Гостре висміювання несправедливості царського суду в байці “Щука”

Схожі твори:

1. Викриття несправедливого судочинства в байці Л. Глібова “Щука” Викриття несправедливого судочинства в байці Л. Глібова “Щука” Українським Криловим називають найвидатнішого байкаря України Леоніда Глібова. У творах талановитий письменник викриває феодальне та буржуазне судочинство. Найвиразнішою є байка “Щука” – зразок сатири на панський суд. Страшні злочини скоїла Щука: “Того заїла в смерть, другого обідрала”. Отже, звинувачення цілком слушні, судді змушені жорстоко покарати “катюгу”. Але […]...
2. Викриття несправедливого судочинства в байці «Щука» «Українським Криловим» називають найвидатнішого байкаря в Україні Леоніда Глібова. У творах талановитий письменник викриває феодальне та буржуазне судочинство. Найвиразнішою є байка «Щука» – зразок сатири на панський суд. Страшні злочини скоїла Щука: «Того заїла в смерть, другого обідрала». Отже, звинувачення цілком слушні, судді змушені жорстоко покарати «катюгу». Але стряпчий проголошує таку промову перед добренькими й […]...
3. Байка «Щука» Леоніда Глібова Як відомо, байка зародилася ще в стародавній Греції. Відтоді й донині цей жанр є надзвичайно популярним. Генієм української байки є Леонід Глібов. Велика кількість його байок має оригінальні сюжети. Крім того, він творчо переніс на національний Грунт велику кількість відомих сюжетів байок, наповнивши їх народними образами, характерами, деталями. Широко відомий мандрівний старовинний сюжет про нерозумних […]...
4. Чого навчають нас байки Л. Глібова. Байка Л. Глібова “Щука” І. Глібов – майстер-байкар. (Давній жанр увійшов у творчість Глібова. Він пише про злободенні проблеми.) ІІ. “Щука” – викриття лицемірства, продажності суду. (Злочини Щуки; нікчемні судді.) ІІІ. “Страшний” вирок. (Щучині подарунки Лисиці, хоча це, можливо, і чутки; Лисиця відплатила за “карасиків”.) ІV. Роль байки в літературі. (Під маскою алегорії, сатири можна викривати вади суспільства або […]...
5. Викриття і заперечення прислужництва та зазнайства в байці “Цуцик” Спогади дитинства… Найяскравіші спогади в житті. Слухаючи казки старої бабусі, Леонід Глібов так і уявляв перед собою тварин, які були добрими і злими, багатими й бідними. Були серед них пани й кріпаки. Усе, як у людей. Мабуть, ще тоді, у ранньому дитинстві, прокинувся у хлопчика талант, який через багато років прославив Леоніда Глібова – найвидатнішого […]...
6. Осуд лицемірства, підступництва, хижацтва в байці “Лисиця-жалібниця” Леонід Іванович Глібов почав писати байки ще коли навчався в гімназії. Він розумів, що в них можна висловити все те, що говорити одверто було заборонено. Байка “Лисиця-жалібниця” була написана у 1891 році. У ній осуджується лицемірство, підступництво, хижацтво Лисиці. Лисиця – узагальнений образ лукавої людини, що голубить словами, живе ніби для правди, а насправді хитрує, […]...
7. Викривальна і повчальна спрямованість байок Л. Глібова Викривальна і повчальна спрямованість байок Л. Глібова Леонід Іванович Глібов у своїх байках гостро критикував несправедливий суд, жорстокість панів, неробство, хвалькуватість, підлабузництво, брехливість тощо. Основною ознакою байки є її алегоричність. Відповідно до цього байка має дві частини – оповідну і повчальну. Так, наприклад, в байці “Лисиця-жалібниця” в першій її частині розповідається про жорстокий вчинок лицемірної […]...
8. Осуд несправедливості кріпосницького суспільства в байках «Вовк та Ягня», «Мірошник» Є письменники, ім’я яких асоціюється переважно з одним літературним жанром. Такими митцями були в російській літературі Іван Крилов, а в українській – Леонід Глібов. Обидва вони увійшли в історію рідного письменства як видатні байкарі. Розробляючи сюжети славнозвісного давньогрецького байкаря Езона, вони створювали цілком оригінальні твори, висміюючи недоліки сучасного їм життя. Головні теми байок Глібова – […]...
