Любов у житті одного з героїв М. А. Шолохова. (По романі “Тихий Дон”)
1. Ксенія – єдина пристрасть у житті Мелехова. 2. Початок відносин героїв. 3. “Любов – це завжди не просто”. Любов у романах Шолохова з’являється сильної й слабкої, що творить і руйнує одночасно. По Шолохову в любові й чоловік, і жінка рівні. У деяких ситуаціях саме жінка виявляється сильніше чоловіка.
Ніжна й ласкава, голубка із ГриГореєм, Ксенія стає шулікою, коли хто-небудь намагається розлучити її з улюбленим. Жорстока й непохитна, вона не залишає Наталі ні краплі надії на те, що ГриГорей повернеться додому. Не чує вона й докорів
Дуже рано їй довелося вийти заміж. Це для селянського життя не рідкість, скоріше норма. Не сильно відрізняється від більшості мужиків і чоловік Ксенії – міцний хазяїн, він і на руку був міцний – Ксенія часто приховувала синці під одягом. Мовчазний і похмурий він і для дружини рідко знаходив добре слово.
Але горда козачка з ” достоїнством несла свою частку. Можливо, і були в неї думки,
Знала Ксенія, що чоловіка потрібно любити, але як любити похмурого й неласкавого? Але доля посміхнулася їй і під час загального горя послала їй більшу теперішню любов, але й розплати зажадала від її сповна. Не відразу відповіла Ксенія на залицяння ГриГорея Який би чоловік не був, а чесна дружина – завжди його гордість.
Однак чоловік не повірив своїй Ксенії. Помітивши однозначні погляди ГриГорея, чоловік побив Ксенію, що як провинилася дівку. У душу їй запала образа й саме вона штовхнула жінку в обійми вже чужого чоловіка. Величезна різниця між люблячим чоловіком і чоловіком-хазяїном ще міцніше прив’язала Ксенію до ГриГорея. Провівши на війну двох, Ксенія чекала тільки одного.
Вона не бажала зла своєму чоловікові або дружині ГриГорея – у природі жінки закладено давати життя й робити її як можна краще. Але, відчувши, що і її життя може бути краще, і про неї можна піклуватися, Ксенія вже не могла сама від цього відмовитися. Навпаки, практичний розум жінки став шукати спосіб зберегти це для себе однієї. І Ксенія вирішила забрати свого улюбленого й піти із села, від цікавих сусідів і наполегливих рідних. У чужому будинку розцвітає любов зрілої вже жінки й молодого чоловіка.
Тут їх не торкає ні заздрість сусідів, ні ревнощі відкинутих чоловіків Тут, не думаючи про минуле, не загадуючи на майбутнє, вони живуть своєю любов’ю, своїм щастям. Але й бажана любов не буває простій. ГриГорей повинен бути в ладі у воєнний час, і він їде. Повернувшись, ГриГорей довідається, що Ксенія втратила їхню маленьку дочку й зійшлася з хазяїном будинку. Він не може простити її й іде до дружини.
Жінка, що віддала заради любові свою честь, достоїнство, знову залишається одна. Вона постійно змушена бути сильної Втративши дитини, не маючи ніяких відомостей від ГриГорея, вона вдається у відчай. Їй життєво необхідна підтримка улюбленого, але його немає поруч. І жінка, як хвора тварина, притискається до пестливої руки.
Зараз вона не думає про честь і достоїнство, однак і щастя в цьому вона не шукає. Їй потрібно забутися, пережити Горе, набратися сил, щоб як легендарний птах фенікс знову відродитися після пожежі. Не зрозумівши її в цьому, відкинувши ту, котра тільки поруч із ним почуває себе жінкою, ГриГорей іде Образивши улюблену зопалу, ГриГорей однаково не може довго без її, і вона прощає його. Життя Ксенії було недовгої, але важкої Нелегка жіноча частка в умовах воєнного часу стала ще важче. Важка, заборонна, гірка її любов зробила її самотньої й всіма засуджуваної.
І саме ця любов прикрасила її життя, підняла на надзвичайну висоту, дала їй сил. Неспокійна Ксенія знову йде з улюбленим. Тільки любов може дати стільки сил, мужності й упевненості в завтрашньому дні в такий неясний час. Ксенія гине, але ця смерть ставить крапку в історії любові саме в той момент, коли любов доводить свою істинність і непереможність. Ксенія гине улюбленої й щасливої
(1 votes, average: 5,00 out of 5)