Home ⇒ 📕Шкільні твори ⇒ Ідея сродної праці та її значення (Г. Сковорода)

Ідея сродної праці та її значення (Г. Сковорода)

Читаючи твори Г. Сковороди, я не припиняв дивуватися з того, наскільки глибоким є їх зміст, наскільки актуальними, необхідними та просто красивими є філософські ідеї, висловлені в них.
Однією з головних ідей філософії Сковороди була ідея так званої сродної праці. З дитячих років, ще юнаком, майбутній філософ та письменник звик допомагати своїм батькам. Щастя, що ця допомога давала йому справжнє задоволення, бо його батьки – звичайні селяни – змогли вказати дитині на те задоволення, яке може приносити праця заради власного добробуту.

Пізніше усе пережите в дитинстві Г. Сковорода висловив у своїх творах, та власній філософській теорії. Він навчав, що кожна людина має працювати. Бо ледарювання призводить до деградації насамперед духовної, воно ніби уповільнює життя людини, робить його беззмістовним та безбарвним. Тільки праця в змозі позбавити людину песимізму, нудьги та сірості. Але ця праця має відповідати покликанню людини, найтоншим порухам людського серця.
На жаль, тогочасне суспільство зовсім не зважало на природні нахили людини. Коли дитина народжувалася в бідній селянській родині, майже упевнено можна було сказати, що все своє життя

вона працюватиме на землі. Коли ж дитина з’являлась на світ в родині ремісника, вона також, скоріше за все, ставала ремісником, переймаючи від батька його професію, те саме стосувалося духовенства тощо. У східних країнах, зокрема в Індії, протягом багатьох сторіч існував кастовий поділ суспільства. Наприклад, були ремісники, торговці, воїни, духовенство. Отже, дитина від народження не могла змінити своєї кастової приналежності, змушена була з малих років пізнавати часто нецікаву для себе справу. Але що робити, коли син воїна не має бажання братися до зброї, прагне життя спокійного і усамітненого, має хист до мистецтва. Або коли майбутній церковник знаходить розраду і щастя в щоденній праці на землі, в створенні чогось матеріального, у відчутній допомозі людям? Відповіді на це питання не було. Звісно, в українському суспільстві такого явного поділу за кастами не було, проте ця проблема поставала дуже гостро.
Григорій Сковорода помітив таку несправедливість і обміркував шляхи її подолання. Він дійшов висновку, що головне – вчасно помітити нахили дитини і в жодному разі не створювати перешкод на шляху її духовного та професійного розвитку. Коли дозволити селянській дитині, якщо вона того хоче, стати музикою і все своє життя присвятити цьому справді прекрасному мистецтву, а синові монарха дати змогу працювати на землі, якщо він не має бажання, а головне – хисту керувати країною, люди стануть щасливішими. Коли займаєшся улюбленою справою, навіть результативність твоєї діяльності відчутно збільшується. Але Григорій Сковорода міркував не тільки про щастя кожної людини окремо: коли кожен бути займатися своєю сродною працею, саме суспільство стане краще, бо кожна людина – від хлібороба до полководця – робитиме свою справу творчо, професійно і з задоволенням.
Ідея сродної праці, що її висловив Григорій Сковорода, була по-справжньому новаторською для тогочасного йому суспільства. Можливо, вона навіть у чомусь змінила його лад, але, за великим рахунком, все лишилось, як і було. Дуже жаль, що і зараз часто ми зустрічаємо людей, що займаються “не своєю справою” з примусу або в гонитві за грошима та суспільним статусом. Я думаю, таким людям варто було б звернутися до творів Г. Сковороди, уважно прочитати їх та переосмислити своє життя, доки ще не пізно…

(1 votes, average: 5,00 out of 5)

Схожі твори:

