Казки і життя (за твором «Цар Плаксій та Лоскотом»)
Василь Симоненко народився в 1935 році в селі Віївцях на Полтавщині в селянській родині. І ще з дитинства був зачарований казками своєї бабусі. Звичайно, казки обожнюють усі – дорослі чи діти.
Бо саме вони вселяють у наші душі дихання чарів та магії, відчуття, що добро завжди перемагає зло. Казки живуть поряд із нашими мріями, вони розповсюджують тепло і поліпшують настрій.
Вони вчать нас розпізнавати гарних людей, стерегтись поганих, прививавають нам якості людяної натури. Під виразне читання казок нашими матерями ми засинали, а у снах
У багатьох казках за оригінальною формою викладу, незвичайними героями, цікавими назвами, фантастичними подіями може ховатись глибокий зміст. Іноді цей прихований зміст ми не розуміємо або розуміємо не до кінця, та все одно він залишається і спливає тоді, коли цього потребує життя. Казки вчать жити, вони стають для нас чимось на зразок «теоретичного життєвого досвіду».
В цьому сенсі дуже цікавою є казка Василя Симоненка
Теплом і впевненістю, що добро завжди переможе, повіває від сміливого дядька Лоскотона. І вже не хочеться рюмсати, скавчати через якусь дрібницю, щоб навіть у самого себе не викликати порівняння із відповідним персонажем. До того ж Лоскотон не може не подобатися тим, що сильний у своїй правоті, він бачить людей такими, якими вони є насправді, розуміє їхні проблеми, вміє розрадити у скрутні часи.
Мабуть, саме тому він не залишається довго наодинці з негодами. Ця казка навчає нас тому, що сильніший не той, хто цар, а той, хто має багато друзів, за кого народ.
А якщо придивитися ще уважніше, то легко побачити людей, які стали прототипами царя, його синів та дочок, старого дядька Лоскотона. Прототипами героїв казок Василя Симоненка стали реальні люди, а його творчість залишилась нам у спадок і сьогодні вчить нас бути людьми, цінувати радість життя, справжніх друзів, уболівати за долю своєї Батьківщини.
Схожі твори:
- Казки і життя (за твором В. Симоненка “Цар Плаксій та Лоскотон”) Василь Симоненко народився в 1935 році в селі Біївцях на Полтавщині в селянській родині. І ще з дитинства був зачарований казками своєї бабусі. Звичайно, казки обожнюють усі – дорослі чи діти. Бо саме вони вселяють у наші душі дихання чарів та магії, відчуття, що добро завжди перемагає зло. Казки живуть поряд із нашими мріями, вони […]...
- Казки нашого життя (за твором В. Симоненка “Цар Плаксій та Лоскотон”) Казки нашого життя (за твором В. Симоненка “Цар Плаксій та Лоскотон”) Казки обожнюють усі – будь то дорослі чи діти. Бо саме вони вселяють у наші душі дихання чарів та магії, відчуття, що добро завжди перемагає зло. Казки живуть поряд із нашими мріями, вони розповсюджують тепло і поліпшують настрій. Вони вчать нас розпізнавати хороших людей, […]...
- Казки нашого життя (за твором В. Симоненка Цар Плаксій та Лоскотон) ВасилЬ СимоненкО народився вс. Біївцях на Полтавщині в селянській родині. Вищу освіту здобув на факультеті журналістики Київського державного університету ім. Т. Г. Шевченка. Працював у редакціях обласних газет м. Черкас (“Черкаська правда”, “Молодь Черкащини”, “Робітнича газета”). Брав участь в антитоталітарному дисидентському русі на захист культури, української мови, свободи слова і думки. Тематика лірики Симоненка – […]...
- Чи потрібний дядько Лоскотон сьогодні? (за твором Симоненка “Цар Плаксій і Лоскотон”) Звичайно, дядько Лоскотон потрібний у сьогоднішньому житті. Яким я його уявляю? Насамперед, життєрадісним, бо він вірить у добро, у те, що до всього треба ставитися по-доброму, чуйно. Багато є людей, які швидко втрачають віру у свої можливості, пасують перед труднощами і їм здається, що все подальше життя буде складним і безрадісним. Достатньо одного такого дядька […]...
