Ой, яка чудова українська мова!

“Наша дума, наша пісня не вмре, не загине”, – писав Тарас Григорович Шевченко. Цей геніальний поет якнайкраще розумів значення мови для повноцінного існу­вання народу.

Українська мова дуже мелодійна. Слухаючи, як гозорять носії нашої мови, упевнюєшся, що пісенна основа в ній має величезне значення. В одному оповіданні я прочи­тав про цікавий епізод, який стався з іноземцем-мандрівником. Прибувши з Україну і вперше почувши українську мову, іноземець запитав у свого супутника: “Про що вони співають?” – “Вони просто розмовляють,

– відповів той і додав: – Це ж українці”.

Українська мова щедра на добро, тепло й ласку. Ма­буть, тільки в українській мові існує так багато пестли­вих слів: “лошатко”, “дівчинонька”, “коточок”. Звідки ж у нашій мові стільки ласки і добра?

Небагато мов світу можуть похвалитися такою бурем­ною історією. Небагато з них витримали чужинський тиск такої напруги й люті. І ось за умов виживання українська мова виробила в собі доброту замість бажан­ня помсти.

Сьогодні національна мова українців набула статусу державної, вона вивчається, відроджується і вдоскона­люється. Нарешті народ України почав жити за прави­лом: “І чужому научайтесь, і свого не цурайтесь”. Це правило повинне виконуватись і в галузі української мови.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5,00 out of 5)

Ой, яка чудова українська мова!