9. Гумор байок Леоніда Глібова Гумор – неодмінна складова людського життя. Він допомагає нам зняти нервове напруження, вийти зі складної ситуації. Мабуть, саме тому завжди популярними були й будуть різножанрові гумористичні й сатиричні твори. Одним із відомих українських поетів-байкарів є і Леонід Глібов. Його твори відзначаються новаторськими рисами. Л. Глібов вніс у байку ліричний струмінь. Розробляючи ні домі сюжети (що […]...
10. Чому навчає байка? (за творами Л. Глібова) Леонід Іванович Глібов народився в 1827 році в селі Веселий Поділ на Полтавщині. Ще з юного віку складав поезії російською мовою, але невдовзі почав писати байки українською. Упродовж життя він створив понад 100 байок. У них письменник зазвичай намагався порушувати проблеми людської та суспільної моралі. Леонід Глібов у своїх байках гостро критикував несправедливий суд, жорстокість […]...
11. Чому навчає байка? (за творами Глібова) Леонід Іванович Глібов народився в 1827 році в селі Веселий Поділ на Полтавщині. Ще з юного віку складав поезії російською мовою, але невдовзі почав писати байки українською. Упродовж життя він створив понад 100 байок. У них письменник зазвичай намагався порушувати проблеми людської та суспільної моралі. Леонід Глібов у своїх байках гостро критикував несправедливий суд, жорстокість […]...
12. Здається, байка просто бреше, а справді ясну правду чеше (Л. Глібов) Леонід Глібов був лагідною людиною і глибоким ліриком у душі. На його байки, вірші та загадки відгукуються і дорослі, і малі. Адже йому вистачило таланта й майстерності одягти байку в національне вбрання, щоб вона засяяла всіма барвами. Ще з дитинства маленький Леонід Глібов із захопленням слухав бабусині казки. Він часто задумувався, що у них діють […]...
13. Змалювання безмежної сваволі можновладців та безправності бідних в байці “Ведмежий суд” Є. Гребінка в багатьох байках висміював вади кріпосницького суспільства. Він критикував чиновників, суддів, панів. Засудження судових порядків тогочасної Росії звучить у байці Є. Гребінки “Ведмежий суд”. Байкар викриває свавілля суддів, які вершать суд “по-своєму”. Їм не важливо, чи винний підсудний, чи ні, якщо той належить до нижчої верстви суспільства. Адже оскаржити несправедливий вирок він не […]...
14. Майстерність зображення суперечностей кріпосницької системи в байці “Мірошник” У своїх байках Л. Глібов змальовував суперечності кріпосницького ладу. Нездатність деяких панів хазяйнувати, через яку страждав трудящий люд, набувала за тих часів особливої злободенності. У творі “Мірошник” Л. Глібов зображує недбалого господаря, який “не гаразд за діло брався”. Маючи водяний млин, цей “хазяїн” не доглядає за ним та не ремонтує: Вода раз греблю просмоктала… Ну […]...
15. Втілення у байці погляду народу на чиновництво, оцінка його дій (за байкою “Ведмежий суд”) Є. Гребінка, як і всі передові люди того часу, вважав, що кріпацтво – лад несправедливий. Протест ліберальної інтелігенції проти несправедливостей соціального устрою письменник відобразив у своїй байці “Ведмежий суд”. Байкар змальовує несправедливий суд. Попелястого Вола, що уособлює собою селянина, Лисичка звинуватила у тому, що він “на панській винниці пив, як мошенник, брагу, їв сіно, і […]...
16. Вади людини й суспільства в творах українських байкарів Байка – найцікавіший жанр літератури, і виникла вона в процесі постійної боротьби добра і зла, любові та ненависті, правди і кривди. Байка завжди захищала інтереси скривджених і пригноблених, висміювала паразитичне життя панів, показувала суперечності кріпосницької системи, засуджувала соціальну нерівність. До жанру байки зверталися Г. Сковорода і Л. Боровиковський, І. Франко і ТІ Гулак-Артемовський, Є. Гребінка […]...
