Надягни вишиванку
Українська вишиванка… Серед натовпу завжди впадають в око люди, одягнені у вишиванки. У кожній родині зберігаються речі, вишиті дбайливими руками найрідніших людей. Моя бабуся теж вишила для мене сорочку і дбайливо зберігає її, поки я виросту.
Вишивати люди почали дуже давно. На самотканому полотні з’являлися незвичайні квіти та орнаменти. Господині вкладали частинку своєї душі у вишиванку. Кожна дівчина, дбаючи про свій посаг, вишивала рушники, скатертини, сорочки. І оживали на полотні різні узори з дивовижними рослинами, тваринами. Найчастіше на білому полотні зустрічаються червоний та чорний колір, що символізують радість і смуток. Так само і в житті українців були радісні та сумні сторінки історії.
За останні роки вишиванка набула популярності. Якась невідома сила тягне українців до свого національного одягу.
Ще не так давно вишитий одяг одягали лише учасники фольклорних ансамблів, а зараз ми можемо побачити на вулицях нашого міста молодь у вишитому одязі. Вишиванці вдалося поєднати непоєднуване: старовинний одяг і модний, сучасний.
Схожі твори:
- Павличко Дмитро Два кольори Два кольори Як я малим збирався навесні Піти у світ незнаними шляхами, Сорочку мати вишила мені Червоними і чорними нитками. Два кольори мої, два кольори, Оба на полотні, в душі моїй оба, Два кольори мої, два кольори: Червоне – то любов, а чорне – то журба. Мене водило в безвісті життя, Та я вертався на […]...
- Ой, яка чудова українська мова! “Наша дума, наша пісня не вмре, не загине”, – писав Тарас Григорович Шевченко. Цей геніальний поет якнайкраще розумів значення мови для повноцінного існування народу. Українська мова дуже мелодійна. Слухаючи, як гозорять носії нашої мови, упевнюєшся, що пісенна основа в ній має величезне значення. В одному оповіданні я прочитав про цікавий епізод, який стався з іноземцем-мандрівником. […]...
- Історія мови – це історія народу Я вважаю, що історія кожного народу нерозривно пов’язана з історією його мови і починається з моменту її виникнення. Аргументами на користь моєї думки є те, що, по-перше, наша рідна українська мова разом зі своїм сильним і патріотичним народом пройшла всі етапи історії, під час яких були злети і падіння. По-друге, не знаючи історії своєї мови, […]...
- Твір за картиною Білокур «Цар-колос» Відома українська художниця Катерина Білокур залишила нащадкам неперевершені картини, що були визнані у світі. Одним з чудових полотен є «Цар-колос», над яким Катерина Білокур працювала у повоєнні роки. У центрі картини – налиті стиглим зерном колоски жита, пшениці, ячменю й вівса на червоному тлі. До них тягнуться троянди й півонії, бузок, безсмертники, хризантеми й кручені […]...
- Вісники старовини Україна – багатонаціональна країна. З уроків географії ми знаємо, що на її теренах мешкають представники понад ста національностей і народностей. Але найбільша питома вага в складі населення – 73 відсотки – припадає на українців. Культура та побут українців, що населяють різні регіони країни, хоч і має багато спільних, загальнонаціональних рис, вирізняється певними особливостями. Вони зумовлені […]...
- Роздуми над народною піснею “Ой, Морозе, Морозенку” В історії українського народу є нетлінні імена тих, хто ціною власного життя обороняв від ворогів нашу святу землю. Це імена тих, хто поклав на вівтар майбутнього України свої життя. У розбурханому морі історії часи козаччини, а саме роки турецько-татарських нападів на Україну, були одними з найкривавіших для нашого народу. Наші предки зазнали страшних страждань, тяжких […]...
- Що дають сучасному читачеві твори про далеке минуле? Без минулого нема майбутнього. З цим висловом важко не погодитися. Чи може існувати народ та держава без знання про своє минуле? Звичайно, ні. Про далеке минуле ми дізнаємось із літописів, розповідей, архітектурних та речових пам’яток. А також пісень, які прийшли до нас тисячу, дві тисячі років тому, несучи у собі героїчний дух перемог та поразок. […]...
