“Інститутка’ Марка Вовчка: волелюбна романтична вдача героїв, прагнення до особистої свободи

Схожі твори:

1. Інститутка Марка Вовчка перша українська реалістична повість Повість Марка Вовчка “Інститутка” була першим великим твором, у якому показано антагонізм між кріпаками і кріпосниками, стихійний протест проти жорстокості та сваволі панства, засуджувалося кріпацтво як велике соціальне зло. Розпочала письменниця роботу над повістю в Немирові на основі спостережень життя у панських маєтках. Змалювала вона повновладну поміщицю і повністю залежних від її волі кріпаків. Марко […]...
2. Образи кріпаків-протестантів у творі Марка Вовчка “Інститутка” Образи кріпаків-протестантів у творі Марка Вовчка “Інститутка” І. “Інститутка” – реалістична повість про боротьбу кріпаків за своє визволення. ІІ. Спільні риси селян-кріпаків. 1. Прагнення до волі. 2. Сміливість, рішучість, здатність до протесту. (Прокіп до глибини душі вражений соціальною несправедливістю, стає на шлях протесту проти сваволі поміщиків, скоро переходить до рішучих дій. Коли панночка вдарила бабусю […]...
3. Тема Добра і Зла в повісті Марка Вовчка “Інститутка” Можна, звичайно, розглядати образи твору традиційно, даючи їм вичерпну характеристику та поділяючи на позитивних і негативних. Але хотілося б розглянути ці образи як проблему боротьби Добра і Зла в людському житті. Звернімо увагу на такий факт: у повісті “Інститутка” немає жодного образу, який би можна було характеризувати як такий, що дає підстави стверджувати, наскільки складна […]...
4. Образи жінок-кріпачок у творі Марка Вовчка “Інститутка” Марко Вовчок у багатьох своїх творах показала тяжке підневільне життя жінок-кріпачок. Не стала винятком і повість “Інститутка”, де письменниця змалювала правдиві образи Устини, Катрі, бабусі. Життєрадісною вдачею, волелюбністю й оптимізмом приваблює Устина. Вона рано залишилася сиротою, росла в чужих людей. В десять років її забрали до панського двору та примусили працювати нарівні з дорослими. Важко […]...
5. Антикріпосницька спрямованість повісті Марка Вовчка “Інститутка” Іноді хочеться змінити життя, викинути з нього злість, заздрість, знущання людини над людиною. Такі думки, напевно, були і у письменниці Марка Вовчка. Важко здригалося її серце, коли вона бачила безпросвітне життя кріпаків. Тому стільки болю, образи вчувається в її повісті “Інститутка”, яка має антикріпосницьку спрямованість. Я ніби бачу і Ус-тину, змучену нестатками та щоденною лайкою, […]...
6. Твір на тему: “Антикріпосницька спрямованість повісті Марка Вовчка “Інститутка” Своєю “єдиною донею” назвав цю письменницю Т. Г. Шевченко. Єднала їх обох спільність політичних переконань, життєвої мети, ненависть до самодержавства, до будь-якого пригнічення, а головне – любов до України. Любила Марко Вовчок свій народ “… во врем’я люте”. Своїми творами боролася проти соціального та національного гноблення українців. Хіба могла вона спокійно спостерігати за тим, що […]...
7. Добро і Зло – не просто абстракція (Деякі думки за повістю Марка Вовчка “Інститутка”) Добро і Зло – не просто абстракція (Деякі думки за повістю Марка Вовчка “Інститутка”) Можна, звичайно, розглядати образи твору традиційно, даючи їм вичерпну характеристику і поділяючи на позитивних і негативних. А я б хотіла розглянути образи з твору “Інститутка” Марка Вовчка як проблему боротьби Добра і Зла в людському житті. Звернімо увагу на такий факт: […]...
8. Моє ставлення до панночки з повісті Марка Вовчка “Інститутка” Марко Вовчок зображувала у своїх творах непросте життя селян часів кріпацтва. Окреме місце у її оповіданнях та повістях посідає тема жіночої долі, бо жінки чи не найбільше потерпали від несправедливості і жорстокості оточуючого світу. Героїні оповідань Марка Вовчка постають перед нами багатостраждальними, чутливими і часто зажуреними, проте завжди щирими і чуйними, сильними духом. Письменниця майстерно […]...
