“Народе мій! До тебе я ще верну і в смерті обернуся до життя”. Життя й доля Василя Стуса
Василь Стус по праву вважається одним із найвизначніших поетів двадцятого століття. У першій половині 60-х років він пише твори, багато друкується, працює редактором газети, вступає до аспірантури Інституту літератури. З початком періоду застою все змінилося і в житті країни, і в долі В. Стуса.
Погляди письменника не збігалися з офіційними, тому з роботи був звільнений, з аспірантури виключений, твори його не друкувалися. А потім мордовські табори і вироки, які приголомшують своєю жорстокістю і нелюдяністю. Та ніщо не зламало його, сила духу
О земле втрачена, явися
Бодай у зболеному сні,
І лазурово простелися,
І душу порятуй мені.
Він жив Україною, мріяв про неї на чужині. Читаючи вірш “На колимськім морозі калина”, бачимо, що йому навіть у похмурих північних пейзажах ввижається прекрасна українська природа. Бачить він Україну і за тюремними мурами в образі собору, символу духовної величі людини.
Василь Стус передчував свою долю, але вважав,
Ліричний герой В. Стуса передчуває свою загибель, він не жалкує, що обрав для себе цей трагічний шлях, не хоче нічого змінювати у своєму житті:
Яким мене мати вродила
І благословила в світи.
І добре, що не зуміла
Мене від біди вберегти.
Василь Стус вірив, що буде разом зі своїм народом, що повернеться до нього, хоча і після смерті. І він повернувся. Непересічний талант, трагічна доля, боротьба за національну незалежність українського народу назавжди залишаться у наших серцях.
Схожі твори:
- Народе мій, до тебе я ще верну, і в смерті обернуся у життя… (за творчістю Стуса) Українська поезія тісно пов’язана з багатостраждальним життям нашого народу. Сьогодні повергаються імена тих, хто пройшов довгий час від забуття до безсмертя. Непересічний талант, трагічна доля, відчайдушна боротьба в тоталітарній державі «розвиненого соціалізму» за національну незалежність українського народу, відродження духовності. Це – Василь Стус. В атмосфері постійної тривоги жив він і формувався як поет. Мене вражає […]...
- Народе мій, до тебе я ще верну, і в смерті повернуся до життя Коли світити і жити є злочин, яким займається най могутніша в тоталітарній державі каральна машина, що розстрілює сузір’я, то винних поетів шукати не доводиться. Але десь має бути якась добра рука, яка ласкаво стримає їх перед вибором дороги знищення. Не було сили, яка б стримала Василя Стуса. І він вийшов на свою Сенатську площу. Він […]...
- Народе мій, до тебе я ще верну (В. Стус) Українська поезія тісно пов’язана з історією нашого народу, визначалась життям народу, була вершиною його духовності. У найяскравіших своїх виявах вона випереджала час, вступала у суперечність із неправдою, за що платила долями й життям кращих своїх синів. Василь Стус – це світлий образ громадянина, цілісність патріотизму якого вражає. За кожним помислом, за кожним образом – Україна. […]...
- “Народе мій! До тебе я ще верну” (за творами В. Стуса) Є люди, що не вміють жити легко, безтурботно, тому що мають чутливу натуру та совість. Будь-яке зло, будь-яка несправедливість руйнують їх спокій, заперечують благополучне існування. Усе це перетворюється у справжню життєву драму, якщо така людина – митець, а обставини її життя зовсім несприятливі для творчості. Життєве кредо Василя Стуса виключало компроміси з усім, що вважав […]...
- Народе мій, до тебе я ще верну… (Василь Стус) Його ховали в українську землю 19 листопада 1989 року. Десятки тисяч киян проводжали поета на Байкове, до останньої оселі громадянина-страдника. Того дня глибокий сум струменився з сердець людських, з сотень прапорів і корогів. А через кілька місяців спалахнув хрест на його свіжій могилі – і мертвий поет заважав комусь жити. Василь Семенович Стус вже в […]...