- Звідки назва Україна? Україною ми називаємо край, де більшість має український народ, тобто де українців живе більше, ніж якого-небудь іншого народу. Коли порахувати українців і не українців, то виходить, що українці мають більшість території від середини Карпатських гір до середини північного Кавказу і від Чорного моря до ріки Прип’яті. Українська земля оточує широким поясом північне побережжя Чорного моря […]...
- Національний гімн Україна довгі часи не мала державності, а отже, і державного гімну. Волелюбний український народ є автором численних патріотичних пісень, які підносилися до рівня національних гімнів. Одним з них стала популярна у другій половині XІX ст. пісня-гімн “Ще не вмерла Україна”. Основою для створення національного гімну став вірш, написаний у 1862 році видатним українським етнографом Павлом […]...
- Чистіше від сльози вона хай буде Без мови – нема народу… але чомусь ми про це стали забувати. Мова – найвагоміше надбання кожної окремої людини і найбільша суспільна цінність. Мова завжди об’єднує, згуртовує людей. Наша українська мова – чарівна і милозвучна, але чомусь ми будь-що хочемо її “задавити”. Чому ж? Можливо, тому, що наша країна завжди перебувала під натиском сусідніх держав, […]...
- Чи все можна купити за гроші Я знаю, що є люди, які мають дуже багато грошей. Їм здається, що вони можуть купити все. І дійсно, у них є прекрасні квартири або навіть будинки, вони їздять на красивих машинах, на них дорогий одяг, багато ювелірних прикрас. Здавалося б, живи й радій. Але мої батьки кажуть, що такі люди не щасливіші тих, хто […]...
- Як ми святкуємо Великдень З дитинства пам’ятаю, як ми з братом чекали суботи перед Великоднем, коли бабуся з мамою закінчували всю роботу по господарству і готували крашанки та пекли паски. Потім ми не могли дочекатися, коли у святковому одязі з повним кошиком підемо до церкви. З діда-прадіда в українців заведено святкувати Великдень. “Ніби якась цілюща сила входить у тебе”, […]...
- Ліс (Твір-опис природи) Улітку я завітав до дідуся, який живе в селі на Київщині. Дідова хата розташована на кінці села, біля самого лісу. Навіть на городі росте декілька невеличких смерек. Дід заборонив мені ходити в ліс без дорослих, але якась невідома сила тягнула мене туди. Мені дуже подобалась невеличка галявина, де росли берези та вільхи. Сідав під високим […]...
- Твір за картиною Панка «Ювілейне панно Т. Г. Шевченка» На картині заслуженого народного художника України Федора Панка зображено великого сина українського народу, геніального поета, художника, мислителя Тараса Григоровича Шевченка. На; полотні зображено мужнє, вольове і разом з тим добре обличчя великого Кобзаря. Мудрий задумливий погляд темно-карих очей і зморшки на лобі свідчать, що на його долю випало чимало важких випробувань. Двадцять чотири роки він […]...
- Як я розумію подвиг Я вважаю , що кожна людина намагається здійснити свій подвиг. От тільки в кожного існує своя мрія для його здійснення. Це може бути подвиг ради своєї Батьківщини, ради коханої людини і навіть ради того, щоб стати просто порядною людиною. Повертаючись до даної думки, згадаймо звитяжні сторінки нашої історії: захист поневоленого народу під час монголо-татарської навали, […]...
- Наш шкільний музей Сьогодні наш клас був на екскурсії у шкільному музеї «Українська світлиця». З першої ж хвилини на нас війнуло історією, побутом українців і тією любов’ю, з якою зібрано кожний експонат. Праворуч від вхідних дверей знаходиться справжнісінька піч, розмальована квітами та півниками. Поруч стоїть стіл, а над ним – два мисники. Якого посуду тут тільки нема! І […]...