9. Антикріпосницька спрямованість повісті Марка Вовчка “Інститутка” Пеpегоpнута остання стоpінка повісті “Інститутка” Маpка Вовчка. Кpитики ствеpджують, і ми не можемо з ними не погодиться, що це найкpащий твіp pаннього пеpіоду твоpчості письменниці. Це була пеpша в укpаїнській літеpатуpі соціально-психологічна повість, у якій огидні кpіпосницькі відносини показано в усій їхній чоpній непpивабливості. Сила твоpу, на мою думку, полягає в тому, що до життя […]...
10. Твір за повістю Марка Вовчка “Інститутка” Наприклад, чи знаєте ви, чого вчать в інститутах? Якщо вам цікаво про це дізнатися, читайте. Марко Вовчок – це псевдонім Марії Олександрівни Вілінської. Коли вона вийшла заміж, то “отримала” прізвище Маркович. Саме від прізвища Маркевич і з’явився на світ славнозвісний псевдонім Марко Вовчок. Гадаю, тепер ви вже не скажете: “Марко Вовчок написав повість “Інститутка”. Але […]...
11. Образ панночки-інститутки (За повістю Марка Вовчка “Інститутка”) Марко Вовчок – таке ім’я з’явилося в українській літе­ратурі в 1857 році, коли вийшли “Народні оповідання”. Великий Кобзар одразу ж звернув увагу на авторку цих творів і навіть назвав її своєю “донею”. Так за чотири роки до смерті Тараса Григоровича з’явилася людина, яка спромоглася прийняти з Кобзаревих рук прапор дємократично-гуманістичної традиції у вітчизняній літературі. Повість […]...
12. Порівняльна характеристика образів простої сільської дівчини Устини та освіченої панночки (за повістю Марка Вовчка “Інститутка”) Порівняльна характеристика образів простої сільської дівчини Устини та освіченої панночки (за повістю Марка Вовчка “Інститутка”) І. Життєві ідеали кріпачки та панночки. (Устина мріє стати вільною, а панночка – розбагатіти за рахунок експлуатації селян-кріпаків.) ІІ. Основні риси характеру. 1. Повага Устини до простих людей і зневажливе ставлення панночки до бідних. (Устина щира і привітна з подругами-кріпачками. […]...
13. Головна думка твору “Інститутка” Головна думка твору”Інститутка” – палке прагнення кріпаків вирватися з-під влади поміщиків, стати вільними. Повість “Інститутка” була першим прозовим твором в українській літературі, де показано непримиренність між кріпаками та кріпосниками, засуджувалось кріпосництво як велике соціальне зло. Соціальний конфлікт твору зображено на тлі життя та побуту кріпаків і поміщиків. Особливого значення набуває знання письменницею мови усіх прошарків […]...
14. Народність творів письменниці Марка Вовчка Народність творів письменниці Марка Вовчка І. Марко Вовчок (Марія Олександрівна Вілінська) – видатна українська письменниця другої половини XІX століття. ІІ. Життя селянства за часів панщини у творах Марка Вовчка. 1. Популярність творів Марка Вовчка (піднесення питань боротьби проти кріпацтва; створення реалістичних оповідань і повістей; широке використання антикріпосницької народної поезії). 2. Динаміка образу кріпака-селянина в творах […]...
15. Значення творчості Марка Вовчка І. Марко Вовчок – перша авторка української літератури. (За часів Марка Вов­чка і раніше літературна діяльність була виключно чоловічою професією. Про­те Марко Вовчок змінює цю давню несправедливу традицію, доводячи, що й жінка має що сказати читачеві. У своїх творах письменниця порушує серйозні соціальні проблеми. При цьому вона з жіночою вишуканістю зображує образи з народного життя, […]...