- Хто ви, цар плаксій і лоскотон? (За казкою «Цар Плаксій і Лоскотон») Мені сподобалась казка Василя Симоненка «Цар Плаксій і Лоскотон». В ній автор розказав про країну Сльозолий, якою правив цар Плаксій. Все його сімейство було дуже схожим на нього: «всі сльозливі через край». Цар домагався, щоб в країні плакали «всі діти, бо сміятись і радіти у моєму царстві – ні!» І зовсім сутужно прийшлось би жителям […]...
- Різні життєві позиції персонажів у творі В. Симоненка “Цар Плаксій і Лоскотон” У поетичному творі “Цар Плаксій і Лоскотон” В. Симоненко змальовує двох протилежних персонажів. Мені дуже подобається, як автор вміло користується словами! Країна звалася Сльозолии, три сини царя Плаксія звались Плаксуни, дочки – Нудота, Вай-Вай, Плакота… Одразу все стає зрозуміло і ясно! Мені здасться, це додає твору яскравості та краси, коли назви та імена вже певним […]...
- Скорочено Цар Плаксій та Лоскотон В. Симоненко Цареве сімейство Там, де гори і долини, Де гуляє вітровій, – Там цвіте краса – країна З дивним ім’ям Сльозолий. І колись в країні тій Був на троні цар Плаксій, Голова його мов бочка, Очі – ніби кавуни. В Плаксія було три дочки І плаксивих три сини. Цілими днями царева родина плакала. Плаксій пив дитячі […]...
- Казка Василя Симоненка “Цар Плаксій та Лоскотон” Серед численних книжок, які я любила читати, мені надзвичайно подобалася весела, дотепна казка “Цар Плаксій та Лоскотон”. У ній автор показує нам два світи: Добра і Зла. Спочатку Василь Симоненко знайомить нас із країною Сльозолій, царем якої був Плаксій. Автор так описує царя: Голова його – мов бочка, Очі – ніби кавуни. Він мав трьох […]...
- То, може, правий Кальдерон: життя – це тільки сон? (за твором П. Кальдерона “Життя є сон”) Прочитав уперше тему твору, за якою потрібно написати твір, і вирішив, що тут все ясно і просто. У голові пролітали різні думки з приводу і без приводу. Хотілося відповісти на питання одразу: “Так, життя – це сон, бо третю частину свого життя ми проводимо у сні”. Правда, є такі ласі до сну, як я – […]...
- Казки – дорогоцінний скарб народу Народні казки – дорогоцінна скарбниця мудрості, що передається з покоління в покоління протягом століть. У них знайшли відгомін мрії та сподівання народу, що завжди прагнув утвердження справедливості. У казках засуджуються неправда, жорстокість, заздрощі й підступність, й утверджуються чуйність, милосердя, вірність. Казки – це безцінні перлини, що духовно збагачують і виховують людину, пробуджуючи в ній найкращі […]...
- Твір на тему: “Життя без любові не життя” за твором “Наталка Полтавка” Найпоширенішими серед жіночих імен в Україні стали імена Наталка, Оксана, Марічка. Можливо це, через те, що в українській літературі дівчата з такими іменами були особливими. П’єса Івана Петровича Котляревського “Наталка Полтавка” сприяла поширенню імені Наталка. Образ Наталки з п’єси І. П. Котляревського – дівчини вірної, чесної, рішучої, працьовитої, красивої, не може нікого залишити байдужим. Не […]...
- Твір на тему: “Казка життя людства – вимисел чи реальність” за твором О. Олеся “По дорозі в Казку” ів Драматичний етюд відомого українського письменника О. Олеся “По дорозі в Казку” став одним із взірців символістської драми української літератури, оскільки тематичні і проблемні площини письменник вирішив у цьому творі з максимальною абстрактністю. Персонажі драми не мають особистих імен і називаються загальними – це Хлопчик, Дівчина, Перший з натовпу та інші. Увесь твір пронизаний символікою, […]...
- Чому я люблю читати казки Чудовий світ казки… Я добре пам’ятаю, коли бабуся мене, ще зовсім маленьку, своїм лагідним голосом запрошувала до нього. І я мандрувала тим чудовим і неповторним світом. Уявляла себе на місці головного героя чи поруч із ним. Уболівала за Василису Премудру, захоплювалася красою Людмили та мужністю Руслана, а також казковим котом, що ходив по ланцюгу. І, […]...
