Книга – мій друг і порадник (твір-розповідь)
У жодному місці я не читаю з таким задоволенням книги, як у бабусиному будинку з мансардою. Саме там, у мансарді, житловому приміщенні на горищі під схилом даху, знаходиться домашня бібліотека. Моя бабуся – вчителька і збирала свою бібліотеку довгі роки, ще будучи студенткою.
Коли я приходжу в гості до бабусі і піднімаюся в мансарду, я беру в руки книгу Жуля Верна “П’ятнадцятирічний капітан”. Мені здається, що мансарда – це рубка вітрильного судна “Пілігрим”. Разом з героями Жуля Верна я мандрую безкрайніми океанськими
У бабусиному саду в мене є свій острів скарбів. Це віддалений куточок саду, де ростуть смородина, агрус, малина. Тут, серед кущів, і знаходиться мій острів скарбів. У бляшаних коробках з-під чаю і кави я зберігаю свої скарби – складний ножик, рогатку, рибальські гачки. Сюди я часто приходжу з книгою, розстеляю
А зарості бузку біля бабусиного сараю нагадують мені печеру, куди залазили Том Сойєр і Гек Фінн у пошуках скарбу. Поруч із заростями бузку вкопана лавочка зі спинкою. Сюди я теж приходжу з книгою М. Твена “Пригоди Тома Сойєра” і немов стаю учасником описаних подій.
Я люблю книги. Мені подобається вирішувати головоломки разом із Шерлоком Холмсом і доктором Ватсоном, мужньо долати сотні кілометрів білої безмовності снігових пустель, описаних Джеком Лондоном. Вести літак з пораненим Бенем – героєм розповіді “Останній дюйм” Олдриджа; закохуватися, як мої однолітки з “Дикого собаки Дінго” Фрайєрмана…
Звичайно, я читаю не тільки в бабусиному будинку. Герої моїх улюблених книг – мої вірні друзі.
Схожі твори:
- Книга – мій вірний друг і порадник Книга – це скарбниця знань, яка містить духовні надбання багатьох попередніх поколінь. У моєму житті книга завжди посідала важливе місце. Я пам’ятаю враження раннього дитинства, коли я познайомився зі своїми першими книжками – українськими казками – які мені читала мама. Згодом, навчившись читати, я відкрив для себе захоплюючий та дивовижний світ, який дарують нам книги. […]...
- Мій друг Андрій (твір-розповідь з елементами опису) Ми з Андрієм – друзі. Сидимо за однією партою з першого класу. Іноді разом робимо уроки, гуляємо. Це не означає, що ми з ним ніколи не сваримося, але ми навчилися швидко забувати образи. Мені цікаво бувати в Андрія в гостях. Його батько – художник. Це відчувається вже у вітальні: тут на стінах висять ескізи до […]...
- Мій кращий друг (твір-розповідь) Ми з хлопцями з нашого двору любимо купатися і загоряти на озері, розташованому в одному з передмість. Туди ми відправляємося на велосипеді. Спочатку їдемо по шосе, потім звертаємо на путівець – грунтову дорогу. Ми не дуже поспішаємо, милуємося околицями, іноді робимо привали. А коли добираємося до потрібного нам місця, зовсім забуваємо про час. Лежимо на […]...
- Мій друг (твір-розповідь) Скільки я себе пам’ятаю, стільки і дружу з Денисом, якого всі друзі називають Динею. Мама кілька разів спробувала поправити нас: “Чому Диня? Хоча б Деня”. Але залишалося звичне: “Диня”. Ми живемо по сусідству, але вчимося в різних школах і в різних класах: Диня на рік старший від мене. Ми ніколи не сваримося, хоча батьки час […]...
- Книга – наш друг и советчик У каждого человека в жизни есть хотя бы один друг. Друг – это тот, кто никогда не оставит в беде, кто придет на помощь даже тогда, когда другие отвернутся. Мы называем друга того, кто поможет полезным советом в трудную минуту и в трудный час, того, кого любим всем сердцем, того, кому доверяем. У меня много […]...
