Майстерність зображення суперечностей кріпосницької системи в байці “Мірошник”

У своїх байках Л. Глібов змальовував суперечності кріпосницького ладу. Нездатність деяких панів хазяйнувати, через яку страждав трудящий люд, набувала за тих часів особливої злободенності.

У творі “Мірошник” Л. Глібов зображує недбалого господаря, який “не гаразд за діло брався”. Маючи водяний млин, цей “хазяїн” не доглядає за ним та не ремонтує:

Вода раз греблю просмоктала…

Ну що ж! Узять би й загатить.

Так ні! Мірошник спить та спить.

Вода ж біжить… ще більш прорвала;

Хомі й за вухом не свербить.

До

порад людей Мірошник прислухатися не хоче, бо сподівається, що “води ще стане на весь вік”, адже “річка – не калюжа”. Такі необачність та лінощі призвели до сумних наслідків: “вода зійшла – колеса стали”.

Тільки тепер зрозумів Хома, що сталося лихо.

Злякався Мірошник тай біжить

Притьмом до прірви, щоб гатить.

Мірошника проймають страх і розгубленість. Звідси його ненависть до невинних курей, що прийшли до ставка напитися води. Однак помста курям не виправила безпорадного становища Хоми: “млин стоїть, хоч прірву й загатив”. Хома залишився ні з чим: і без води, і без курей.

У моралі байки Л. Глібов висловлює головну думку твору. Кріпосники марно витрачають сотні карбованців, однак жорстоко визискують трудівників. Автор застерігає панів: такий спосіб ведення хазяйства може призвести лише до повного банкрутства.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5,00 out of 5)

Майстерність зображення суперечностей кріпосницької системи в байці “Мірошник”