- «Народе мій, до тебе я ще верну» Василь Стус… Славне ім’я Поета, Громадянина, Людини. Не було йому місця тут, у цьому світі, бо не міг він притертися, звикнути до суспільства, його законів, його звичаїв, де люди думали одне, а говорили інше. Кидався незахищеними грудьми на амбразуру, готовий прийняти на себе вогонь. Без ніякого страхування, без найменшого тактичного маневру, без рятівних гальм житейської […]...
- “Як добре те, що смерті не боюсь я” – програмний та етапний вірш Василя Стуса І. Життєві принципи В. Стуса. (У цій поезії стисло викладено життєве кредо В. Стуса, його духовні принципи і ніби накреслений власний трагічний, страдницький життєвий шлях. Зі скупих, стриманих рядків постає образ мужньої людини, патріота-борця, який вірить у свою правоту та її майбутню перемогу. Вірш сприймається як своєрідний монолог: Як добре те, що смерті не боюсь […]...
- Життя Василя Стуса – це дорога через терни до зірок Давайте доторкнемося серцем до великої людської трагедії. Творчість В. Стуса справедливо вважається помітним явищем не тільки української та світової літератури, а й усього нашого суспільного життя. Кожен його вірш – суперечка з неправдою. Але передусім вражає його відвага й самозреченість у боротьбі за справедливість, національну гідність і незалежність українського народу. Особливо болісно Стус сприймав спроби […]...
- Особливості індивідуального стилю Василя Стуса І. Василь Стус – оригінальний поет-імажиніст (своєрідне світосприймання, багатство тематики, глибина філософських міркувань, різноманітність лексики і фразеології). ІІ. Особливості індивідуального стилю поета. 1. Найкращі здобутки поета (виникнення найкращих віршів поета на гребені зіткнення, з’єднання протилежностей: з одного боку – несамовита пристрасність (“Ярій, душе”), з другого – філософська заглибленість, розважливість (“ваговита дозрілість речей”). 2. Особливості віршованої […]...
- Наше життя – театр абсурду (за творами Василя Стуса) Тепер ніхто не скаже, коли саме до Василя Стуса прийшло руміння того, що правда і справедливість, про які трубили на кожному кроці, були насправді облудою, кривдою та свавіллям розбещених можновладців. За їхніми амбіціями (і це добре розумів Стус!) ховалося зверхнє ставлення до людей, люта ненависть В демократії. Чолом мудрого, далекоглядного і відчайдушного українця Василь Стус […]...
- Мотиви жертовності в поезії Василя Стуса Листопадової неділі 1989 року в рідній українській землі впокоївся вимучений тюрмами й таборами поет Василь Стус. Поруч на Байковому кладовищі було поховано побратимів поета – Олексу Тихого і Юрія Литвина. Вони повернулися в рідну землю, щоб хоча цим запізнілим трагічним поверненням розбудити громадську совість, показати неминучість гіркого каяття за вчинену несправедливість, щоб на мить пригасити […]...
- “Якби було краще жити, я б віршів не писав, а робив би коло землі” (поезії Василя Стуса) Коли людина хворіє, вона потребує певних ліків, так само, коли ціла нація поставлена у несумісні з нормальним духовним життям умови, вона також потребує певних духовних ліків. Найчастіше такими ліками стає мистецтво, яке підтримує народний дух, передає традиції, сформовані століттями, допомагає за будь-яких обставин зберегти ідентифікацію і національну свідомість. Вислів Василя Стуса, який я взяв за […]...
- Мотиви лірики Василя Стуса Василь Стус по праву вважається одним з найвизначніших українських поетів двадцятого століття. Він прийшов у літературу в кінці 50-х – на початку 60-х років, коли зміни в житті країни, пов’язані з викриттям культу Сталіна, привели до вибухових змін у мистецтві, літературі і, насамперед, – у поезії як роді літератури. Василь Стус – поет ліричного складу, […]...
- Головна тема поезії Василя Стуса Наша Україна має трагічну і незвичайну історію. Прикладів тому можна навести безліч. Один із них: найкращі люди часто сидять за гратами. Одна із таких трагічних доль – доля Василя Стуса. Багато хто порівнює В. Стуса з Т. Шевченком. “Якби було краще життя, я б віршів не писав, а – робив би коло землі”, – говорив […]...