- Мій добрий та мудрий друг (книга в моєму житті) Мій добрий та мудрий друг (книга в моєму житті) Перше, що згадується з цієї теми – слова Максима Горького: “Всім найкращим в мені я зобов`язаний книгам”. Може, це й перебільшення. Тим більше що його трилогія “Дитинство. Юність. Мої університети” демонструє широкий досвід, взятий ним саме з повсякденного життя. А Євген Плужник і взагалі написав: Мудрість […]...
- Мій добрий і мудрий друг (книга в моєму житті) Я не пам’ятаю своєї першої книжки. Здається, вони завжди буди зі мною. Я люблю книжки: нові, що пахнуть ще друкарськими фарбами: старі, зачитані, клеєні-переклеєні, які, здається, зберегли тепло долонь своїх читачів. У мене є навіть власний ритуал знайомства з книжкою. Спочатку я беру її в руки. Мої долоні звикають до неї: гладять обкладинку, потім – […]...
- Книга – лучший друг человека Встреча с хорошей книгой для меня один из самых радостных, лучезарных праздников. “Книга – лучший друг человека”. Эти слова мы повторяем часто, но они не меркнут от времени. Напротив, они всегда волнуют, всегда звучат по-новому и ласкают слух, как извечно ласкает слух звон студеного родника или мягкий шелест весенней первой листвы. Время не старит хорошую […]...
- Книга – морська глибина Книга живе поряд з людиною усе життя. Незважаючи на те, що зараз з’явилися телевізори та комп’ютери, вони не можуть замінити книжку. Коли я читаю книгу, занурююсь в її глибину, то розумію, скільки всього вона може у собі вмістити. Вона пробуджує мою уяву, кличе її до дії. Саме через читання книг у мене з’явилась мрія, навіть […]...
- Книга в житті людини (твір-роздум) Хто з нас не любить книжок? Дійсно, важко уявити таку людину. У народі кажуть: “Хто багато читає, той багато знає”. Кожен – інтелігент, бізнесмен робітник – має хоча б невеличку особисту бібліотеку. Я досить часто відвідую районну юнацьку бібліотеку. Там завжди стоїть тиша й можна самому ходити між стелажами. Та коли уважно прислухаєшся, то можна […]...
- Мій день у школі. Твір-розповідь Мій день у школі починається о восьмій годині. Я приходжу дещо раніше і тому маю змогу трохи поспілкуватися з друзями. Ми обговорюємо останні шкільні й домашні новини. Незабаром лунає дзвінок, і ми поспішаємо до класу. Наші вчителі – дуже мудрі люди. Від них ми дізнаємося всього того, що буде нам потрібно в житті. У залежності […]...
- Стара береза (твір-розповідь) Я живу майже в центрі міста. Правда, це не центр, яким його вважає більшість жителів, але дійсно географічний центр – так каже мій тато. І в цьому самому географічному центрі розташований наш невеликий будиночок із садом, таким само старим, як будинок. Усе в саду, як належить: дві яблуні, два вишневих дерева, одна груша, дві сливи […]...
- Твір “Справжній друг пізнається в біді” Мій твір буде буде про те, що друг справді “пізнається в біді”. Я розповім, як у скрутну хвилину мені допоміг мій справжній друг Максим. Якось улітку ми разом з Максимом каталися на велосипедах та заїхали на чужу вулицю. Раптом із-за рогу вискочила зграя собак. Вони всі голосно загавкали. А одна невелика “моська” навіть напала на […]...
- Мій робочий день (твір-розповідь) Мій робочий день починається о сьомій годині ранку. Я прокидаюсь, вмиваюсь, одягаюсь, снідаю і о восьмій годині виходжу до школи. Перший урок починається о восьмій тридцять. У школі я вивчаю різні предмети: математику, українську мову, історію. На уроках я уважно слухаю вчителів, відповідаю на їхні запитання, виконую вправи та завдання. На перерві можна трохи відпочити, […]...
