“Зачарована Десна’ як сповідь душі О. Довженка

1.”Зачарована Десна” – автобіографічний твір (у ньому письменник пригадує веселі і сумні, сонячні і похмурі сторінки свого дитинства):

А) щирість, ліризм та задушевність повісті (всі події проходять через призму оцінки їх малим Сашком. Описуючи своє дитинство, Довженко з любов’ю згадує свою родину і просто хороших людей, що, як і його батько, рятували

Селян від смерті, від повені, від лиха);

Б) український гумор – необхідний елемент ліричних описів.

2. Роздуми про людину праці (її долю, про покликання митця, витоки патріотизму,

про рідну природу; з неприхованою любов’ю звертається автор до річки і свого дитинства: “Далека краса моя! Щасливий я, що народився на твоєму березі, пив у незабутні роки твою м’яку, веселу сиву воду, ходив босий по твоїх казкових висотах, слухав рибальських розмов на твоїх човнах і сказання старих про давнину, що лічив у тобі зорі на перевернутому небі…”)

3. “Зачарована Десна” – задушевна лірична сповідь (“по вінця напоєна любов’ю до рідного краю, до трудового народу, до України з її великим, але скорбним минулим, з її великим і радісним майбутнім” (М. Рильський “Олександр Довженко”).






Опис коня у творі білий кінь шептало.
“Зачарована Десна’ як сповідь душі О. Довженка