Домашній улюбленець

Схожі твори:

1. Улюбленець родини Кілька років тому батько приніс додому маленьке, немічне, дрижаче від холоду кошеня. Подивитися на нового члена родини поспішили бабуся, матуся, молодша сестра. Усі вони почали клопотатися про створення найкомфортніших умов для цієї переляканої живої істоти. Бабуся пожертвувала під підстилку свою маленьку подушечку, мати налила в блюдце молока, сестричка заходилася підбирати іграшки для кошеняти. Усім була […]...
2. Наш загальний улюбленець пес Беня (твір-опис) Я поверталася додому з тренування. Ідучи дорогою до тролейбусної зупинки, я почула позаду себе якісь легкі кроки. Оглянувшись, побачила цуцика, риженького, з довгими вушками і якимись дивними очима: темно-карими, глибокими, тривожними. Цуцик ішов за мною. Я прискорила крок і оглянулася: цуцик уже біг. Начебто боявся від мене відстати. Підійшов тролейбус, і я ввійшла в нього. […]...
3. Улюбленець мисливців Гепард – витончена і надзвичайно спритна тварина сімейства кошачих. Він розповсюджений у Африці та деяких районах Азії, мешканець рівнинних пустель та саван. Хоч гепард і відноситься до сімейства кошачих, будовою тіла він більше нагадує довгоногого собаку. Це досить крупна тварина з чорним забарвленням шерсті. Довжина тіла може досягати 150 см, а довжина хвоста – понад […]...
4. Кішка Марися (твір-опис) Я жити не можу без своєї чорно-білої безпородної п’ятирічної кішки Марисі. Я випросив її у бабусі, коли вона була малюсіньким кошеням. А річ у тім, що бабуся вирішила завести собі кота і взяла в дім кошеня. Виявилося, що Марися (це потім я її так назвав) – кішка. Я старався не розчаровувати бабусю, щоб вона не […]...
5. Тайна мого імені Мене звуть Людмила – мила людям. Це ім’я мені дали на честь бабусі, у якої була нелегка, але цікава доля. Моя матуся трохи вірить у містику, тому вважає, Що все гарне, що було у житті бабусі, обов’язково перейде до мене. Взагалі ім’я несе в собі інформацію про людину. Знаючи лише ім’я, можна уявити собі походження […]...
6. ЕДГАР ПО. Чорний кіт – твір-відкликання Едгар Аллин По, чудовий американський поет і прозаїк, відчував величезний інтерес до мотивів і спонукальних причин людських учинків, до таємних глибин душі, про які багато з людей навіть не підозрюють. У багатьох оповіданнях він досліджує те, що називається духом протиріччя, своєрідним роздвоєнням особистості. Э. По хвилював питання: чому людина часто робить всупереч своїм явним бажанням […]...
7. Про безстрашного Воркотика (Твір-розповідь про випадок із життя) Я дуже люблю свого кота Воркотика. Він безпорадний, але дуже симпатичний. Простий собі кіт – чорний із білими плямами та з білими ж лапками. Воркотик дуже спокійний і любить муркотіти, за що й одержав своє ім’я. Особливо голосно він муркотить, коли на кухні смажиться м’ясо чи риба, або ж коли з базару приносять ковбасу. Тоді […]...
8. Сімейна реліквія (твір-розповідь) На п’ятнадцятиріччя мама подарувала мені потьмянілий від часу срібний перстень з великим прозоро-блакитним каменем. “Красивий, – подумала я, – але явно не новий. По-моєму, таких зараз не роблять. Цікаво, чий він?” Немов угадавши мої думки, мама сказала: “Раніше його носила твоя бабуся – зробили на замовлення. Потім вона мені його подарувала. А я дарую тобі. […]...
9. Золоте поле, твір-розповідь Щороку на канікулах я відпочивала у таборі. Там мені подобалося, з’являлися нові друзі, було дуже весело. А цього літа мама повезла мене в село до бабусі. Я весь час вередувала, говорила, що мені сумно та нецікаво. І ніякі вмовляння не допомагали. Я твердо вирішила повернутися додому. За день до нашого від’їзду бабуся, загадково усміхаючись, сказала: […]...
10. Незнайоме свято. Оповідання за поданим сюжетом Це була перша ніч у бабусі. Я довго не міг заснути, все слухав незнайомі досі шерехи лісу, переспів птахів, незнайомі голоси. Сон непомітно зморив мене – і ось я чую ласкаве бабусине: – Доброго ранку, синку! Вже сонечко встало, прокидайся. Сьогодні свято у нас в селі. – Свято? Яке? – здивовано запитав я і зрадів […]...