17. Осміяння в байках І. А. Крилова людських вад і недоліків Осміяння в байках І. А. Крилова людських вад і недоліків Люблю, где случай есть, пороки пощипать. І. А. Крилов Іван Андрійович Крилов був обдарованою людиною. Він складав п’єси для театру, писав вірші, перекладав байки. Якось він показав свої переклади відомому байкарю Іванові Івановичу Дмитрієву. Дмитрієв був у захваті від байок Крилова: “Це ваш рід, ви […]...
18. Легенди про Робіна Гуда – втілення мрій англійського народу про захисника від несправедливості Бедняки и бедолаги, презирая жизнь слуги, И бездомные бродяги, у кого одни долги, Все, кто загнан, неприкаян, в этот вольный лес бегут, Потому что здесь хозяин – славный парень Робин Гуд! В. Висоцький Напевне, кожен народ має у своїй фольклорній спадщині цілу низку героїв, які були захисниками скривджених, пригноблених, поневолених. Усі ці твори мали багато […]...
19. Жага мандрів, порив до волі, гостре відчуття самотності – провідні настрої Лєрмонтовської поезії (за віршами “Три пальми”, “Хмари”, “Вітрило”) М. Лєрмонтов був надзвичайно талановитою людиною. У ньому поєднувався талант поета, музиканта, художника. І в кожній із цих галузей він виявляв неабиякі здібності. Та найбільше вславився він як великий поет Росії. Читаючи вірші М. Лєрмонтова, ми можемо дізнатися про історію його душі, зрозуміти його як поета і людину. А життя цієї людини було зовсім не […]...
20. Бунт селян проти несправедливості у романі О. С. Пушкіна “Дубровский” У своєму романі “Дубровский” О. С. Пушкін описав побут кріпосних людей, самодурство поміщиків. Він розповідає про сварку двох сусідів-поміщиків Троєкурова й Дубровского. Дубровский – вихована, інтелігентна людина, що поважає насамперед людини, а не його титули й багатство, для нього кріпосні люди – це не раби, не тварини, а особистості. Для Троєкурова ж кріпаки люди не […]...
21. Майстерність творення алегоричних образів українськими байкарями Люди з прогресивними думками завжди переслідувалися урядом. Тому вони шукали спосіб висловлювати власні думки. Одним з таких способів є Езопова мова байки, завдяки якій можна висловити те, чого одверто ніяк не скажеш. Євгена Гребінку та Леоніда Глібова по праву називають найвидатнішими українськими байкарями. Захоплює їхня майстерність творення алегоричних образів задля уникнення цензури чи будь-яких інших […]...
22. Осуд несправедливості кріпосницького суспільства (За байкою П. Гулака-Артемовського “Пан та Собака”) Петро Гулак-Артемовський – одна з провідних постатей нової української літератури. Хоча його творчий доробок українською мовою невеликий (кілька байок, притч, прозових і віршованих послань, переспіви та переклади творів світової літератури), Гулака-Артемовського вважають одним з основоположників української літератури. У 1818 році в “Українському віснику” була надрукована байка “Пан та Собака”. Написання цього й інших творів було […]...
23. Реалізм байок Леоніда Глібова Найвищого свого розвитку українська байка досягла у XІX столітті у творчості Леоніда Глібова. Українська байка піднеслася на вищий ступінь із виходом у світ збірки “Малороссийские приказки” 1834 року. Відомо 107 байок, написаних цим невтомним трудівником, який, за словами Івана Франка, навіть у роки страшного затишку, застою та загального занепаду літературного життя в Україні не випускав […]...
24. Висміювання пихи і марнославства в комедії Мольєра “Міщанин-шляхтич” Головний герой п’єси буржуа Журден захотів на старості здобути і титул, і звання, захотів навчитися аристократичних манер і завів у себе вдома цілий штат учителів. Журден смішний, бо не розуміє, що середовище, до якого він хотів продертися, не заслуговувало на такі мрії: воно було гірше за нього. Бажаючи бути шляхтичем, він намагається робити все “як […]...