- Роздум за твором П. Кальдерона “Життя є сон” Іспанський драматург XVІІ ст., якому належать 120 комедій (трагедій), 80 п’єс у жанрі “ауто сакраменталь” (“священнодійство”) та багато інтермедій. Хоча всі п’єси створені на основі сюжетів, які були написані раніше, все ж авторська індивідуальність яскраво помітна: Кальдерон вибудовує нову композицію, доповнює монологи і діалоги персонажів яскравими метафорами і ліричними сторінками. Кальдерон був придворним капеланом, і […]...
- Твір на тему: “У чому сенс життя за твором Осипа Турянського “Поза межами болю” У творі Осипа Турянського “Поза межами болю” автор піднімає відразу кілька вічних проблем людства: взаємовідносини людини і держави, людина та її доля під час війни, причини війни та амбіції правителів країн під час неї, збереження моральності і духовності у військових умовах. Досить очевидною для кожного читача є і своєрідний протест автора проти війни, в якому […]...
- Твір на тему: “Подальше життя батька й сина. За твором Джеймса Олдріджа “Останній дюйм” В дивовижному творі Джеймса Олдріджа під назвою “Останній дюйм” розказана складна історія взаємин між батьком і сином, які потрапили в серйозну халепу, з якої вкрай складно було вийти живими. Але, на щастя для обох, з них їм вдалося вижити. Думається, що вся ця історія вплинула на цих двох людей кардинально, зробила їх фактично іншими, такими, […]...
- Літературні казки з народу Брати Вільгельм (1786-1859) та Якоб Грімм (1785-1863) вирішили підтримати німецьку культуру, «дати молоді та народові здорову поживу, від якої ніхто не відмовиться» – вони записували народні німецькі казки з уст різних оповідачів – чиновників, селян, дворян, підготували й видали кілька збірок народних казок. Брати Грімм були німецькими вченими, філологами, які досліджували фольклор та вивчали мову […]...
- “Слов’янські казки” “Слов’янські сказки”-это ряд які пов’язані друг з одним нарисів чи етюдів, наділених коротким теоретичним запровадженням. Казками Буслаев дорожить саме тому, чому дорожить і епосом: “Це її (т. е. Народу – ред.) старовина й перекази, у тому числі склалися перші основи його моральної физиономии”180. Буслаев вперше визначає казку як справжню народну поезію. “Поетичне творчість цілих мас […]...
- Літературні казки з народу (про творчість братів Грімм) Брати Вільгельм (1786-1859) та Якоб Грімм (1785-1863) вирішили підтримати німецьку культуру, “дати молоді та народові здорову поживу, від якої ніхто не відмовиться” – вони записували народні німецькі казки з уст різних оповідачів – чиновників, селян, дворян, підготували й видали кілька збірок народних казок. Брати Грімм були німецькими вченими, філологами, які досліджували фольклор та вивчали мову […]...
- Вивчення морфології казки У російській науці поступово складається ідея, що специфіка жанру лежать у формі. Цілком незалежно друг від друга два дослідника А. І. Никіфоров і У. Я. Пропп дійшли думки, що вивчення казки має будуватися не так на вивченні персонажів як, але в вивченні їх дій, чи функцій, тому що ці функції є стійким елементом казки і […]...
- Досягнуте розуміння характеру народної казки до 40-му рр 19 століття У 1821 року з’являється “Словник давньої і нову поезію” М. Осголопова, щось на кшталт літературної енциклопедії – тут міститься стаття і казці. У ній вперше робиться спроба відмежувати казку з інших жанрів: від роману, поеми і притчі, т. е. Саме з тих жанрів, із якими її, як ми бачили, об’єднували. Бовдурів дає вже й визначення […]...
- У чому правдивість казки “Пані Метелиця”? Мені дуже сподобалася казка “Пані Метелиця”, і все в ній здається правдивим. Спочатку мені було жаль пасербицю, бо вона багато працювала, й ніхто її не жалів. Потім, у кінці казки, жаль рідну доньку вдови. Рідна донька була гидка й ледаща, а потім ще й облита смолою. Тепер вона ніколи не відмиється. У казці є багато […]...