11. Як я пізнала справжню цінність речей (твір-замітка в газету) На літні місяці мама з татом відвезли мене до бабусі. Довгий час у мене не виходило увійти в режим їх селища: прокидатися з появою сонця, вони називають це “з першими півнями”, гнати на випас тварин, працювати на грядках і в саду. Якось я запитала бабусі: “Навіщо так рано?” Тоді вона сказала, посміхнувшись: “А ти, онучка, […]...
12. Вірний товариш (твір-оповідання) Якось два роки тому виходжу вранці заспаний на подвір’я і чую тоненький, але завзятий гавкіт цуценяти. Можливо, це було вітання, бажання познайоми­тися ближче. Я був не проти знайомства. Біля паркану нашого будинку стояло цуценя. Ніякого господаря поруч не ви­дно. Я покликав його до себе, але песик не поспішав. Довелося сходити на кухню і взяти смачненького. […]...
13. Моя бабуся (твір-опис зовнішності людини) Бабуся невеличка на зріст, худенька, з блакитними жилками на шиї й руках. Риси обличчя виразні, чітко окреслені, правильні. Вони вказують на те, що раніше вона була красунею. Особливо мені подобаються її очі. В її погляді ніколи не було ні фальші, ні лукавості, ні хитрування. Її голубі очі освітлені зсередини м’яким живим сяйвом, вони випромінюють тепло […]...
14. Твір на тему: Відпочинок улітку Цього літа мама з татком відвезли мене до бабусі у село. Я допомагав бабусі доглядати за городом, годувати свійських тварин. Познайомився з хлопцями Петриком і Івасиком. Разом ми грали в футбол та інші ігри. От одного разу вирішили сходити в ліс по гриби. А їх цього літа було досить багато. Все далі й далі заходили […]...
15. Моя киця Малявка (твір-оповідання з елементами опису) Моя мрія – мати кошенятко – здійснилася минулого літа. А сталося це так… Відпочивала я у бабусі, недалеко від Полтави. У сусідів, з дівчинкою яких я товаришувала, кішка привела кошенят: дві кішечки і котика. В листі до мами я дуже просила дозволити взяти кошенятко. Надії було мало, бо після того, як від нас утік котик […]...
16. Твір-розповідь про бабусю Мою улюблену бабусю звуть Галина Миколаївна. Вона мати моєї мами. Бабусі вже шістдесят шість років, тому вона на пенсії. В минулому моя бабуся працювала бухгалтером на різних фабриках. Вона дуже розумна, добре знає математику. Іноді бабуся навіть допомагає мені вирішувати шкільні завдання. Моя бабуся середнього зросту, худорлява. Волосся у неї сиве, але вона підфарбовує його […]...
17. Мурка. Твір-опис тварини Одного разу, йдучи до школи, я помітив маленьке кошеня. Воно сиділо під горожею і мало досить кумедний вигляд. Це кошеня мені сподобалося, і я його взяв із собою. У школі весь клас зацікавлено дивився на мою знахідку. Дівчатка почали його годувати. Вони давали йому сир, ковбасу та хліб зі свого сніданку. Кошеня охоче їло ковбасу […]...
18. Моя бабуся, опис зовнішності людини Я люблю свою бабусю, і всі вихідні дні проводжу у неї. Бабуся невеличка на зріст, худенька, з блакитними жилками на шиї й руках. Риси обличчя виразні, чітко окреслені, правильні. Вони вказують на те, що раніше вона була красунею. Особливо мені подобаються її очі. В її погляді ніколи не було ні фальші, ні лукавості, ні хитрування. […]...
19. Твір міркування на тему “чому люди тримають удома котів” Коти дуже милі створіння, у ниж дуже гарні очі і красиві мордочки. Котики ніжні, кумедні, кмітливі і грайливі. Їх шерсть м’яка і шовковиста. Кота можна вважати домашнім лікарем, бо він знімає стрес, заспокоює нерви. Котик заспіває вам свої найкращі колискові. Він завжди поруч як швидка допомога і вірний друг. Ще коти ловлять мишей і пацюків. […]...
20. Одного разу увечері… (твір-розповідь) Одного разу увечері до нас у квартиру подзвонили. Я кинувся до дверей, а за мною кіт Маркіз. У дверях стояла тітка Валя, мамина сестра, – вона приїхала до нас у гості з Полтави. Мама відразу заклопоталася на кухні, щоб пригостити гостю. Тато став розпитувати тітку Валю про новини, а я сів з ногами в крісло, […]...