- Релігійні мотиви в поезії Василя Стуса Василь Стус жив у світі, гаслом якого були слова німецького філософа Фрідріха Ніцше “Бог мертвий”. Український поет описує цю світоглядну катастрофу в такий спосіб: Немає Господа на цій землі: Не стерпів Бог, з-перед очей тікає, Аби не бачити нелюдських кривд, Диявольських тортур і окрутенства. Новий бог “почвар і люті” прагне Помалу небо Додолу опускати, аби […]...
- Україна в житті і творчості Василя Стуса Україна в житті і творчості Василя Стуса …Ми ще повернемось, обов’язково повернемось, бодай – ногами вперед, але: не мертві, але: не переможені, але: безсмертні. В. Стус Справжніми поетами народжуються. Неможливо вивчитися ні на Шевченка, ні на Шекспіра. Доля сама обирає митців. А чи здатні вони оцінити цей дар, скористатися ним уповні, чи здатні, якщо потрібно, […]...
- Біографія Василя Стуса Василь Семенович Стус народився 6 січня 1938 року в селі Рахнівка Гайсинського району на Вінничині в селянській родині. Навчався спочатку в місцевій школі, потім – у Донбасі, куди переїхала його сім’я. Після закінчення історико-філологічного факультету Донецького (тоді ще – Сталінського) педагогічного інституту 1959 року В. Стус два місяці відпрацював учителем на Кіровоградщині, звідки був призваний […]...
- Інтимна лірика Василя Стуса Василь Стус по праву вважається одним із найвизначніших українських поетів. XX століття. Він був людиною, яка сміливо, самозречено боролася за високі ідеали добра, правди, справедливості, гуманізму, за національну гідність і самосвідомість народу. Тому він більше відомий читацькому загалу як поет-борець. Але його перу належать і самобутні, сильні поезії інтимної лірики, більшість із яких були написані […]...
- Повернені імена (за творчістю Василя Стуса) Хай метушиться дріб’язок строкатий, Міняє шерсть залежно від погоди. Поете, вмій чекати і шукати, Найкращий вірш ще ходить на свободі. Л. Костенко Україно моя! Багата ти на ліси, землі твої родючі, але найбільша твоя гордість – люди. Щедро рясніє земля наша талантами. На літературному небосхилі України вічно сяятимуть імена Ліни Костенко, Василя Стуса, Григорія Косинки, […]...
- Твір на тему: “Вплив творчості Шевченка на Василя Стуса” Україна для Стуса – це й Шевченко. Він – більше, ніж поет, більше ніж пророк. Він – повітря. Поезія Стуса дихає Шевченком. Та це не наслідування і не вплив: без Шевченка Стусові вірші не можливі, як не можлива без Шевченка Україна. Парафрази, цитати, спільні теми й образи – то густо сплетене коріння, що живить новий, […]...
- Своєрідність і сила мистецьного таланту Василя Стуса Благодатна пора 60-х років народила плеяду талановитих українських поетів – І. Драча, Л. Костенко, Д. Павличка, М. Вінграновського, В. Симоненка, В. Стуса. Вона ж багато в чому визначила і шлях їхніх естетичних пошуків, і тематику. Проте мистецьку спадщину В. Стуса не переплутати з будь-чиєю іншою, така вона оригінальна, потужна, самобутня. Так тісно злились у ній […]...
- Життя на межі смерті – головна філософська проблема роману Василя Барки “Жовтий князь” Сьогоднішнє покоління у величезному боргу перед предками й нащадками, адже понад півстоліття замовчувалася найстрахітливіша трагедія українського народу – штучний голод 1933 року. Цей борг повертає деякою мірою творчість письменників діаспори. Василь Барка належить до тих митців, які жили і працювали в еміграції. Най-відоміший твір, що приніс йому славу, – роман “Жовтий князь”. У ньому автор […]...
