Ліричний герой ранньої поезії М. Рильського

І. Рання лірика Рильського – це поетичне відтворення дум, мрій, сподівань молодого поета. (Максима Рильського, як і багатьох його талановитих сучасників, захоплювали ідеї декадентської літератури. Природа, кохання, мистецтво – основні теми його перших творів. Він показує ліричного героя меланхолійним естетом, до якого чарівні пісні із блакитних небес прилетіли. Та разом із тим у творах відчувається оптимізм і закоханість ліричного героя у природу, віра в кохання і замилування дівочою красою:
В шатах зелених
Вийшла дівчина,
В

косах студені
Роси-перлини.)

ІІ. “Краса і думка – дві сестри-близнята” (М. Рильський).
1. Гуманізм ранньої лірики поета. (Багатьма своїми творами молодий Рильський ніби полемізує з нігілістами. Його ліричний герой вірить у людину, у її творчий потенціал. Він отримує задоволення від праці, втішається життям “з людьми і для людей”.)
2. “Не жрець, не вождь, а робітник – поета справжнього імення” (М. Рильський). (Максим Рильський ще замолоду ставив перед собою на перший погляд недосяжні цілі, але постійна праця давала свої плоди. У кожному творі він розкривав свій багатий внутрішній світ через ліричного

героя – Прометея, Титана, який несе світло людям і тримає світ на своїх могутніх плечах.)
3. “Є ланцюги, що їх не можна рвать, немов у тілі вен або артерій” (М. Рильський). (Його ліричний герой – реальний. Він Живе теперішнім, переживає радість першого кохання і біль розлуки, мріє про прекрасне майбутнє, але не пориває і з минулим. Перед його внутрішнім зором проходять романтичні видива далеких країн, постають “ясноокий образ Беатріче” чи “Одіссей, натомлений блуканням”. До прекрасної Беатріче долучалися образи Ізольди Білорукої і Дездемони, які хвилюють і захоплюють ліричного героя, впливають на його світосприйняття.)
ІІІ. “Поете! Будь собі суддею…” (М. Рильський). (Образ ліричного героя у багатьох ранніх творах Рильського – це сам поет. Він пильно придивляється до життя і виступає сам собі безкомпромісним суддею, який добре бачить і позитивне, і негативне у своїх думках і вчинках. Цей суддя добре знає, що настане час, “устануть свідки темноокі зо дна поблідлої душі”, і доведеться відповідати за все. А тому, щоб не грішити навіть согрішивши, треба йти у світ широкий, “не знаючи про спокій”, творити добро.)






Твір опис на тему двору.
Ліричний герой ранньої поезії М. Рильського