25. Висміювання безпідставних претензій на аристократизм у комедії Мольєра “Міщанин-шляхтич” Висміювання безпідставних претензій на аристократизм у комедії Мольєра “Міщанин-шляхтич” І. Мої почуття під час читання п’єси та перегляду комедії Мольєра (задоволення від смішного тексту, чудової гри акторів, цікавого сюжету; комедія актуальна, бо й зараз живуть такі ж дурнуваті й пихаті люди, як пан Журден). ІІ. Головний герой комедії Мольєра “Міщанин-шляхтич”. 1. Марнославні бажання буржуа Журдена […]...
26. Засудження людських вад у байках Крилова Байки І. А. Крилова – прекрасна школа спостережень життя, явищ, характерів. Байки зацікавлюють і динамічними сюжетами, і зображенням характерів дійових осіб, зокрема тварин, комах, птахів. Однак тварини, комахи і риби у байках, за влучним висловом І. Франка, «одною бровою підморгують на людей». Тож кожна прочитана байка викликає у людини роздуми. Читаючи байку «Дем’янова юшка», розумієш: […]...
27. Твір по байці Лафонтена “зачумлені звірі” Розмірковуючи над байкою французького письменника, я вирішив схожу ситуацію знайти в сучасному житті. Був собі будинок культури. Десятиліттями в ньому працювала бібліотека, гуртки художньої самодіяльності – танців, театральні, музичні; були якісь секції. Але ось будинок культури збіднів. Завод, якому належить приміщення, став банкротом і вирішив будинок культури продати. Новий господар виявився швидко. Процвітаюча фірма, купуючи […]...
28. Висміювання пихи і марнославства у комедії Жана Батіста Мольєра “Міщанин-шляхтич” Висміювання пихи і марнославства у комедії Жана Батіста Мольєра “Міщанин-шляхтич” Прочитавши комедію відомого французького драматурга, актора, театрального діяча Мольєра “Міщанин-шляхтич”, ми подивилися ще й виставу у театрі й отримали неабияке задоволення від смішного тексту автора і чудової гри акторів. Певно, й зараз живуть на світі такі дурнуваті й пихаті люди, як головний герой п’єси Журден. […]...
29. Байка – джерело мудрості У розділі “Байка у світовій літературі” ми познайомилися з історією розвитку байки, а також із творами відомих байкарів. Байки писали Езоп, Лафонтен, Крилов, Глібов. Спочатку здається, що байка – це розважальний веселий твір, але насправді автори байок говорять про серйозне. Як сказав Леонід Глібов: “Здається, байка просто бреше, а справді – правду ясну чеше”. Байка […]...
30. Характеристика образа Лисиця в байках Жана де Лафонтена Лис (у рос. вар. Лисиця, Лисиця) – персонаж багатьох байок Лафонтена, образ, запозичений з байок езопа й тваринного епосу. Це обережна, хитра, улеслива істота, що часом здобуває перемоги над недалекою, простодушною звіриною, але найчастіше попадає в мережі власного підступництва. У загальновідомому сюжеті байки “Ворона й Лисиця” (езоп, пров. І. А. Крилова) Л. вдається добути лестощами […]...
31. Висміювання підлабузництва та чиношанування в оповіданні “Товстий і тонкий” Геніальний російський письменник-новеліст А. Чехов на кількох сторінках короткого оповідання змалював картину цілого соціального явища. Сюжет оповідання “Товстий і тонкий” дуже простий: на вокзалі зустрілися двоє шкільних приятелів, які не бачилися багато років. Один із них був товстий. Він щойно побував у ресторані, і “його губи лисніли від масла, мов стиглі вишні. Пахло від нього […]...
32. Висміювання духовенства за лицемірство й святенництво в образі ченця Цибулі (за “Денамероном” Дж. Бонначчо) Джованні Боккаччо – видатний італійський письменник доби Відродження. Вершиною його творчості є збірка новел “Декамерон”. Вона становить цілісний гвір, до якого входять сто новел. Одна з провідних тем збірки – антиклерикаль­на. У змалюванні Боккаччо попи і ченці – це почасти пройдисвіти, шахраї, хтиві й розпусні лицеміри, які удають із себе аскетів та обдурюють довірливих людей. […]...