- Твір на тему: Книга в житті людини (Твір-роздум) Хто з нас не любить книжок? Дійсно, важко уявити таку людину. У народі кажуть: “Хто багато читає, той багато й знає”. Кожен – інтелігент, бізнесмен, робітник – має хоча б невеличку особисту бібліотеку. Я досить часто відвідую районну юнацьку бібліотеку. Там завжди стоїть тиша й можна самому ходити між стелажами. Та коли уважно прислухаєшся, то […]...
- Книга в моєму житті Я часто заходжу до районної юнацької бібліотеки. Там, де книжки стоять рядами на стелажах, завжди буває тихо. Та коли уважно прислухаєшся, то почуєш, як вони розмовляють з тобою, розказують чудову казку, цікаву повість, від якої стає на душі тепло і затишно. З їхніх сторінок звучать чудові вірші. Саме з книжок ми дізнаємось, як живуть народи […]...
- Як я навчилася читати (твір-розповідь) Коли я була зовсім маленькою і не вміла читати, мені читала мама. Я довідалася про доброго доктора Айболита, Червону Шапочку і трьох поросят, про дядька Стьопу і розсіяного з вулиці Басейної, про дружбу лева і собачки. Мама читала мені вірші, казки, розповіді. Ми розглядали в книгах малюнки, і мені не дуже подобалося, коли книга закінчувалася. […]...
- Ян я навчилася читати (твір-розповідь) Коли я була зовсім маленькою і не вміла читати, мені читала мама. Я дізналася про доброго доктора Айболита, Червону Шапочку і трьох поросят, про дядька Стьопу і розсіяного з вулиці Басейної, про дружбу лева і собачки, Мама читала мені вірші, казки, оповідання. Ми розглядали в книгах малюнки, і мені не дуже подобалося, коли книга закінчувалася. […]...
- Мої друзі (Твір-розповідь) Кажуть, що справжніх друзів не може бути багато. Я вважаю, що це правильно. У мене є безліч знайомих, проте справжніх друзів лише двоє. Це мої однокласники Ігор і Андрій. Чому саме їх я вважаю моїми друзями? Відповідь проста: мені з ними цікаво, приємно. І, головне, вони завжди допоможуть у скрутну хвилину порадою і ділом. Вони […]...
- Розповідь про екскурсію, що найбільше сподобалась (твір-розповідь) Розповідь про екскурсію, що найбільше сподобалась (твір-розповідь) Кримські гори, немов хвилі, виростають на очах туриста під час подорожі по узбережжю Чорного моря. Найвища з них – Ай-Петрі. З Алупки зубці Ай-Петрі видно в усій її красі. Унизу, в міжгір’ї, тече гірська річка, яку місцеві мешканці звуть “Козкою”. Шлях на вершину Ай-Петрі прокладено по дорозі, яка […]...
- Скажи мені, хто твій друг… (твір-роздум) Вузькою залізничною колією на невеликій швидкості рухається уздовж лісопарку невеликий потяг. Блакитні вагони злегка погойдуються на ходу. У вікнах – щасливі дитячі обличчя. Тепловоз час від часу подає сигнали: “Увага! Будьте обережні!” Це дитяча залізниця. Водять цей дивний потяг школярі під керівництвом досвідченого машиніста-інструктора. Я нерідкий пасажир цього потягу. І не тільки тому, що мені […]...
- Найкращий друг Мишко (твір-опис зовнішності людини) Мишко – мій найкращий друг. Ми дружимо з першого класу. На вигляд він звичайний хлопець, яких багато в нашій школі і в нашому класі. Мишко середнього зросту, худорлявий, у нього високий лоб, прямий ніс, світле волосся і трохи смагляве обличчя. Мене завжди дивує, що у вересні після сонячного літа волосся у Мишка стало ще світлішим, […]...
- Мій друг Максим (твір-оповідання) Ми з Максимом навчаємось в одному класі і дружимо вже два роки. Я впевнений, що мій друг завжди допоможе мені і будь-кому, бо він добрий, сміливий і чесний. Ще два роки тому якось ми повертались зі школи додому. Ішов невеличкий дощик, було холодно, і вода на землі швидко перетворювалась на тоненьку льодову кірку. Було дуже […]...
