«Прапороносці» – роман про подвиг українського народу у Великій Вітчизняній війні

Олесеві Гончару судилося на власні очі побачити одну із найжорстокіших воєн в історії людства. Доля поклала на його юнацькі плечі важкі мінометні

плити. А відразу по війні Олесь Гончар у романі «Прапороносці» силою художньої уяви «покладе» на плечі солдата-українця Хоми Хаєцького всю землю. У трагічні хвилини оборони дамби комісар Воронцов запитає у насупленого старшини: «Важко, товаришу Хасцький?» «Ой, товаришу замполіт… Так важко, гейби всю землю на плечах тримаєш…» – відповість життєрадісний подоляк, історія стала долею Хоми

Хаєцького, звичайного українця, рядового солдата.

Як і долею мільйонів тих його співвітчизників – творців перемоги над фашизмом, які повернулися з фронтів покаліченими фізично і морально, і які по війні зазнали принизливого колгоспного закріпачення, гіркоти державної байдужості до їхньої героїчної звитяги, а то й нових сталінських репресій. А мірялося, шо життя після війни буде зовсім іншим.

Олесь Гончар був переконаний, що трагедія, яку пережило людство, гуманізує світ. Повернувся з війни радісний і щасливий. Адже він залишився серед живих! Важко уявити внутрішній стан юнака-студента, якому щодня доводилося ступати

на вогняне поле смерті з надією на життя, в торжество миру!

«Якщо тільки залишуся живий…» – можливо, ця думка не раз зринала у пам’яті гвардійця-мінометника Олеся Гончара. І, мабуть, там – в окопах найжорстокішої битви з фашизмом він заприсягнувся написати про своїх фронтових товаришів, які навіки залишилися в землях Румунії, Польщі, Чехословаччини, Угорщини… А також про тих, хто пережив, вистраждав, відвоював Перемогу.

Олесь Гончар виконав свою обіцянку. «Прапороносці» постали перед світом у формі народного епосу, в романтичній тональності «Слова о полку Ігоревім». Свої знамена за землю Руську в новому визвольному поході підняли нащадки прадавніх слов’янських дружинників – українці Хома Хаєцький і Юрій Брянський, Роман і Денис Блаженки, Євген Черниш…

У «Прапороносцях» воюють українські селяни, робітники, вчителі. Серед них і ті, хто зазнав окупаційного приниження національної гідності й чссгі. За ними не було героїки Сталінграда й Курської дуги. Але в їхніх душах, у їхній свідомості було пристрасне бажання вигнати окупанта з української землі.

«Прапороносці» – роман-реабілітація українського народу, твір, який відкривав правду про подвиг солдатів-україннів, про їхній внесок у перемогу над фашизмом.

Це твір, у якому Олесь Гончар зображує національний характер українського солдата – скромного, працьовитого, чесного, що живе надією на повернення додому, до сім’ї, до своєї праці, готового на самопожертву, який сумлінно виконує свій солдатський обов’язок і вірить у перемогу.






Аналіз поезії гімн в красі.
«Прапороносці» – роман про подвиг українського народу у Великій Вітчизняній війні