Байка – твір художній, філософський, виховний (за творами Езопа та Івана Крилова)

Основоположником байки вважають античного раба-митця Езопа. Дійсно, мудрість його байок настільки глибока і невичерпна, що протягом багатьох століть нею користуються байкарі. Вони створюють нову форму для байки, завіршовують її, але не вважають за потрібне змінювати її зміст, який є довершеним, а тому вічним.
Розглянемо три байки Езопа, які прожили віки, і тепер у віршованій формі відомі під іменами інших байкарів, зокрема іменем російського письменника Івана Крилова: “Крук і лисиця”, “Мураха і Цикада” та “Лисиця і виноград”.

/> “Крук і Лисиця”. Мораль цієї байки у Крилова принципово відрізняється від Езопової виховної ноти. Езоп пише про нерозумність Крука, а Крилов робить інший акцент, і у нього головним персонажем стає улеслива Лисиця. Отже, основна ідея його байки – лестощі, які шкодять оточуючим. Обидві риси людської натури – дурість і улесливість – можна знайти в обох байках. Але акценти авторами розставлені різні, а тому байки сприймаються по-різному, хоч відразу зрозуміло, що використовується один і той самий сюжет.
Байка “Мураха і Цикада” у Крилова названа “Бабка і Мураха”. Вже у зміні цієї назви ми
бачимо цікавий момент: байкарі змінювали колорит свого твору для простішого сприймання його читачами. Оскільки цикади на території Росії не мають поширення, автор змінює цей образ на більш доступний для свого регіону образ бабки. Це наближення твору до простої людини ще раз підкреслює основну мету байки – розкрити людські вади таким чином, щоб усі зрозуміли і не повторювали помилок, які змальовуються у байці. Мораль байки “Бабка і Мураха” з часів Езопа не змінилася: необхідно думати про майбутнє і працювати задля нього.
“Лисиця і виноград”. Ця байка розповідає нам про те, як Лисиця довгий час намагалася дістати виноград, який був надто високо, і вона так і не скуштувала його. Лисиця тоді сказала, що цей виноград ще зелений і пішла собі. Мораль Езоп розкрив дуже влучно і навіть афористично: “так і деякі люди не можуть досягти успіху через брак сили, а звинувачують у цьому обставини”. Цікаво те, що у байці Крилова наголошується на тому, що виноград був стиглий: “грона червоніли”.
Отже, ми бачимо, що байка – це твір не тільки мистецький, а ще філософський і виховний. Байка викриває вади людського характеру, а оскільки ці вади часто одні й ті самі незалежно від часу і простору, теми, ідеї, сюжети байок позичаються одними письменниками в інших. Для автора залишається основним одне: щоб байка працювала на виправлення людини. І виховує вона людину дуже обережно і ніжно: пропонуючи їй на розсуд поведінку тварин. Таким чином, ніхто не залишається ображеним, а хто хоче “почути”, про що каже автор, той “почує”.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5,00 out of 5)

Байка – твір художній, філософський, виховний (за творами Езопа та Івана Крилова)