- “І дальше смерті – рідна Україна” (за твором В. Стуса “Весь обшир мій – чотири на чотири”) Вірш “Весь обшир мій – чотири на чотири” датований 1965 роком. Ще попереду арешти, тюрми, заслання, але Василь Стус ніби передчуває свою долю. І цьому були причини. Коли знайомишся із життєвим шляхом поета, на перший погляд здається, що все для нього складалося вдало. Закінчивши школу, вчився у педагогічному інституті; недовге вчителювання у середній школі перервав […]...
- Доля людини епохи війн і революцій у романі Василя Гроссмана “Життя і доля” Василь Семенович Гроссман зобразив у романі “Життя і доля” Велику Вітчизняну війну як подію історії, що вирішує долю не тільки Росії, але й усього світу. Письменник зумів відбити в цьому добутку героїзм людей на війні, боротьбу зі злочинами фашистів, а також повну правду про події, що відбувалися тоді, усередині країни: посилання в сталінські табори, арешти […]...
- Твір на тему: “Дозволь мені, мій вечоровий світе, упасти зерном в рідній стороні…” (за мотивами творчості Василя Стуса) У короткому зверненні до читача Василь Стус писав: “Поет – це людина. Насамперед. А людина – насамперед добродій. Якби було краще жити, я б віршів не писав, а – робив би коло землі”. Отож поет вірив у велику силу слова. Вірив, що його слово здатне змінити світ. Нехай не весь. Але найкращу його частину. Україною […]...
- Мужність і стійкість ліричного героя у нерівній боротьбі зі злом і неправдою (на прикладі поезії Василя Стуса) У В. Стуса є прекрасні слова про поета: “Поет – це людина. Насамперед. А людина – це добродій”. Коли ж довкола тебе зло, сваволя, наруга і беззаконня, то ти – людина-добродій – мусиш протистояти злу. І В. Стус протистояв злу. За його крилатими словами – вчинки, за ними – “дорога болю”, невизнання, ув’язнення, брежнєвські табори. […]...
- Образ знедоленої України в творчості Ліни Костенко і Василя Стуса 1. “Загублене покоління” (чому так називають сучасне покоління, із чим це пов’язано, де знайти ті ідеали, на яких виховувалися наші батьки, діди, прадіди; помічник у створенні суспільних орієнтирів – художня література). 2. Література в житті суспільства і людини: А) значення літератури в житті суспільства; Б) вплив літератури на формування характерів молодих людей. 3. Роман у […]...
- Тема твору: Шевченківські мотиви в поезії Василя Стуса Два різних століття. Дві не такі вже й різні долі. І одна незмінна любов, одна одвічна тема поезій, одна найдорожча для двох поетів, Т. Шевченка і В. Стуса, Батьківщина – Україна. Молився на неї великий Кобзар. Все життя було принесене їй в жертву і В. Стусом. їхні почуття до Батьківщини – це насамперед вимоглива любов, […]...
- Подвиг Василя Стуса Стус народився 6 січня 1938 р. на Вінниччині с. Рахнівка Гайсинсь кого району. Дитинство і юність на Донбасі. Після закінчення філологічного факультету Донецького (тоді ще Сталінського) педінституту вчителював, відбув армію, працював у газеті. 1959 р. в “Літературній газеті” було надруковано добірку його поезій з напутнім словом Андрія Малишка. 1963 р. вступив до аспірантури Інституту літератури […]...
- Схожість долі Василя Стуса і Тараса Шевченко Українська поезія тісно пов’язана з життям нашого багатостраждального народу. Така вже доля України, що найкращим її дітям судилося несправедливо коротке життя: 38 років – П. Грабовському, 42 – Лесі Українці, 47 – Тарасові Шевченко та Василю Стусу. Із 47 років життя в обох поетів вкрадено роки, які провели вони на засланні та в ув’язненні. Багато […]...
- Новаторство поезії Василя Стуса Василь Стус… Це ім’я викликає подив, бо життя його було коротке, але яскраве. Доля – трагічна. Творчість – національна гордість, бо є духовним надбанням. В чому ж його сила і своєрідність таланту?! Так, саме таланту XX століття. Його поправу можна назвати Людиною з великою букви, бо вболівав за свій народ, переживав із ним печалі і […]...