16. Головні образи повісті Марна Вовчка “Інститутка”: порівняльний аналіз Повість “Інститутка” Марка Вовчка, як і більшість її творів, присвячена темі життя кріпаків. Важливо, що у цьому творі письменниця майстерно змальовує не тільки життя та психологію кріпаків, але й психологію поміщиків. Усі персонажі умовно поділяються на дві групи – кріпосників та кріпаків. До першої групи належать панночка, стара пані та лікар, чоловік панночки, а до […]...
17. Провідна тема творів Марка Вовчка Марія Олександрівна Вілінська (у першому шлюбі – Маркович, у другому – Лобач-Жученко; літературний псевдонім – Марко Вовчок) народилася 10 грудня 1833 р. в маєтку Єкатерининське Орловської губернії у дворянській сім’ї. Навчалась у приватному пансіоні в Харкові, жила в Орлі у своєї тітки як вихователька її дітей. Узявши шлюб з українським фольклористом та етнографом О. Марковичем, […]...
18. Образи кріпаків у творчості Тараса Шевченка і Марка Вовчка Через усю творчість Тараса Шевченка червоною ниткою проходить тема страждання покріпаченої України, уярмленого, поневоленого рідного народу. Безпосередньо тему кріпацтва Кобзар уперше порушує у поемі “Сліпа”, в якій гостро засуджує поміщицьку мораль і показує повну залежність кріпаків від сваволі пана. Як правило, герої з народу шевченкових соціально-побутових та історично-побутових поем наділені рисами ідеальності. В образах Ганни […]...
19. Зображення під’яремного становища кріпаків та їх волелюбних прагнень у творах Марка Вовчка І. Творчість Марка Вовчка у колі письменників антикріпосницького напряму (Т. Шевченко, І. Нечуй-Левицький, Панас Мирний, використання народної поезії). ІІ. Тема боротьби проти гнобителів у творчості Марка Вовчка. 1. Динамізм образів кріпаків (від мрії про волю до відкритої непокори). 2. Образ жінки-кріпачки – центральна постать “народних оповідань” (майстерність описання безправних кріпаків, реалістичні образи Олесі, Горпини, Одарки. […]...
20. Тематична палітра “Народних оповідань” Марка Вовчка Реалістичні твори Марка Вовчка звучали як безкомпромісний вирок кріпосництву. Початок літературної діяльності Марка Вовчка припадає на середину 50-х років, коли вона жила в Немирові. Перебування у навколишніх селах з метою запису народних пісень, приказок, легенд не тільки відкрило очі молодій дослідниці на багатство поетичного генія українського народу, а й допомогло їй глибоко відчути всю несправедливість […]...
21. Образ жінки-страдниці в “Народних оповіданнях” Марка Вовчка Вражають глибиною трагічного звучання особливо два оповідання про долю жінок – “Горпина” і “Одарка”. Якщо в першому з виключною художньою силою показано руйнування материнського щастя, то в другому змальовано страждання і загибель дівчини, яку занапастив кріпосник. Трагедію обох жінок Марко Вовчок описує у народнопісенному ключі. Фольклорний матеріал вона інтерпретує по-своєму, як художник і соціолог. Усна […]...
22. Образ Устями за повістю «Інститутка» Моя ти зоренько святая! Моя ти сило молодая! Світи на мене і огрій, і оживи моє повите Убоге серце, неукрите… Такі задушевні, теплі слова Тарас Шевченко звертає до української письменниці Марко Вовчок, яка показала в «Народних оповіданнях», у повісті «інститутка» бездонний смуток життя кріпаків. «Інститутка» – найкращий твір Марка Вовчка, це, мабуть, перша повість, яка […]...
23. “Народні оповідання” Марка Вовчка. Стисло “Народні оповідання” – перша і найкраща збірка в усій творчості Марка Вовчка. Вийшовши у світ напередодні реформи 1861 року (І том, 1857), правдиві оповідання з народного життя були спрямовані проти кріпацтва, а своєю художністю, неповторною мовою становили визначне явище в українській прозі. За змістом оповідання можна поділити на дві групи. В одних автор зображує патріархальний […]...