- Твір на тему: “У чому сенс життя для Фауста?” за твором Гете “Фауст” Йоганн Вольфганг Гете був найвидатнішим представником Просвітництва у Німеччині рубежу XVIII – XIX століть. Про себе він писав: “У мене величезна перевага завдяки тому, що я народився в таку епоху, коли мали місце найбільші світові події”. Свій історичний досвід великий поет, філософ і мислитель втілив у геніальній трагедії “Фауст”. Поет створив видатну притчу про Людину, […]...
- Продовження Казки братів Грімм “Пані Метелиця” Брати Вільгельм (1786-1859) та Якоб Грімм (1785-1863) вирішили підтримати німецьку культуру, “дати молоді та народові здорову поживу, від якої ніхто не відмовиться” – вони записували народні німецькі казки з уст різних оповідачів – чиновників, селян, дворян, підготували й видали кілька збірок народних казок. Брати Грімм були німецькими вченими, філологами, які досліджували фольклор та вивчали мову […]...
- Мої улюблені казки Андерсена Я дуже люблю вигадувати всілякі чарівні історії. Я й досі вірю, що казка живе поруч, треба тільки вміти впізнавати чарівне у звичайнісінькому, не проходити повз нього. Я дуже зраділа, коли прочитала, що саме так створював свої казки та історії великий данський письменник Ганс Крістіан Андерсен. Здається, він саме так, як я зараз, дивився навколо, а […]...
- Доля і життя (за твором Івана Липи “Близнята”) Доля і життя (за твором Івана Липи “Близнята”) Кожна мати бажає для своєї дитини долі, кращої за свою. У колискових піснях звертання до своєї крихітки ненька передає всю любов свого щирого серця. Бути щасливими, щоб не знали бідності, нужденного життя – ось чого побажала своїм близнятам вбога жінка. А трохи пізніше додала, щоб дбали не […]...
- Життя Скруджа (за твором Ч. Діккенса “Різдвяна пісня у прозі”) – З наступаючими вас Святками, містере Скрудж! – Дурниця! Нісенітниця! – Хіба вам не хочеться повеселитися? – З чого б це? – Так Святки! Веселі Святки! – А у вас багато підстав для веселощів? Проваліться зі своїми Святками! Багато пуття від них! Нехай би вони зовсім зникли!.. Кожна людина чекає радісні дні Святок і Різдва. […]...
- Твір на тему: “Дійсність у шатах казки” Де знаходиться межа між дійсністю і казкою? У деяких випадках відповідь на це питання проста, в інших – складна, багато в чому все залежить від тієї казки, яка розглядається. Основна проблема в тому, що фантастичність деяких казкових епізодів не означає того, що дійсність у них повністю заперечується. За допомогою фантастичних і, здавалося б, абсолютно нереалістичних […]...
- Страдницьке життя Марії (за однойменним твором У. Самчука) “Марія” – роман-хроніка, роман-спалах, який У. Самчук присвятив матерям, які загинули голодною смертю на Україні у 1932-1933 роках. Роман “Марія” – це хроніка життя жінки-селянки, яка є втіленням трагедії всієї України. Марія, центральний персонаж твору, – трудівниця, дружина, матір. Це жінка, яка кохала, раділа, працювала, ростила дітей і все життя тяжко страждала. Рано зали шилася […]...
- Питання походження чарівної казки Питання походження чарівної казки загалом поставлене монографії У. Я. Проппа “Історичне коріння чарівної казки”. Відмінність цих робіт від англійських у тому, що подібність казок пояснюється не єдністю людської психіки, та її закономірною зв’язком із формами матеріального виробництва, які ведуть до однаковим чи подібним формам соціального життя і ідеології. Один із труднощів стадіального вивчення у тому, […]...
- Твір на тему: “В чому полягає сенс життя для мене і для планетника за твором Бориса Харчука” Навряд чи хтось з людей зможе проживати своє життя без сенсу. Кожному необхідна якась проміжна або остаточна мета, щось таке, до чого можна прагнути і чого хотіти. Завдяки сенсу життя людина набагато легше переносить марність буття, а от без мети буття дуже може навіть здатися людині тортурами. Служіння природі, можливість повного єднання з нею, зарахування […]...