- Картини народного побуту в поемі «Енеїда» Понад двадцять п’ять років писав І. П. Котляревський свою поему «Енеїда». Цю поему можна з усією відповідальністю назвати «головною справою його життя». В ній він зміг осмислити багато найважливіших сторінок життя України, змалювати українську культуру і побут, створити живий, правдивий образ українського козака. Багато привабливих сторінок у цій поемі. Та по-справжньому вражають своєю живописністю і […]...
- Доля Оксани – головної героїні драми Лесі Українки “Бояриня” І. Історична основа драматичної поеми “Бояриня”. (Леся Українка у поемі “Бояриня” показала драматичні події XVІІ століття, коли Україна переживала складний історичний період, який пізніше було названо Руїною. Після приєднання до Московії Лівобережна Україна переживала посилення колоніального закабалення, українці не хилили голови. Гетьман Дорошенко очолив боротьбу за визволення України з-під гніту, але й серед українців знаходились […]...
- Запорозький козак Тарас Бульба – головний герой однойменної повісті М. В. Гоголя “Тарас Бульба” – це повість, присвячена найяскравішим сторінкам історії українського народу. Головний її герой, Тарас Бульба, став утіленням кращих рис характеру людини тієї епохи. Кремезна постать, мужнє обличчя, відкритий сміливий погляд, козацькі вуса та люлька, з якою він ніколи не розлучався. Таким постає перед нами зі сторінок повісті курінний полковник Тарас Бульба. Він любить просте […]...
- Наше життя стає дедалі стрімкішим і розмаїтішим. Деякі люди з різних міркувань залишають свою країну й виїжджають за кордон. Ставлення до еміграції в нашому суспільстві не є одностайним. Одні вважають її зрадою своєї Батьківщини, інші ж – виправданим кроком На мою думку, еміграційні процеси є невід’ємною частиною сучасного життя. Та, зважаючи на різноманітні причини, що спонукають людей до виїзду за кордон, не можна вважати емігрантів зрадниками Батьківщини. По-перше, багато людей вимушені робити цей нелегкий крок аби прогодувати свою сім’ю та надбати собі хоча б невеликий статок. По-друге, у багатьох країнах світу з великою діаспорою […]...
- Шевченко і сучасність “Шевченко наш сучасник”, – звикли казати ми, але небагато хто розуміє, що власне значить цей вираз. Сьогодні деякі люди ставляться до літератури скептично. Мовляв, застаріли ці пристрасті, а час, про який йдеться в літературних творах, давно минув”. Це помилка, думати так, і дуже серйозна помилка! В українській літературі існує багато чудових авторів, творами яких зачитується […]...
- Трагедія рідного краю в драмі Лесі Українки “Бояриня” Рідну землю не вибирають – на ній народжуються, там живуть. А якщо доводиться відтіля виїхати, то її ніколи не забувають, тому що це значить зрадити своїх корінь, свою пам’ять, самого себе. Тільки духовною єдністю з рідним краєм і живе людина. А виходить, якщо на Батьківщині відбувається трагедія, це озивається болем у людському серці. Боліло серце […]...
- Твір-нарис на тему: “Видатний український художник Михайло Пимоненко” Професій існує величезна кількість, кожна з них цінна по-своєму і має свої особливості. Зазвичай серед всіх професій в окрему категорію виділяють професії творчого виду, до них відносяться музиканти, артисти і, звичайно, художники. Думається, що професія художника є однією з найскладніших. Серед етнічних українців було досить багато дуже талановитих художників, художні твори яких радують око українців […]...
- Роль печі й скрині у народних обрядах Роль печі й скрині у народних обрядах Коли заходиш до української селянської хати, відчуваєш, що тебе зустрічає мудра й лагідна людина. Все в ній, гармонійно доповнюючи одне одного, складає єдиний образ, певний змістовний знак. І цей знак споконвічно виконував не тільки практичну а й естетичну та магічну функції, бо кожна річ у хаті мала своє […]...
