Твір на тему: “Тайнопис”

Тайнописом називаються прийоми, за допомогою яких вміст написаного приховував від тих, хто не мав прочитати текст. Прийоми тайнопису з’явилися на Русі одночасно з виникненням слов’янського алфавіту. Тому самий древній спосіб тайнопису – вживання старого алфавіту після того, як він поступився місцем кирилиці.

Не менш древній спосіб тайнопису – криптограма. Щоб приховати зміст, текст записували у вигляді будь-якої геометричної фігури: кола, квадрата або хреста. Починати криптограму треба було із заздалегідь обумовленої букви

або рядка.

Найпоширенішим способом тайнопису є літорій, який на Русі прозвали Тарабарського грамотою. Літорія ділилася на просту і мудру. Проста літорея полягала в тому, що голосні в кожному з слів тексту залишалися на своїх місцях, а приголосні замінювалися на інші.

Найдавніший запис, зроблений таким способом, відноситься до 1229 року. Крім простої літорії була ще складна літорія, в якій замінялися як приголосні, так і голосні літери. Відома також і числова літорія, при якій букви в словах замінялися цифрами за заздалегідь обумовленою схемою.

Для чого вживався тайнопис? По-перше, для того, щоб приховати приналежність

книги і тим самим уберегти її від можливої??крадіжки. Але іноді таємні письмена застосовували і з абсолютно іншою метою. Наприклад, на одному з дзвонів, відлитому за наказом царя Олексія Михайловича для монастиря у Звенигороді, нанесений тайний напис про те, що цей дзвін відлитий і переданий монастирю “за наказом царя Олексія”. Приховування імені царя зроблено для того, щоб захистити його від можливої??ворожби і чародійства, віра в які була поширена у ті часи повсюдно.

У давньоруських книгах аж до кінця XVII століття широко застосовувався акростих. Він полягав у тому, що кожен рядок тексту починався з певної букви, а прочитані всі разом, ці букви утворювали інший текст. Цей прийом застосовувався для того, щоб приховати ім’я замовника книги.

Тайнопис був дуже важливим видом письма. Наприклад, коли в XVII столітті розвинулися дипломатичні відносини нашої країни з різними країнами, патріарх Філарет власноруч склав таємну абетку для посольських справ.

Всі названі способи тайнопису часто згадувалися і в художній літературі. Достатньо згадати, наприклад, всім відомий роман А. Рибакова “Кортик”.






Вірний приятель то найбільший скарб.
Твір на тему: “Тайнопис”