Ідея “сродної праці” у творах Григорія Сковороди З давніх-давен вдавалися письменники до написання байок, в яких відображали свої суспільно-політичні та морально-етичні погляди, висвітлювали проблеми співжиття людей, осуджували шари суспільства і окремих особистостей, підносили благородні риси людства. Першим в українській літературі до написання байок долучився Григорій Сковорода. Його байки, в яких відображено актуальні проблеми сучасної йому дійсності, вийшли в світ збіркою під назвою […]...
Твір на тему: Ідея “сродної праці” у байках Г. Сковороди Значну частину літературної спадщини Г. Сковороди складають байки. Сковорода був автором першої в українській літературі збірки байок. Зразки цього жанру зустрічались і до нього, але лише він глибоко осмислив і повно розкрий потенціальні можливості байки як літературного жанру в плані зображення суспільного життя. Байки Сковороди, в яких звучать актуальні мотиви часу, вийшли в світ під […]...
Твір роздум щодо сучасності ідеї Сковороди “сродної” душі праці У білому розповні січня, коли довкружжя снить пречистим безгомінням, а кожен щонайбуденніший слід життя на ньому відбивається в піднебессі щемкою луною чекання, і в зеленій повені травня, коли світанки й надвечір’я розливаються у вічність солов’їним сміхом-риданням, а предковічні сили землі та неба творять велике диво квітування, ця земля заворожує особливим, не схожим на жодні інші […]...
Кого і за що засуджує Г. Сковорода у своїх байках Видатний поет-мислитель Г. С. Сковорода був і зачинателем української літературної байки. У 1774 році він склав збірку “Басні Харьковскія”, до якої увійшли тридцять байок. У них він висміював гонитву козацької старшини за дворянськими титулами, викривав поміщиків-паразитів, що живуть за рахунок народу, стверджував повагу до трудящого люду. Кілька байок Г. Сковорода присвятив злободенній темі про справжню […]...
Як розуміє щастя Григорій Сковорода? Кожна людина, яка створює матеріальні та духовні цінності, має право на щастя. В цьому Григорій Сковорода був переконаний і стверджував це своїми творами. Він писав, що заради щастя не потрібно далеко їхати, колінкувата перед сильними світу, бо воно завжди і всюди з людиною. Його тільки треба пізнати. Про це йдеться у філософському творі “Вхідні двері […]...
Сковорода Григорій Савович – видатний філософ, просвітник Сковорода Григорій Савович (1722-1794) – видатний філософ, просвітник. Філософське вчення базується на ідеї “трьох світів” начал: макрокосму (Всесвіт), мікрокос му (людина) і світу символів (Біблія), що пов’язує перші два начала. Макрокосм складається із численних світів, першоосновою його є чотири елементи – вогонь, повітря, вода і земля. Мікрокосм є основою філософської системи Сковороди. Свого справжнього вияву, […]...
Г. Сковорода – перший український філософ Постать Григорія Сковороди – постать без перебільшення легендарна, він став таким ще за свого життя. З дитинства спраглий до знань, він навчався спочатку в дяка, який і помітив таланти дитини. Потім справдилася мрія юнака – навчатися в Києво-Могилянській академії. Сковорода з дитинства виявляв безліч талантів: він мав прекрасний голос, грав на кількох музичних інструментах, був […]...
Сковорода – славетний український філософ Григорій Савич Сковорода – великий український філософ, славетний діяч науки. Сковорода знав латину, німецьку та грецьку мови. Читав твори Сократа, Платона, Аристотеля мовою оригіналу. Найбільше цінував Біблію, якперечитав багато разів. Григорій Савич Сковорода був надзвичайно простою та щирою людиною. Багато часу проводив у розмовах із селянами, з тими, хто потребував допомоги; хто зазнав лиха чи […]...
Твір на тему: “Творчість письменників ХХ століття та ідея праці” Разом із урядом УНР, першим автономним урядом України, багато письменників незабаром емігрували за кордон, де й померли, не побачивши в революціях здійснення свого ідеалу – ідеалу вільної праці на вільній землі. Тема праці, тема трудівника посідала помітне місце в літературі радянського періоду. Про робітників колгоспного виробництва і робітничий клас писали Михайло Стельмах і Олесь Гончар, […]...
Григорій Сковорода – наша національна гордість Григорій Сковорода вийшов з козацького роду, що жив у селі Чорнухи на Полтавщині. У дев’ять літ лишився круглим сиротою. Здібного хлопчика, який складав пісні й вірші, взяв до себе старий чернець. У 22 роки Сковорода приїздить до Києва і стає спудеєм Києво-Могилянської академії. Тут він привернув до себе увагу диригента півчої капели і негайно був […]...