- Відтворення героїчної і трагічної долі України в літописах Школа… Мій улюблений клас… Сиджу за партою і гортаю сторінки яскраво проілюстрованого підручника з історії України. Безліч рядків, набраних звичайним шрифтом, багато інформації, яку слід збагнути і запам’ятати. А звідки вона, ця інформація? Чи достовірна, чи, може, кимось вигадана? Сиджу, міркую, гортаю аркуші тепер вже своєї пам’яті: перекази, міфи, легенди, літописи… Літописи! Дійсно, це ж […]...
- Твір на тему: “Народні думи та пісні як засіб відображення героїчної боротьби народу” Кожна країна пишається своїм епосом, своїм фольклором, своєю народною поезією, проте без перебільшень та прикрас можна стверджувати, що найбільше народна самосвідомість та “геній народу” (за словами І. Франка) увиразнюється та втілюється саме в українських народних піснях. Багато дослідників, поетів, письменників, публіцистів, енциклопедистів протягом століть пізнавали наш народ саме завдяки пісням та думам, адже український фольклор […]...
- Не одяг прикрашає людину, а добрі справи Кожна приказка, кожне прислів’я! – це перлина, до блиску відшліфована багатьма поколіннями українців. Це джерело народної мудрості, спостережливості, кмітливості. “Не одяг прикрашає людину…” – чуємо ми, і тієї ж миті десь у глибині душі виникає бажання заперечити. Хто із нас не хоче виглядати привабливо, мати гарний модний одяг, взуття, ремінець, сумку? На кого ми в […]...
- Український національний одяг Національний одяг – це мистецтво, що тісно поєднане з побутом народу, його звичаями, традиціями. Хоч наш народ і був під чуженецьким пануванням, все рівно він зберіг національний одяг як символ, що його він проніс через всі віковічні страждання й утиски. Національний одяг, мова, віра та звичаї – все це надійний захист від національного занепаду. Національне […]...
- Твір на тему: “Опис картини “Кінець зими. Полудень” К. Юона” Не секрет, що сніг має білий колір. Тому більшість людей вважає, що і на картинах його потрібно зображати білим. Що ж тут складного: взяв білу фарбу, наніс її на полотно, ось вам і сніг. Але так можуть думати тільки ті, хто ніколи не мав справи з живописом та й просто не придивлявся до картин, на […]...
- Ми є! Були! І будем ми, Й Вітчизна наша з нами І. Величезні випробування українського народу (велика й героїчна історія народу з метою вибороти незалежність існування; героїчне минуле буде жити у пам’яті нащадків). ІІ. Історія українського народу і література. 1. Усна народна творчість (історичні пісні і думи про боротьбу з половцями, татаро-монголами, польською шляхтою). 2. Сторінки історії у творах Т. Шевченка (“Гамалія”, “Наливайко”, “Гайдамаки”, імена Дорошенка, […]...
- “Зачарована Десна’ як сповідь душі О. Довженка 1.”Зачарована Десна” – автобіографічний твір (у ньому письменник пригадує веселі і сумні, сонячні і похмурі сторінки свого дитинства): А) щирість, ліризм та задушевність повісті (всі події проходять через призму оцінки їх малим Сашком. Описуючи своє дитинство, Довженко з любов’ю згадує свою родину і просто хороших людей, що, як і його батько, рятували Селян від смерті, […]...
- Трагедія рідного краю у драмі Лесі Українки “Бояриня” Рідну землю не вибирають – на ній народжуються, там живуть. А якщо навіть доводиться звідти виїхати, иро неї ніколи не забувають, бо це значить зрадити своїм кореням, своїй пам’яті, самому собі. Тільки духовною єдністю з рідним краєм і живе людина. А значить, якщо на Батьківщині відбувається трагедія, це озивається болем у людському серці. Боліло серце […]...