24. Показ безправного становища жінки-кріпачки в оповіданні Марка Вовчка “Горпина” Безпосередні зустрічі і розмови з кріпаками, вивчення їхнього життя глибоко вражали Марка Вовчка і викликали в неї жагуче бажання розповісти правду, особливо про безправне становище жінок-селянок. В оповіданні “Горпина” письменниця створила типовий образ пана-ліберала і довела, що майже всі пани – люті вороги народу. Горпина – головна героїня оповідання – була “білолицею, гарною і веселою, […]...
25. Образи жінок-кріпачок у повісті “Інститутка” У повісті М. Вовчка “Інститутка” зображене життя українських селян за часів кріпаччини. До кріпаків пани ставилися гірше, ніж до худоби. Кріпака могли покарати ні за що, а то й вбити, програти в карти, подарувати, немов це не людина, а якась річ. Не всіп ани були однаковими, але у повісті “Інститутка” молода панночка по відношенню до […]...
26. Зображення під’яремного становища кріпаків та їх волелюбних прагнень у творах М. Вовчка Багато українських письменників і поетів змальовували у своїх творах одну з найтрагічніших сторінок історії нашого народу – кріпацтво. Серед них такі видатні творці, як Тарас Шевченко, Іван Нечуй-Левицький, Панас Мирний та інші. У своїх творах життя селянства за часів панщини правдиво зображувала і видатна українська письменниця Марко Вовчок. Читаючи її твори, дізнаєшся про страшне злиденне […]...
27. “Народні оповідання” Марка Вовчка – гірка правда життя тих часів Дві книжки оповідань Марка Вовчка мали назву “Народні оповідання”, яка промовляє сама за себе. У своїх творах письменниця зобразила життя народу, не прикрашуючи його, вона показала те, що бачила сама, те, що чула від людей. Тому, можливо, ці твори і сприймаються так: сповненими щирості, справжніх по­чуттів, горя та радості. На жаль, на тому історичному етапі […]...
28. Романтичність оповідання Марка Вовчка “Максим Тримач” Творчістю Марка Вовчка розпочинається якісно новий, вищий етап розвитку української прози – утвердження в ній методу критичного реалізму. Однак, як і її великий попередник і вчитель Т. Г. Шевченко, вона поєднала у своїй творчості методи реалізму й романтизму. Саме в романтичному плані написане її оповідання “Максим Тримач”, які увійшло до другої групи творів збірки “Народні […]...
29. Образи кріпаків у творах М. Вовчка і Т. Шевченка Україна… Як багато почуттів вкладено в це слово! Яка вона іолична, неповторна у своїй мальовничій красі! Та краса і велич нашої землі переплетені із смутком трагічних сторінок її історії. Така доля цієї землі, що весь час її шматували на частини і не ииала вона спокою від лютих ворогів. Наш народ пройшов через жорстокі битви з […]...
30. Біографія Марко Вовчка Марія Олександрівна Вілінська (у першому шлюбі – Маркович, у другому – Лобач-Жученко; літературний псевдонім – Марко Вовчок) народилася 10 грудня 1833 р. в маєтку Єкатерининське Орловської губернії у дворянській сім’ї. Навчалась у приватному пансіоні в Харкові, жила в Орлі у своєї тітки як вихователька її дітей. Узявши шлюб з українським фольклористом та етнографом О. Марковичем, […]...
31. “ІНСТИТУТКА” (переказ) Переказ твору “ІНСТИТУТКА”, що висувається на ЗНО української мови та літератури. Ще раз наголошую, що твори треба читати повністю. Кріпачка Устина живе у старої пані. Та ось повернулася додому онука пані, що навчалася в Києві в інституті шляхетних дівиць. До послуг собі панночка вибрала Устину. І з того часу зла й вередлива інститутка майже щодня […]...
32. Твір на тему: “Необхідність особистої свободи для гармонійного розвитку людини” за повістю М. Коцюбинського “Дорогою ціною” Повість видатного українського письменника М. Коцюбинського “Дорогою ціною” розповідає про важке життя українського народу у XIX столітті. Головними героями повісті є молоді люди – Остап і Соломія, доля яких була достатньо типовою для того часу. Українські селяни, довгі роки перебуваючи у неволі, загнані та знесилені, все ж таки не бажали миритися зі своїм становищем. Знаходилися […]...
