нашестя було припинено». Приховане раніше почуття патріотизму піднялося в усіх верствах російського суспільства: і в купця Ферапонтов, і князя Андрія Болконського, який раніше схиляв голову перед військовим генієм Наполеона, і в простої російської жінки Василиси, і в титулованих родичів, які віддавали коней, підводи, щоб урятувати поранених захисників Вітчизни. Громадянська позиція

письменника виявилася в зображенні масового героїзму росіян в годину важких випробувань.

Духовна сила, яку виявив російський народ у вітчизняній війні 1812 року, – це та сама сила, що втілилася і в діяльності Кутузова як талановитого російського полководця, і в громадській діяльності аристократа Болконського, і в життєвих перипетіях П’єра Безухова, і у вчинках та прагненнях Наташі Ростової. І ось тут надихаюча «народна думка» відіграє для автора величезну роль, бо вона сильніша за окремі характери й окремі долі героїв твору.

1812 рік – це справжній злет таланту Кутузова-полководця. Він наказує залишити Москву, запевняючи всіх, що примусить французів повірити в силу російської зброї. В усіх своїх вчинках Кутузов найбільш повно відбиває волю й дух рідного народу. Зображення Бородинського бою – кульмінація всього твору.

Бородіно – вирішальний момент у житті головних героїв роману. Толстой показує той підйом патріотизму, який відчувався напередодні бою, передає ті почуття, які переповнювали кожного російського солдата. Бородинський бій був не тільки торжеством російської військової слави, але и моральною перемогою всього народу.

Саме в романі «Війна і мир» повною мірою виявилася народність художнього генія Толстого. Вона втілилася в широті й епічності оповіді, у внутрішньому патріотичному пафосі твору, у ствердженні місця народу як вирішальної історичної рушійної сили.






Морально етичні теми що це.
«Думка народна» в романі «Війна і мир»