21. Твір на тему: “Чому люди вдома тримають котів?” Як відомо, людина дуже близька з багатьма тваринами. Та близькість ця пов’язана не тільки з тим, що тварини можуть бути джерелом продуктів харчування і давати іншу користь, але і з іншими факторами. Підтвердженням тому є той факт, що люди утримують тварин не тільки в хліві або іншому обмеженому приміщенні на селі, але й в міських […]...
22. Портрет прикметника (твір на лінгвістичну тему) Усім привіт! Дозвольте представитися – мене звати Прикметник. Зважаючи на моє ім’я, можна зрозуміти, що я до чого-небудь додаюся. Наприклад, з моїм другом Іменником ми буваємо ну просто нерозлучні. Хоча я – цілком самостійний, не звертаючись ні до чиєї допомоги, можу відповідати на питання: який? яка? яке? які? чий? чия? чиє? чиї? Позначаю й ознаку […]...
23. Допомога, твір-розповідь Якось довелося мені спостерігати таку сцену. По перону, спираючись на палицю, повільно йшла бабуся. Видно було, що в неї хворі ноги. А тут ще й важка валіза в руках. На блідому старечому обличчі – терпіння й втома. Праворуч і ліворуч бабусю обминав потік поспішаючих, стурбованих людей. Але ось до старенької підбігла дівчинка дванадцяти – тринадцяти […]...
24. Випадок із життя (твір-оповідь) Я довго пам’ятатиму той день, коли вперше в житті переступив поріг школи. Це був надзвичайно святковий день. Велика, блискуча від сонячного проміння класна дошка, грудочки білої крейди, тривожні й хвилюючі звуки дзвоника зда­валися мені дивовижними. Я довго шукав свій клас, тому ввійшов до нього майже останнім. Сісти довелося на останній парті. Почав хвилюватися, що не […]...
25. Пан кіт, або кіт у чоботах характеристика образа Маркіза де Караба Маркіз де Караба – придумане Котом ім’я його хазяїна, молодшого сина мірошника. Старші сини успадкували млин і осла, які можуть їх прокормити. Він же, одержавши в спадщину Кота, не може придумати нічого краще, ніж з’їсти його. Але завдяки діям Кота він стає чоловіком королівської дочки. Кіт улаштовує його долю, не присвячуючи у свої задуми. Навіть […]...
26. Твір-розповідь про кота Я хочу розповісти вам про кота. Нещодавно я був у гостях, там і побачив цього пухнастого мурчика. Він мені дуже сподобався, незважаючи на те, що такого нахабного кота я ще не бачив у житті. Господарі звуть його просто Сірий або Сіренький за попелястий, навіть сріблястий, колір його шубки. Це жвавий, неначе м’ячик, молоденький звір. Мабуть, […]...
27. Твір-опис процесу праці за власним спостереженням Моя мама усе життя працює швачкою і має настільки великий досвід у цій професії, що мені інколи здається, що вона навіть з закритими очами зможе працювати на швейній машині та не глядячи виконувати найскладніші операції. Коли я дивлюсь, як вона працює, мене це заворожує і виникає бажання навчитися працювати так само, як і моя мама. […]...
28. Не дивись на силу рук, а дивись на силу серця (розкрити зміст татарського прислів’я) У мене багато друзів. Але по-справжньому прихилився я до Сашка Арнаута. Нін старший за мене на два роки. Сашко захоплюється боксом, у нього сильні руки, широкі плечі. Одного разу він посадив мене собі на плечі й почав присі­дати. Здавалося, цим присіданням не буде кінця. Але тут втрутилася баба Даша, наш двірник. Вона сказала, що так […]...
29. Твір-роздум: Випадок на зупинці Теплого літнього вечора ми з подругою поверталися з концерту. Людей на зупинці було багато, всі поспішали додому, хотіли першими зайти в автобус. Люди штовхалися, деякі навіть ображали інших, повчали. А осторонь від натовпу стояли дві бабусі. Вони дивилися на нас, молодих, і спокійно чекали, коли зможуть поїхати з цієї зупинки. У їх погляді було німе […]...
30. На косовиці (твір-оповідання про випадок з життя) Літо – чудова пора відпочинку. Цього року, як і всі попередні роки, я поїхав до бабусі в село. Там завжди багато роботи. Але моя добра бабуся жаліє мене з братом і тому в нас вистачає вільного часу для цікавих занять. Ми ходимо на риболовлю, просто купаємося в річці, граємо з однолітками в м’яча. Одного разу […]...