- Як я впіймав карася (Твір-розповідь про випадок із життя) Торік літом я відпочивав у селі разом із татом. Це невелике село розташоване на крутому березі Десни. Якось тато розбудив мене вранці й запросив, як тут звикли казати, “на риби”. Ми зібрали наші рибальські снасті й пішли до річки. Там ми сіли в човен. Тато попросив сісти на весла й розпустити вудку, поки він приготує […]...
- Обдурили квочку (твір-розповідь про захоплення) Вітька Самохін, мій приятель, такий самий школяр, як і я. Кажуть, що він ша – іапут: частенько замість уроків вештається то у парку, то взагалі іде до лісопарку. Збирає якісь рослини, розшукує гніздо якоїсь пташини. Я не вважаю, що мій приятель шалапут, хоч школу відвідувати треба – куди ж без школи! Річ у тому, що […]...
- Козаки (Твір-розповідь) Слово “козак” означає “вільний воїн”. Козаки були об’єднанням воїнів-селян. Вони жили в південних степах Росії і України біля великих річок – Дону і Дніпра. Дніпровські козаки були дуже знамениті. їх головними ворогами були татари. Воїни вибирали отамана-найкращого і наймужнішого бійця, і слідували за ним. А він був повинен вести їх до перемоги. Козаки були волелюбними, […]...
- Сімейна реліквія (твір-розповідь) На п’ятнадцятиріччя мама подарувала мені потьмянілий від часу срібний перстень з великим прозоро-блакитним каменем. “Красивий, – подумала я, – але явно не новий. По-моєму, таких зараз не роблять. Цікаво, чий він?” Немов угадавши мої думки, мама сказала: “Раніше його носила твоя бабуся – зробили на замовлення. Потім вона мені його подарувала. А я дарую тобі. […]...
- Нестримний дух романтики у романі “Острів скарбів’ Роберта Льюїса Стівенсона Нестримний дух романтики у романі “Острів скарбів” Роберта Льюїса Стівенсона “Острів скарбів”, який приніс його авторові всесвітню славу, є класичним взірцем пригодницької літератури. Книга, на перший погляд, проста й легка, за уважного прочитання постає багатоплановою і багатозначною. Авантюрний сюжет її, незважаючи на традиційність теми – оповідь про піратів, пригоди на морі, – є оригінальним. Юному […]...
- Мама – мій найкращий друг (твір-роздум) Щодо дружби так багато говорять. А що це значить? Я довго цього не розумів, доки не стався зі мною досить дивний випадок. Того дня все йшло не так. Ні, я не запізнювався до школи. Будильник задзвенів вчасно. Мама мене, як завжди, нагодувала. Тато, як завжди, провів мене до зупинки (нам по дорозі). Та й погода […]...
- Цікавий випадок (твір-розповідь) Коли мені виповнилося чотири роки, тітка подарувала мені малюсіньке жовте курчатко. Я міцно пригорнула цю чарівну пухнасту істоту до себе і з цієї хвилини майже не розставалася зі своїм подарунком. У дитсадок я не ходила, жила в будинку з великим двором і садом, тому мені легко було майже не випускати курча з рук. Я носила […]...
- Скажи, хто твій друг, і я скажу, хто ти (твір-роздум) Друзі – це скарб людини. Справжня дружба проходить усі випробування і триває роками. Між друзями можуть траплятися непорозуміння і суперечки, але друзі завжди знайдуть шляхи до примирення. Треба виховувати в собі уміння дружити. Дружба Неможлива без уміння зрозуміти друга, без уміння вибачити друга, без уміння прийти на допомогу. Чому ми обираємо собі в друзі цю […]...
- Твір на тему:”Мій найкращий друг Сергій! Я маю багато друзів та приятелів. Але Сергій серед них є найкращим другом. Ми живемо з ним в одному дворі та навчаємося в одному класі. На жаль, за однією партою ми з Сергієм не сидимо. Вчителі не дозволяють нам цього, щоб ми не не відволікали один одного на уроках. У мого друга темне волосся, сірі […]...
