Образ України в поезії Симоненка

У шістдесяті роки ХХ століття в українську літературу приходить плеяда талановитих українських поетів – І. Драч, Л. Костенко, Д. Павличко, Б. Олійник, В. Стус, В. Симоненко. Вони прагнули наблизити людей до ідеалів добра, справедливості, гуманізму, правди – цих загальнолюдських ідеалів, […]

На крилах лебедів материнства (за творчістю Симоненка)

Провідною у творчості Василя Симоненко є тема любові до рідної України. Одним з наГівідоміших творів є поезія «Лебеді материнства». Коли читаєш цей вірш, в уяві постає ціла низка образів. Це рідна мати, біла хата, верби, тополі, людина праці. І все […]

Інтимна лірика Симоненка

Інтимна лірика В. Симоненка – потужне крило його поезії. Неповторність його віршів про кохання – в художньому дослідженні філософії почуття, його найтонших нюансів, від романтичного захоплення до гіркого розчарування. Поета цікавлять суперечності і складнощі у взаєминах двох люблячих сердець, ті […]

Основні мотиви лірики Симоненка

В. А. Симоненко – поет прекрасної, але трагічної долі. Він прагнув сказати правду про свій час і про себе, розвінчати добу сталінського культу, відродити загальнолюдські моральні і духовні цінності. Його творчість була теплим подихом вітру після важкої крижаної зими, першою […]

Мої роздуми над поемою «Казка про дурила»

В. Симоненко… Поет-шістдесятник… Поет-лірик… Поет-сатирик… І просто незвичайна людина, яка неймовірною любов’ю любила навколишній світ, любила життя, любила своїх батьків, а звідси – і народ, і, безумовно, Україну, до якої він не шукав «ні .стежки, ні броду», бо вона була […]

Правозахисний світогляд поета (за поезією «Ти знаєш, що ти – людина»)

Вірш «Ти знаєш, що ти – людина» входить до останньої прижиттєвої збірки поета «Земне тяжіння» (1964). До неї увійшли такі досягнення поетового таланту, як «Задивляюсь у твої зіниці», «Лебеді материнства», «Розвели нас дороги похмурі», «Земле рідна! Мозок мій світліє…», «Ну […]

«Що залишу майбутньому дневі, чим ділитися буду з ним?» (За творчістю Симоненка)

Серед «шістдесятників», чиї твори були заборонені або й зовсім не друкувалися, яскравою зіркою сяє ім’я Василя Симоненка. Ця велична постать символізує найсвятішу традицію української класичної літератури – бути захисницею інтересів простого народу. Поет прожив всього 28 років, але його творча […]

Непогасна зоря Симоненка

Так писав Василь Андрійович Симоненко – великий син України, її геніальний поет. Він умів любити так ніжно, так самозречено, як, мабуть, ніхто на землі. Умів він і ненавидіти підлість, сваволю, лицемірство. По-лицарськи поет боровся з чорною кривдою: Дядька я вбити […]

Художня довершеність вірша Симоненка «Україні»

Патріотична лірика, любов до рідної України займають визначне Місце в творчості В. Симоненка. Одним із яскравих прикладів громадянської лірики є вірш «Україні» («Задивляюсь у твої зіниці»), що є, мабуть, найсильнішим, найбільш емоційним, художньо довершеним. Вірш був написаний 26 грудня 1961 […]

«Я воскрес, щоб із вами жити…»

У шістдесяті роки ХХ століття в українську літературу ввійшов молодий, талановитий, із великим творчим потенціалом поет, який згодом став символом правди художнього слова і незрадливої любові до України. Ім’я цього поета – Василь Симоненко. Так уже склалося для України, що […]

«Ти знаєш, що ти – людина» (за поезією Симоненка)

У недалекому минулому, коли в нашому суспільстві проста людина була «гвинтиком» величезного маховика. Василь Симоненко однозначно заявив; На світі безліч таких, як я, Та я, їй-богу, один. Устрій, де не цінують кожну людину як неповторну особистість, твердить поет, не можна […]

«Можна все на світі вибирати, сину. Вибрати не можна тільки Батьківщину» (за поезією Симоненка)

Символом правди художнього слова і незрадливої всеохоплюючої любові до України стала творчість Василя Симоненка. Поет чітко визначає для себе справжні життєві цінності і утверджує їх у своїй творчості. Першою і найдорожчою цінністю для людини, наголошує Симоненко у «Лебедях материнства», є […]

Хто ви, цар плаксій і лоскотон? (За казкою «Цар Плаксій і Лоскотон»)

Мені сподобалась казка Василя Симоненка «Цар Плаксій і Лоскотон». В ній автор розказав про країну Сльозолий, якою правив цар Плаксій. Все його сімейство було дуже схожим на нього: «всі сльозливі через край». Цар домагався, щоб в країні плакали «всі діти, […]

Я хочу правді бути вічним другом і ворогом одвічним злу (за творчістю Симоненка)

Василь Симоненко – великий син українського народу, геніальний поет. Його світлій пам’яті, його палкому і ніжному слову я хочу присвятити свій твір. В оточенні дідуся і матері промайнуло дитинство майбутнього генія. Він ріс, мужнів, як молодий дубок. Любив матір, любив […]

«Я б побажав тобі когось отак любити, як я тебе люблю…»

Шістдесяті роки нашого століття позначені бурхливим входженням у літературу когорти творчої молоді – В.Симоненка, І. Драча, Л. Костенко, В. Стуса… Вони по-новому, на противагу «поезії безплідній, як толоці», прагнули осмислити життя, звернулися до духовного досвіду особистості та історії рідного народу. […]