- Дворянство як міф про краще життя за твором “Мартина Борулі “ Цим твором Іван Карпенко-Карий сатирично викриває тогочасні суспільні порядки – бюрократизм, судову систему, засновану на хабарництві. В основі сюжету – справжній факт: багаторічне клопотання батька драматурга Карпа Адамовича з метою документально відновити втрачене предками дворянство. Цікаві міркування про свого героя висловив уже на схилі літ сам автор: “Згадую Борулю, хоч люди сміються з нього, бо […]...
- Моє враження від казки Г. К. Андерсена “Снігова королева” Я захоплений. Я взагалі люблю казки, а тут у одній одразу кілька – і всі різні. Ось чарівна казка про злого троля, який із своїми поплічниками створив оте страшне дзеркало, що потім зруйнувало не одне людське життя. А поруч побутова казка про хлопчика й дівчинку, яким через їхню бідність не було місця на землі погратися. […]...
- Чи нікчемна людина? За твором Джека Лондона “Жага до життя” Мова сьогодні піде про людину, яка була люблячим сином, вірним другом, неординарною особистістю, справжнім громадянином своєї держави, – це відомий американський письменник Джек Лондон. Його ім’я завжди пов’язують із захоплюючими оповідями про сильних та мужніх людей, яскравих особистостей. Його герої не вигадані письменником. Цих людей він знав, бачив, з ними пройшов через важкі випробування. Ірвін […]...
- Примітивні уявлення Безсонова про російської історії держави та історичності казки і билини Вже маю збірник Афанасьєва, сам Бессонов мав під руками прекрасне збори билин Киреєвского, т. е. створено були умови для справді наукового вивчення як казки, і билини. Проте такого наукового вивчення ми працях Безсонова ще знаходимо. Він казковий Іван – представник язичницької Русі, що доводиться цілком фантастичними способами (на кшталт лжефилологического розбору імені “Іван” і характеристики […]...
- Чи має право одна людина, вирішувати долю іншої? (за твором “Життя – це сон”) Педро Кальдерон (1600-1681), видатний іспанський поет і драматург, народився в Мадриді, у родині аристократів. Батько мріяв бачити сина священиком, тому ще восьмирічним хлопчиком віддав його на виховання єзуїтам. Та малий Педро був надто неспокійним і задерикуватим, що призводило до частої зміни навчальних закладів. Вчився Кальдерон і в університетах, де почав писати вірші та епіграми, але, […]...
- Роль народної казки у вступі до поеми «Руслан і Людмила» Завдяки своїй няні Орині Родіоновні великий російський поет Олександр Сергійович Пушкін назавжди полюбив народні казки. Вони стали матеріалом і для його власних казок-поем. Одна з найвідоміших – «Руслан і Людмила», в якій князь Руслан вирушає в далеку дорогу, щоб відшукати свою наречену Людмилу, викрадену злим чаклуном Чорномором. Подолавши багато перешкод, Руслан звільняє кохану. Поема закінчується […]...
- Збірник Ончукова Н. Е. “Північні казки” Після виходу Садовникова знову настає перерву майже 30 років. Тим часом (в 1873 року) вийшло великі зібрання билин А. Ф. Гильфердинга. Гильфердинг встановив цілком нові принципи збирання і друкування. Билини було записано й опубліковано їм, як текстовій матеріал, цікавий як для філолога, а зв’язку з всієї життям народу. 1) Матеріал розташований по сказителям. 2) Про […]...
- Буслаев і росіяни казки З 40-х років ХІХ століття починається діяльність Ф. І. Буслаєва (1818-1897). Діяльність ця охоплювала всі сфери народної творчості та об’єднувала їх єдиним науковим світоглядом. Казка, слід сказати, може бути вихоплена із усієї його системи та розглядатися окремо. Ми обмежимося короткої характеристикою цією системою, без упину на діяльності Буслаєва загалом. Буслаев з перших кроків виступив не […]...
- Твір на тему: Дворянство як міф про краще життя за твором Мартин Боруля Дворянство як міф про краще життя за твором “Мартин Боруля” У творі Івана Карпенка-Карого “Мартин Боруля” зображується образ звичайного трудового чоловіка Мартина Борулі та його сім’ї. Але чомусь голова сім’ї раптом переоцінив свої життєві цінності і захотів не просто жити, як звичайна та нормальні людина із села, а отримати статус дворянина. Звичайно, дворянський статус є […]...