- Твір на тему: Мій найкращий друг Усім відоме прислів’я: «Друг пізнається в біді». Я чув його багато разів, але не думав, що колись зрозумію по-справжньому. В мене є друг Олег. Йому чотирнадцять років. Він звичайний худорлявий підліток з короткою стрижкою. Примітні у нього тільки очі: вони дуже незвичайні, як у кішки-мигдалеподібні і зеленого кольору. Коли я дивлюся на Олега, мені здається, […]...
- Подарунок другу (твір-розповідь) Ми з Денисом дружимо вісім років, ще коли ходили до дитячого садка. Разом прийшли в перший клас однієї і тієї ж школи. Ні в нього, ні в мене немає братів і сестер. Напевно, тому наша дружба така міцна. Правда, буває, ми сваримося, не завжди уважні один до одного, але обов’язково до своїх днів народження ретельно […]...
- Папуга Гоша (твір-розповідь) Я познайомився з ним у будинку наших знайомих: тітки Ірини і її дочки Іри, моєї однолітки. Коли ми з мамою прийшли до них у гості, привіталися і з передпокою попрямували до кімнати, ми раптом почули: “Навіщо прийшли? Подарунки принесли?” Я не відразу зміркував, хто це не занадто ввічливий. Тітка Ірина та Іра стояли поруч із […]...
- У всьому, у малому й великому, єдиний порадник – правда за п’єсою О. Коломійця “Дикий Ангел”) У п’єсі “Дикий Ангел” видатний український драматург Олексій Коломієць роздумує над “вічними проблемами”: батьки і діти, смисл людського життя, людина і праця, добро і зло, правда і нечесність. Головний герой твору Платон Ангел живе за принципом: “У всьому, у малому й великому, єдиний порадник – правда!” Глибину помислів і моральну чистоту цієї людини важко зрозуміти […]...
- Каштани в нашому дворі (твір-розповідь) Я живу у великому місті, але в невеликому будинку (лише два поверхи), із садом у дворі. Правда, в нашому саду лише одна яблуня, два вишневих дерева, на трьох недавно з’явилися сливи й ще тільки набирає сил юний горіх. Зате просто перед вікнами піднімаються два величезні каштани. Батьки кажуть, що їм понад 90 років. Колись, до […]...
- Моя родина (твір-розповідь) Що таке сімейна реліквія? Це річ, свято збережена як пам’ять про минуле. Такою реліквією став для нашої родини звичайний учнівський альбом для малювання. Тільки в ньому замість малюнків були записані спогади татових і маминих батьків – моїх дідусів і бабусь – про наших дідів-прадідів. Вийшла рукописна історія роду. Виявилося, що в нашому роді був візкових […]...
- Твір на тему: “На життєвому шляху ми набуваємо друзів, і ворогів. Часто можна почути :”Удаваний друг гірший за підступного ворога”.Як маємо чинити, щоб, зустрічаючись у житті з різними людьми, безпомилково визначити, хто твій справжній друг, а хто лише зветься таким, а насправді байдужий до твоєї долі, а то й приховує свою ворожість?” У людському житті є дуже багато радості: бути здоровим, бути чуйним до краси, мати родину, радіти кожному дню свого життя… Для багатьох з нас найбільшим подарунком долі є щирий та вірний друг, проте прикро, що досить часто ті люди, яких ми вважаємо друзями, яким звіряємо свої таємниці, яким допомагаємо у скрутну хвилину, зраджують нас, якимись […]...
- Друг людини, друг природи й праці (слово про творчість Вишні) Остап Вишня Якось Олександр Блок сказав про те, що кожній епосі властиві особливі ритми, а поети є відтворюваними цих ритмів. Кожен з них (чи то поет, чи то прозаїк, чи то драматург) має своє творче обличчя, яке ми називаємо індивідуальним стилем письменника-Твори митців визначаються своєрідністю, неоднаковими мотив»« ми і проблемами, яскравою оригінальністю. Глибинною мудрістю і […]...