33. Висміювання пихатості у казці Івана Франка “Фарбований лис” Хороші казки – це казки, з яких можна зробити корисний висновок для себе. Саме такою є казка Івана Франка “Фарбований Лис”, яка вчить нас не бути пихатими і занадто самовпевненими без потреби. Лис Микита, про якого розповідається у цій казці, був спритним і хитрим, він міг би щасливо жити, але сам собі все зіпсував: “незвичайне […]...
34. Висміювання моральних вад, негативних рис характеру окремих людей у співомовках С. Руданського Висміювання моральних вад, негативних рис характеру окремих людей у співомовках С. Руданського Щире захоплення викликали у Степана Руданського українські народні пісні, думи, анекдоти, приказки. Вони стали джерелом його співомовок, підказали поетові багато тем цього неповторного явища літератури. Коли їх читаєш, то бачиш життя України XІX століття, переймаєшся турботами, тривогами, радощами і бідами її народу. Героєм […]...
35. Дотепне висміювання міщанства, відсталості, неуцтва в ранніх творах Остапа Вишні Над робочим столом письменника-гуманіста Остапа Вишні красувалися не фотографії, і не календар, а аркуш паперу, що мав заголовок: “Мої друзі, будь вони тричі прокляті”. Це була напівжартівлива пам’ятка, в якій викладалася програма письменника: “Про що я, нещасний, мушу думати і писати: Про хуліганство, грубість і невихованість. Про виховання лоботрясів і шалопаїв. Про легковажне ставлення до […]...
36. Характеристика образа Кота в байках Жана де Лафонтена Кіт(Кішка) – персонаж багатьох байок Лафонтена, що втілює наполегливість і винахідливість у війні з мишами й пацюками, здатний здаватися м’яким і лагідним, але обладающий вправністю й залізною хваткою. К. у байках Лафонтена співвідносимо своєю спритністю з К. – персонажем народних казок. М’якість і гнучкість пластики К. передані в байці “Півень, Кіт і Мишеня”. У боротьбі […]...
37. Я не хотів би зустрітися з фарбованим Лисом (за казкою Івана Франка “Фарбований Лис”) Здавна відомо, що в усіх казках Лисиця хитра й підступна. Це ж показує і Іван Франко в казці “Фарбований Лис”. Лис є уособленням хитрощів, лицемірства, нещирості. Але мене вражає довірливість усіх інших звірів, вони на віру сприймають усе, що скаже Лис. Казка є казкою, та в ній ми впізнаємо характерні риси людей. А вони, з […]...
38. Висміювання пихи і марнославства в комедії «Міщанин – шляхтич» Головний герой п’єси буржуа Журден захотів на старості здобути і титул, і звання, захотів навчитися аристократичних манер і завів у себе вдома цілий штат учителів. Журден смішний, бо не розуміє, що середовище, до якого він хотів продертися, не заслуговувало на такі мрії: воно було гірше за нього. Бажаючи бути шляхтичем, він намагається робити все «як […]...
39. Байки (за творами Езопа та Івана Крилова) Основоположником байки вважають античного раба-митця Езопа. Дійсно, мудрість його байок настільки глибока і невичерпна, що протягом багатьох століть нею користуються байкарі. Вони створюють нову форму для байки, завіршовують її, але не вважають за потрібне змінювати її зміст, який є довершеним, а тому вічним. Розглянемо три байки Езопа, які прожили віки, і тепер у віршованій формі […]...
40. Байка – твір художній, філософський, виховний (за творами Езопа та Івана Крилова) Основоположником байки вважають античного раба-митця Езопа. Дійсно, мудрість його байок настільки глибока і невичерпна, що протягом багатьох століть нею користуються байкарі. Вони створюють нову форму для байки, завіршовують її, але не вважають за потрібне змінювати її зміст, який є довершеним, а тому вічним. Розглянемо три байки Езопа, які прожили віки, і тепер у віршованій формі […]...