33. Антикріпосницька спрямованість повісті «Інститутка» «Живу думкою одною про ті світлі часи, коли людина стане володарем своєї долі, свого щастя». Це слова Марка Вовчка, великої письменниці, всі помисли, праця, воля якої були спрямовані на розвінчування кріпосництва, бажання бачити щасливою, вільною людину української землі. Звично якось, говорячи про кріпацтво, уявити образ гнівного поміщика, чоловіка десь середнього віку. Тому особливо вражає уяву […]...
34. Відповіді до теми: творчість Марка Вовчка 1. Які чинники вплинули на становлення Марка Вовчка як письменниці? Марія Олександрівна Вілінська народилася на Орловщині, тобто на території Росії, але її життя склалося так, що болі українського народу стали для неї рід­ними. Чоловік письменниці Опанас Маркович дуже захоплювався українськими звичаями та народною творчістю. Молоде подружжя здебільшого жило в Украї­ні. Збираючи по українських селах фольклор, […]...
35. Романтичний образ Максима Тримача (за однойменним оповіданням Марка Вовчка) Свобода бажана для багатьох. Свобода слова, дії, вчинків і поглядів. Кожен із нас вкладає в це поняття свій зміст, особливе значення. Хтось мріє вільно висловлювати свою думку, а хтось бажає звільнитися від заборон і обмежень, які заважають жити, приносять муки із дня в день. Я вважаю, що у світі не існує цілковито вільних людей. Різноманітні […]...
36. Твір на тему: “Місце і значення творчості М. Вовчка в українській літературі” Своїм ідейним співучасником і літературним батьком М. Вовчок вважала великого Кобзаря українського народу Т. Шевченка. Повернувшись із заслання і перебуваючи в 1857 році у Нижньому Новгороді, Т. Шевченко прочитав збірку письменниці під назвою “Народні оповідання”, на що записав у своєму “Щоденникові”: “Яке піднесене, прекрасне створення ця жінка… Необхідно написати їй лист і подякувати їй за […]...
37. Порівняльна характеристика Устини і Панночки (За повістю «Інститутка») «Інститутка» – це перша в українській літературі соціальна повість, глибоко реалістичний твір про відносини між панами та кріпаками. Письменниця з великою правдивістю змалювала тяжке становище кріпаків і викрила та засудила паразитичний спосіб життя тогочасного панства. Найкраще це показано на образах Устини і панночки. Селянська дівчина Устина, від особи якої ведеться розповідь, не лише свідок подій, […]...
38. Образ оповідача у творчості Марка Вовчка Намагаючись якнайповніше передати риси характеру жінки-селянки, письменниця сама перевтілюється у її образ, використовуючи постать оповідача в межах літературної традиції першої половини XIX ст. Панівною формою художнього викладу в оповіданнях та повістях цього часу була традиційна, започаткована Квіткою-Основ’яненком за народним зразком оповідь, що являла собою усний монолог людини з демократичного, найчастіше селянського, середовища. Ставилася мета створити […]...
39. Антикрепостническая направленность повести Марка Вовчка “Институтка” Иногда хочется изменить жизнь, выбросить из нее злость, зависть, издевательство человека над человеком. Такие мысли, наверное, были и у писательницы Марко Вовчок. Тяжело вздрагивало ее сердце, когда она видела беспросветную жизнь крепостных. Поэтому столько боли, обиды чувствуется в ее повести “Институтка”, которая имеет антикрепостническую направленность. Я будто вижу и Устину, измученную нуждами и ежедневным бранным […]...
40. Прагнення народу до волі у повісті «Iнститутка» Провідна тема творів Марка Вовчка – змалювання життя закріпаченого селянства і його прагнення до волі. Оповідання й повісті письменниці є чудовим продовженням антикріпосницьких мотивів поезії Тараса Шевченка. Авторка показала поступове наростання гніву поневоленого народу по відношенню до своїх визискувачів. Від зітхання, стогону й сліз – до непокори, до відкритого виступу проти поміщицької сваволі – такий […]...