31. Цікавий випадок з життя Коли я влітку жив у бабусі, стався один цікавий випадок. У бабусі був красивий чорний кіт Мурчик. Він був дуже розумний, але мав незалежний характер. Він вільно гуляв по окрузі, наганяючи жах на сусідських котів та навіть їх господарів. Якщо його брали на руки, він відразу виривався і міг подряпати. І ось одного разу Мурчик […]...
32. Мої вчителі Раніше, коли я чув прислів’я «Що посієш – те й пожнеш», думав, що воно пов’язане тільки з працею. Але, замислюючись над глибоким змістом цих слів, зрозумів, що так можна сказати і про взаємини людей. Посієш щось лихе, недобре – таке й збереш. Коли людина щира, доброзичлива, чемна, то вона зі своєї ниви пожинає взаємність та […]...
33. Як я заблукала в лісі (твір-розповідь) Кожного літа я їду до бабусі в село Лісова Стінка. Уже сама назва говорить про те, у якій мальовничій місцевості я відпочиваю. Ліса навколо старі, листяні, вони справді ніби стіною оточують село. Місцеві мешканці пасуть худобу на узліссях, у самому лісі збирають гриби, ягоди і горіхи. Цього літа і я вперше спробувала себе в ролі […]...
34. Великодень – Великдень Великдень – одне з найбільших християнських свят, що відзначається в Україні ще з X століття. Цього великого дня чекали й дорослі, і діти, щоб не тільки побувати на церковній службі, а й взяти участь у сімейних і суспільних обрядах. Це й виготовлення свічки-трійці, і випікання пасок, і фарбування яєць. Сьогодні мало хто знає народні звичаї […]...
35. Чому я люблю читати казки Чудовий світ казки… Я добре пам’ятаю, коли бабуся мене, ще зовсім маленьку, своїм лагідним голосом запрошувала до нього. І я мандрувала тим чудовим і неповторним світом. Уявляла себе на місці головного героя чи поруч із ним. Уболівала за Василису Премудру, захоплювалася красою Людмили та мужністю Руслана, а також казковим котом, що ходив по ланцюгу. І, […]...
36. Кошеня. Опис тварини "Кілька років тому батько приніс додому маленьке, немічне, дрижаче від холоду кошеня. Подивитися на нового члена родини поспішили бабуся, матуся, молодша сестра. Усі вони почали клопотатися про створення найкомфортніших умов для цієї переляканої живої істоти. Бабуся пожертвувала під підстилку свою маленьку подушечку, мати налила в блюдце молока, сестричка заходилася підбирати іграшки для кошеняти. Усім була […]...
37. Сміливість Герди (за казкою «Снігова королева») Мені дуже поталанило, що в дитинстві мені зустрівся мудрий, милий фантазер – казкар Андерсен. В о навчив він мене у наш не дуже веселий час вірити в добро, в перемогу доброго людського серця над злом. Найсвітлішим казковим образом для мене назавжди залишиться героїня його казки «Снігова королева» Герда. Серед холодної білої зими в одному невеликому […]...
38. Як я навчився плавати (твір-оповідання) Як я навчився плавати (твір-оповідання) Улітку я гостював у бабусі в селі. Там у мене є друг Вітько. Він мій одноліток. Одного разу ми вирушили з ним на човні порибалити. Ставок у селі не дуже глибокий, біля берега рибу не спіймаєш. Треба відплисти подалі. Ми так і вчинили. Випливли на середину ставка, закинули вудки, чекаємо. […]...
39. Твір про свою бабусю Моя бабуся – навдивовижу добра та чуйна людина. Незважаючи на свій вік, вона швидко й легко рухається, заразливо сміється. Здається, видатний російський письменник Л. Толстой сказав, що очі – дзеркало людської душі. І це справді так! Очі часто виказують людей брехливих, із лихим серцем. Але це – тема іншого твору. Очі моєї бабусі незвичайні. Що […]...
40. ТВІР-РОЗДУМ ПРО ВЧИНКИ ЛЮДЕЙ. 5 КЛАС ПРО ТАТА. У нас дружна сім’я, а на чолі її – наш тато. Я дуже люблю свого батька і хочу бути схожим на нього. Співробітники поважають мого тата за професіоналізм і дружню підтримку. Та й сусіди нерідко приходять за порадою. Мені подобаються хвилини, які ми проводимо разом. Особливо приємно спостерігати, як тато працює. Що б […]...