- Життєві переконання В. Стуса: “Довіку не буде із мене раба…” Надія Світлична так написала про Василя Стуса: “Є трагедія народу, і Василі. Стус – символ цієї трагедії”. Ці глибокі й сповнені розпачі слова дуже вразили мене. Насправді, життя В. Стуса було суцільною боротьбою: боротьбою за людську гідність, за власні по гляди, за право на творчість та за просте, на перший погляд, право жити за власним […]...
- Мотиви лірики В. Стуса Василь Стус по праву вважається одним з найвизначніших українських поетів двадцятого століття. Він прийшов у літературу в кінці 50-х – на початку 60-х років, коли зміни в житті країни, пов’язані з викриттям культу особи Сталіна, привели до вибухових змін у мистецтві, літературі і, насамперед, – у поезії як роді літератури. Василь Стус – поет ліричного […]...
- Я для тебе горів, український народе Це рядки з вірша “Скільки в тебе очей…”, уміщеного в збірці “Поезії” (1966), виданій у “Молоді” поряд з вибраним багатьох інших авторів, у тому числі й літературних ровесників В. Симоненка. Окрім усього кращого з попередніх збірок, сюди увійшли й окремі твори з архіву поета чи з публікацій у періодиці (розділ “Листи з дороги”). Знову ж […]...
- Конфлікт особистості і держави у романі Василя Гроссмана “Життя і доля” У романі Василя Гроссмана “Життя і доля” конфлікт особистості і держави показаний у всій його глибині. Не випадково для розкриття цієї теми автором обраний такий історичний період у житті нашої країни, як Велика Вітчизняна війна. Письменник вважав, що війна з усією гостротою виявила проблеми сучасності, оголила основні протиріччя епохи, письменник бачить у війні не тільки […]...
- Дорога долі, дорога болю Василя Стуса В. Стус по праву вважається одним з найвизначніших поетів двадцятого століття. Поет був Людиною з великої літери, яка відважно й самозреченно виступила за високі ідеали Добра, Правди, Справедливості, Гуманізму – цих високих, вічних загальнолюдських цінностей. Вірш «Як добре те, що смерті не боюсь я» можна вважати програмним для поета. У цій поезії чітко окреслений трагічний, […]...
- Життєвий подвиг В. Стуса Є в нашого народу улюбленці, яких він носить у серці, до яких звертається в скруті. Здебільшого це не воїни, не герої. Ім’я їм – легіон. Професія – мученики. Люди не забувають тих, хто життя віддав за други своя. Може, тому ім’я Василя Стуса повернулося до українців не тільки як ім’я поета, а як ім’я людини, […]...
- Творчість Стуса: Біль та туга за Батьківщиною Скований, незнаний та забутий, далеко від рідної України, він творив, він чекав слушного часу повернутися до розп’ятої Вітчизни. Батьківщина кликала його до себе, з’являлася йому у снах. Він тужив за нею, скучав за рідною домівкою. Хто – він? Він – Василь Стус, людина-поет, людина-патріот, яка більшу частину свого життя провела за гратами, бо щастя України […]...
- Афоризми з поезій В. Стуса І. Зміст та форма. (Поетична мова Василя Стуса запам’ятовується читачеві своєю лаконічністю та динамічністю. Вживаючи короткі, здебільшого прості речення, поет ніби складає мозаїку, а на загальній картині ми вже бачимо усе, що хотів написати поет. Проте саме через авторський мовний стиль “загальна картина” не втрачає такої емоційної напруженості, що дивуєшся, як через слово можна передати […]...
- “І в смерті з рідним краєм поріднюсь…” (твір-мініатюра) Василь Стус по праву вважається одним із найвизначніших українських поетів XX ст., який самозречено і відважно утверджував ідеали правди, добра, справедливості, захищав і відстоював національну гідність українців. На засланні, у таборах пройшли десять останніх років життя поета. І хоча влада знущалася із сина України, він все своє життя, свої страждання і надії пов’язував тільки з […]...