Зображення Вітчизняної війни 1812 року у романі Л. М. Толстого “Війна і мир”

І. Вітчизняна війна 1812 року – справедлива національно-визвольна війна для Росії.

ІІ. Духовне єднання народу.

1. Виступ всього народу на боротьбу з загарбниками (почуття любові до батьківщини, що охопило всі прошарки населення; прості російські люди, що чинять опір ворогові – селяни Карпо й Улас, старостиха Василиса, купець Ферапонтов).

2. Засудження Толстим окремих представників чиновно-аристократичного товариства (у дні всенародного бідування діяли з корисливих спонукань: придворне петербурзьке життя, коли ворог був у Москві

– бали, французький театр, інтриги; “патріотизм” московських аристократів – замість французьких страв їли російські щі, за французькі слова – штраф; граф Ростопчін, що не організував поповнення для армії Кутузова; кар’єристи – іноземні генерали типу Вольцогена; трутневі представники армії – штабісти Несвицький, Друбецький, Берг, Жерков).

3. Головна роль народу у війні проти французьких завойовників (російські партизани та їх командири Денисов і Долохов; мужик Тихон Щербаков – типовий образ партизана; Платон Каратаев – уособлення всього російського).

4. Бородинська битва – кульмінаційний

момент Вітчизняної війни (масовий героїзм народу; і солдати, і офіцери воювали не за Георгіевські Хрести, а за батьківщину; моральна стійкість захисників батареї генерала Раєвського; здивування Наполеона мужнім опором російських військ; результати і значення Бородинського бою – росіяни здобули моральну перемогу над військом Наполеона).

ІІІ. Вплив моральної стійкості армії, духу війська на фінал військових дій (з боку французів війна мала загарбницький характер, а з боку російського народу вона була національно-визвольною).



1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (No Ratings Yet)
Loading...



Дружба це велика сила.
Зображення Вітчизняної війни 1812 року у романі Л. М. Толстого “Війна і мир”