Ідейне навантаження драматичної поеми І. Кочерги “Ярослав Мудрий”
Іван Антонович Кочерга належить до тих небагатьох митців, які ставили собі за мету осягнути сенс людського буття, пізнати владу любові і смерті, пітьми і світла, обов’язку і права. Його творчий шлях – це шлях невтомних і нескінченних пошуків. Він, як сказав Максим Рильський, дивився на життя своїми очима. Все своє життя він чесно служив улюбленому мистецтву і своєму народові.
Саме любов до народу, до мистецтва, до життя і всього прекрасного, що є в ньому, надихнула великого драматурга на створення історичної драматичної поеми “Ярослав
У своїй поемі Іван Кочерга звеличує священні почуття патріотизму руських людей, їхню боротьбу за зміцнення єдності Київської держави, готовність грудьми стати на захист рідної землі. Письменник підносить проблему миру як найвищої людської цінності, запоруки Процвітання
Да буде мир! І Богом я клянусь,
Що кожного вразить моя сокира,
Хто збаламутить Київ наш і Русь,
Хто осквернить насильством справу миру.
У передмові до своєї поеми Іван Кочерга сам визначив ідею твору так: ” В цілому ж ідею поеми можна визначити як нелегке і часом болісне шукання правди і мудрості життя разом з народом на користь Вітчизни, шукання, в якому Ярославу допомагають не тільки друзі, але й ті, хто, як Микита, повставали проти нього зі своєю особистою правдою, або ті, хто, як Журейко, були скривджені князем, але врятували його в біді, бо всіх їх єднала і примиряла любов до Вітчизни, до Києва, причаровувала приваблива особистість Ярослава”.
Своєю поемою “Ярослав Мудрий” Іван Кочерга вчить нас любити свою історію, своє славне минуле, прищеплює нам благородні почуття патріотизму, гуманізму, гордості за велич і геній народу – творця історії і невмирущої культури. Його твір підносить ідею миру, возвеличує її, закликає до мирного щасливого життя, до порозуміння людей у всіх сферах їхнього життя, до закону і благодаті, до мудрості книг, до вічного і прекрасного, до збереження духовності.
Перед тим, як поставити останню крапку в своєму творі, я б хотіла згадати слова Сильвестра, який у п’єсі виступає символом нашої духовності, слова, що письменник вклав в уста цього героя, втіливши в них свою мрію про мир на рідній землі:
Благослови, Господь, державний Київ,
Що на горі над голубим Дніпром
Пильнує мир і всі труди людськії…
(1 votes, average: 5,00 out of 5)