- Міні-твір на тему: Культура та її роль в житті людини і Протягом своєї багатовікової історії український народ створив незлічену кількість літературних, художніх та мистецьких шедеврів, які посіли гідне місце в світовій культурі. У наш час українська культура має велике суспільне, пізнавальне та виховальне значення, бо саме вона найяскравіше відображає історію нашого народу, його боротьбу проти національного і соціального гніту, за незалежність і вільне життя. У […]...
- Дві легенди – темна і світла (За поезіями Д. Павличка “Коли помер кривавий Торквемада…” і “Два кольори”) За радянських часів Україна жила не в казці, а в легенді – страшній і безмірно жорстокій. І легендами нашої літератури стали вірші Дмитра Павличка “Коли помер кривавий Торквемада…” і “Два кольори”. Вірш “Коли помер кривавий Торквемада…” належить до циклу “Львівські сонати”. У чотирнадцяти рядках цього твору змальовується алегорична картина нібито з життя середньовічної Іспанії. Помер […]...
- Куліш Пантелеймон Олександрович Пантелеймон Олександрович Куліш народився 7 серпня 1819 р. в козацькому містечку Воронеж Глухівського повіту сучасної Сумської області. З дитинства чув про козаччину від матері, дочки козацького сотника, а від сестри Лесі навчився грамоти. Вчився в гімназії, багато читав (П. Гулака-Артемовського, Є. Гребінку, Г. Квітку-Основ’яненка, О. Пушкіна). Не закінчивши гімназії, працює домашнім вчителем. Потім навчається в […]...
- Січові стрільці – герої України (за віршем «Набік, дрібна журбо життя») У своїй поезії, оповіданнях Богдан Лепкий змальовував правдиві картини життя, відтворював славні і трагічні сторінки нашої історії, спонукав замислитися над запитанням: «Хто ми і звідки?» У віршах Лепкого про Січових стрільців розповідається про війну за визволення України, про українську державність і про тих, хто бився на фронтах цієї війни, – про славних синів України. Січове […]...
- Роман “Марія’ розповідь про трагедію України в умовах тоталітарної радянської системи Роман “Марія” – розповідь про трагедію України в умовах тоталітарної радянської системи 1932-1933 роки. Страшний час для нашої держави. В Україні лютує штучно влаштований голод, який забрав мільйони життів невинних жертв сваволі та безчинства. Ці страшні події, трагедію українського народу правдиво і сильно показав Улас Самчук у романі “Марія”, присвятивши твір “матерям, які загинули голодною […]...
- Січові стрільці – герої України (за віршем Богдана Лепкого “Набік життя, журбо дрібна!”) 1. Богдан Лепкий – поет зневіри (змалював правдиві картини життя, відтворював славні і трагічні сторінки нашої історії). 2. Славні сини України (січове стрілецтво – школа формування національної самосвідомості, прагнення українців до незалежності). 3. Головний герой вірша (ліричний герой – людина смілива, безстрашна, віддана ідеї). 4. Порівняння нового життя з теперішнім (нове життя – це ясна […]...
- “Поет до кістки наш, народний” (За поезію М. Рильського) Максим Рильський… Ця людина так багато зробила для розвитку вітчизняної літератури, що не треба навіть перелічувати його досягнень: Максим Тадейович був громадським діячем, ученим, перекладачем і, звичайно ж, поетом. Завдяки цій людині українська поезія набула своєї сучасної гнучкості й синтаксичного багатства. Дехто вже за часів незалежності зухвало натякав про “толерантність” Рильського до радянської влади. Так, […]...
- Вороний Микола Кіндратович Микола Кіндратович Вороний (публікувався під псевдонімами Арлекін, Віщий Олег, Сіріус, Кіндратович, Микольчик) народився 6 грудня 1871 р. у родині ремісника на Катеринославщині. Мати М. Вороного походила з родини освітнього діяча XVII-XVIII ст., ректора Київської академії П. Колачинського. Навчався Микола Кіндратович у Харківському реальному училищі, потім – у Ростовському реальному училищі, звідки його виключили за зв’язок […]...