Байка – джерело мудрості

У розділі “Байка у світовій літературі” ми познайомилися з історією розвитку байки, а також із творами відомих байкарів. Байки писали Езоп, Лафонтен, Крилов, Глібов. Спочатку здається, що байка – це розважальний веселий твір, але насправді автори байок говорять про серйозне. Як сказав Леонід Глібов: “Здається, байка просто бреше, а справді – правду ясну чеше”.

Байка нагадує казку, бо діючи особи в ній – звірі, які розмовляють. Але в байці є ще й мораль – такий висновок, який пояснює суть усього сказаного. І якщо хтось не

зрозумів, що байка “Вовк і Ягня” – це не казка, то треба перечитати ще раз два перших рядки І. Крилова:

У сильного безсилий винен був завжди:

Цих прикладів в історії ми досить знаєм.

Або у Жана де Лафонтена в “Зачумлених звірах” теж висновок ясний:

Отак і в нас: є гроші – маєш право,

Немає – то під суд іди.

Байка на простих і ясних прикладах показує недоліки людини, висміює дурість, жадібність, неробство. Не знаю, чому байки не пишуть тепер. Мені здається, що така форма вірша дотепна, смішна і влучно потрапляє в ціль.






Великий талант вимагає великої працелюбності.
Байка – джерело мудрості