Гуманістичний характер лірики Рильського «Що зробив ти із своїм життям?»

У всі непрості періоди свого поетичного життя Максим Рильський творив за законами правди, людяності, краси». Візьміть будь-яку його поезію. Це справжній шедевр поетичної форми, довершений зразок змістового наповнення.

Краса людської душі, рідного слова і музики, архітектури, краса людських стосунків – це те, що вабило митця.

Особливу сторінку творчості становлять роздуми поета про Україну, рідну мову. Він згадує мужніх козаків, лицарів свободи:

О водо українських рік,

Не раз ти кров’ю зчервонилась,

Не раз від трупів козаків

Ти

виступала з берегів

І панським трупом затруїлась!

Прекрасне, величне почуття любові до рідної землі – одна з найгуманістичніших тем творчості М. Рильського.

О земле українських нив,

…Про тебе повістю сумною

Не раз озветься ще струна.

Глибокі філософські узагальнення про гармонію красивого і корисного знаходимо у збірці «Троянди й виноград». Ось дівчата працюють на винограднику і співають народну пісню «На в городі верба рясна».

Разом з ними співає все довкола, бо торжествує молодість, краса, любов. Поезія цієї книжки – гімн красивій, натхненній праці, урочиста хвала трудівникам

саду. М. Рильський славить також безсмертний сад мистецтва рідного слова, що його плекали Шевченко, Леся Українка…

Чарівно дзвенять у слові великого майстра пейзажної лірики звуки природи. Блискучим брунькам весняного каштану, чистому сріблові струмків, що грають у тумані, присвячує він свої вірші.

Все, що дороге людині: Україна, рідна мова, земля, праця, рідна природа – стало темою поезії М. Рильського. Вона сповнена світлих, гуманістичних мотивів.






Чи підкорив степан радченко місто твір роздум.
Гуманістичний характер лірики Рильського «Що зробив ти із своїм життям?»