ГРИГОРІЙ САВИЧ СКОВОРОДА (1722-1794) Григорій Савич Сковорода народився 3 грудня (22 листопада) 1722 року у селі Чорнухи, на Полтавщині, в родині малоземельного козака. У шістнадцять років він вступив у Київську академію, по закінченні якої у 1750 році поїхав за кордон у свиті генерал-майора Вишневського. Оскільки Сковорода вільно володів латинською, німецькою та старогрецькою мовами, за кордоном він знайомився з вченими […]...
Твір на тему: “Значення праці у творчості українських письменників” Про таку працю, яка не приносить, як те мало б бути, людині радості й задоволення, а нищить її фізично й морально, з болем писали великі українські письменники Іван Нечуй-Левицький, Панас Мирний, Михайло Коцюбинський, Василь Стефаник, Володимир Винниченко та багато інших. Не раз людина праці ставала жертвою трагічних обставин, “пропащою силою” і передчасно гинула. А яким […]...
Твір на тему: “Лиш в праці варто і для праці жить” Те, чим людина займається, повинно бути їй близьке. Хтось в школах навчає мудрості маленьких діточок, хтось проектує нові будівлі, для когось найбільшим щастям є смачно почастувати оточуючих, а для когось – порадувати людей дотепною гуморескою. Будь-яка людська праця приносить суспільству чималу користь. Але саме праця до душі приносить справжнє задоволення для самої людини. Таку тезу […]...
Твір на тему: “Великий митець Григорій Сковорода” Видатний просвітитель і письменник вісімнадцятого століття, визначний філософ Григорій Савич Сковорода в українській літературі займає особливе місце. Великий влив на формування таланту і поглядів цього мислителя мало життя суспільства тогочасної України. Це життя згуртувало дух письменника і зробило з нього непримиренного борця проти соціальної несправедливості, утвердило Г. Сковороду як гуманіста та демократа. Г. С. Сковорода […]...
Григорій Сковорода – видатний український письменник, просвітитель-демократ Григорій Сковорода увійшов в історію культури українського народу як видатний оригінальний філософ-гуманіст, письменник-демократ. Його праці є життєдайним джерелом, з якого черпатиме наснагу ще не одне покоління. Думаю, ще довго дивуватиме подвиг мислителя, що в глуху добу кріпосництва та релігійних забобонів відважно кинув обвинувачення сильним світу. Заперечував він і споконвічні релігійні істини, стверджуючи: “Природа є першопочаткова […]...
Трактування праці як найважливішого чинника національного відродження (за поезією “До праці”) Усе життя Б. Грінченко був невтомним трудівником. Змолоду обравши собі долю “робітника без відпочинку”, він, за словами М. Чернявського, “більше працював, ніж жив”. Праця була для письменника синонімом життя. І це підтверджується всією його творчістю. У вірші “До праці” автор стверджує: “Праця єдина з неволі нас вирве”. Поет закликає однодумців: Нумо до праці брати! Годі […]...
Лиш в праці варто і для праці жить Лиш в праці варто і для праці жить Пісня і праця – великі дві сили. Їм я до скону бажаю служить. І. Франко, “Пісня і праця” Дай працювать, працювать, працювати, У праці сконать! – благає рідну землю І. Франко у вірші “Земле моя, всеплодющая мати…” Праця – це засіб існування. Але якби вона зводилась до […]...
Григорій Сковорода – байкар-викривач суспільних недоліків І. Історична епоха, коли жив і працював Г. Сковорода (початок розвитку капіталістичних відносин в Росії і Україні, кріпосницький гніт, представники передової громадсько-політичної думки цих часів – Д. Фонвізін, О. Радищев, Я. Ковельський). ІІ. Соціально-політичні мотиви в творчості Г. Сковороди. 1. Соціальні ідеали українського поета і філософа (демократія і гуманізм, республіка, збірка “Сад божественных песней”). 2. […]...
Григорій Сковорода (чим багатий мій народ, якими скарбами він може поділитися з іншими) Григорій Сковорода давно вже став символом мудрості українського народу. Про великого філософа України сказано і багато, і замало водночас. Він був у всьому незвичайною людиною. За спогадами його сучасників, одягався він охайно, але просто. Їжу вживав виключно рослинну та ще молочні продукти, і то раз на день після заходу сонця, м’яса й риби зовсім не […]...
Григорій Сковорода. Тематична різноманітність творів Григорій Савич Сковорода – оригінальний мислитель і письменник, виразник ідей гуманізму та селянського просвітництва. Народився 3 грудня 1722 року в с. Чорнухах Лубенського полку на Полтавщині, у сім’ї малоземельного козака. У 1734 – 1753 роках з переривами навчався в Києво-Могилянсткій академії. У 1750 році викладав поетику в Переяславській гімназії, деякий час працював і домашнім учителем […]...
Твір на тему: “Які життєві принципи сповідував Г. Сковорода? Чи є серед них близькі вам і чим саме?” Творча спадщина видатного українського письменника та поета Г. Сковороди яскрава і багатогранна. Але не менш яскрава і багатогранна філософська спадщина цієї незвичайної людини. Життя цього поета і філософа, будителя української нації, стало яскравим зблиском серед загальної кволості суспільства XVIII століття. Г. Сковорода уособлював кращі якості нашого народу – мудрість, волелюбство і незламність духу. Геній, що […]...
Григорій Сковорода. “De lіbertate”, “Всякому місту – звичай і права”, “Бджола та Шершень” Григорій Сковорода (1722 – 1794) Творчість видатного українського мислителя-гуманіста, письменника, просвітителя Г. Сковороди є яскравою сторінкою у житті нашого народу. У його творах відобразилися світогляд, спосіб мислення, жива душа українців. Твори Григорія Сковороди: -Збірка ліричних поезій “Сад божественних пісець” уміщує 30 творів таких жанрів: пейзажні вірші; романси, які увійшли до рукописних збірок народних пісень; панегірики, […]...
Сковорода-байкар – викривач суспільних недоліків Творчість Г. Сковороди, видатного мислителя-гуманіста й письменника-демократа – дорогоцінне надбання прогресивної культури. Громадська й літературна діяльність Г. Сковороди припадає на час загострення соціальних суперечностей, зумовлених початком руйнування феодальних підвалин і розвитком капіталістичних відносин у Росії та на Україні. Жорстокий кріпосницький гніт викликає піднесення антифеодального руху; на захист гнобленого народу активно виступають представники передової громадсько-політичної думки […]...
Доповідь на тему: Григорій Сковорода й українське письменство 1920-х років Значення творчості Григорія Сковороди для сучасної культури незаперечне. Унікальна постать української культури була наново “відкрита” ще в 1920-і роки! коли святкується двохсотліття з дня народження філософа й з’являється низка художніх творів, присвячених українському мислителеві. У 1920-і роки швидкий темп існування перенаселених міських кварталів “розмиває” у свідомості мешканців традиційні цінності. Все більше людей охоплені ностальгією за […]...
В праці, тільки в праці справжнє щастя Старовинна мудрість говорить, шо людина – творець свого щастя. З цим, мабуть, треба погодитись, тому що справжнє щастя – це передусім вміння прекрасно любити життя і людей. Щастя – це горде відчуття своєї вагомості в суспільстві, але, м. абуть, чи не найважливіше – це вміння віддавати вся свої сили, своє душевне тепло, полум’я свого серця […]...
А яку роль “серцю” надавав Г. С. Сковорода? Мандрівний філософ сказав: “Світ мене не впіймає”. Відтак вони доходять висновку, що таки не впіймав, бо не вдалося ні царям, ні панам, ні ченцям за почесті і кар’єру купити розум, честь та волю Г. С. Сковороди. Щастя митець вбачав не в багатстві і славі, а в житті за совістю і власним серцем. Тому у притчі […]...
“Сродна праця-це найсолодша в світі річ” Г. Сковорода і Україна багата на талановитих людей. Одним з найвідоміших та найславетніших її синів є Григорій Савич Сковорода. Він вів просте життя, проте саме він вказав нам стежку до щастя, злагоди та спокою – стежку сродної праці. Спочатку варто розібратись, що собою представляє сродна праця. Відповідь треба шукати в самому слові. “Сродна” – “с роду”, тобто […]...
Тільки в “сродній праці” щастя людини (за творчістю Г. Сковороди) Григорій Савич Сковорода – видатний український письменник, філософ і педагог. Саме його внесок в українську культуру і літературу є величезним. Письменник переконаний: щастя кожної окремої людини залежить від правильно обраного життєвого шляху. Ідея “сродної праці”, яка є основною умовою існування будь-якої особистості, наскрізно звучить у всій його творчості. “Людина без праці не може мати щастя […]...
Європейські просвітителі і Г. С. Сковорода Вивчаючи західноєвропейську літературу доби Просвітництва в 9 класі, проводячи літературні паралелі, не можна не згадати в шкільній аудиторії ім’я великого українського просвітителя, філософа й письменника Григорія Савича Сковороди. Його світоглядні ідеї, висловлені у ряді літературних творів, філософських праць, були суголосними західноєвропейській думці XVІІІ ст., зокрема поглядам просвітителів на соціальну дійсність, людину і її природу та […]...
Сковорода в історії Харківщини «Ми сотворим світ получшій, созиждем день веселейший», – мудро пророкував видатний письменник і філософ Григорій Сковорода, сягаючи мріяти у майбутнє України, рідної Слобожанщини. 30 віршів, більше як 20 байок, 17 філософських трактатів нашого земляка увійшли до скарбниці світової літератури, уславивши харківську землю, на якій вони були народжені «українським Горацієм» – так ще за життя називали […]...
Філософія бароко. Григорій Сковорода Філософською основою українського бароко стає неостоїцизм, а точніше переосмислені в християнському ключі ідеї давньоримського філософа І ст. н. е. Сенеки. Проблемою, що перебувала в центрі уваги як католицької, так і протестантської думки (янсенізм, пієтизм, “друга схоластика”) була проблема волі та благодаті. Особливо яскраво неостоїцизм виявився у Г. Сковороди (1722 – 1794 рр.) в загостренні уваги […]...
Григорій Сковорода й українське письменство 1920-х років Значення творчості Григорія Сковороди для сучасної культури незаперечне. Унікальна постать української культури була наново «відкрита» ще в 1920-і роки, коли святкується двохсотліття з дня народження філософа й з’являється ряд художніх творів, присвячених українському мислителеві. У 1920-І роки швидкий темп існування перенаселених міських кварталів «розмиває» у свідомості мешканців традиційні цінності. Все більше людей охоплені ностальгією за […]...
Значення літератури в житті людини Література має величезне значення в житті кожної людини. Адже людина, у високому смислі слова, стає людиною завдяки літературі. Книги починають виховувати особистість з того моменту, як дитина взяла до рук книжку. А читати треба усе життя і читати багато. Тільки багато читаючи, можна зрозуміти, що таке добро і зло. Всі цінності людина черпає з книг. […]...
Тема праці у романі М. Г. Чернишевського “Що робити?” Каменем спотикання для багатьох читачів роману “Що робити?” є сни Віри Павлівни. Їх важко буває зрозуміти, особливо у тих випадках, коли із цензурних міркувань Чернишевський висловив свої ідеї в занадто алегоричній формі. Але один з образів, представлених у другому сні Віри Павлівни, не викликає сумнівів у тім, для чого він створений автором. Це – “реальний […]...
Тільки у праці велика людина (Твір-міркування) Не кожній людині дано відчути радість праці. Деякі люди просто народилися споглядальниками, а не діячами, і праця для них – тягар, що віднімає сили, час, з’їдає сили. Іншим не повезло: рід діяльності, вибраний ними, не відповідає здібностям, схильностям, характеру, психологічним даним. Для них праця – мука, рабство, безнадійний полон без перспектив звільнення! Такі люди тягнуть […]...
З усіх утрат втрата часу найтяжча (Г. Сковорода) У великому і неосяжному світі існує багато цінностей. Одні люди над усе в житті ставлять гроші, збагачення, матеріальний достаток, інші ж – духовність і моральні надбання. Можна віддавати себе повністю обраній справі, вчитися, читати різноманітну літературу, але поряд із цим не втрачати марно час. Треба вміти цінувати його. Дуже часто ми сумуємо, загубивши якусь річ […]...
Ідея непереможності людяності (за оповіданням Шолохова “Доля людини”) “Доля людини” справедливо вважається найкращим оповіданням Шолохова. Трагічна історія життя головного героя пов’язана у творі з важкими випробуваннями у житті народу. З життєвої. історії Андрія Соколова автор обирає тільки те, що дає можливість усвідомити людську долю у зв’язку з трагічною сутністю епохи. Шолохов зображує неможливість співіснування мирного світу та світу фашизму, що спричинив війну. У […]...
Шпаківня (Твір-опис процесу праці) У наший школі уроки праці завжди проходять дуже цікаво, тому час пролітає непомітно. Так було і цього разу, коли вчитель оголосив конкурс на кращу шпаківню. Як завжди, Михайло Степанович дуже зрозуміло пояснив, що, в якому порядку і як робити. Переконавшись, що ми чудово зрозуміли, що від нас вимагається, він дозволив приступити до роботи. Вмить запрацювали […]...
Ідея гармонії людини і природи (за драмою-феєрією “Лісова пісня”) Леся Українка – найвидатніша письменниця свого часу. її талант був визнаний далеко за межами України. Поетичні твори Лесі Українки мають переважно громадське звучання, але її перу належать і справжні шедеври інтимної та пейзажної лірики, одним з яких є драма-феєрія “Лісова пісня”. Зображуючи гармонічне існування природи і людини, самої людини, наповненої почуттям кохання, поетеса доводить, що […]...
Збирання врожаю (твір-опис процесу праці) Я люблю початок осені. Після довгих літніх канікул весело зустрічатися зі шкільними друзями. Літо скінчилось, а ще тепло. У такий час ми з однокласниками збираємо яблука у шкільному саду. Так було і цього року. Яблук уродило дуже багато. Жовті, червоні, рожеві висять вони на гілках. Під час уроку праці ми з однокласниками прийшли у шкільний […]...

Ідея сродної праці та її значення (Г. Сковорода)

« Твір по творчості А. А. Ахматової

Низькість Швабрина й честь Гринева »