Мої вчителі

Раніше, коли я чув прислів’я «Що посієш – те й пожнеш», думав, що воно пов’язане тільки з працею. Але, замислюючись над глибоким змістом цих слів, зрозумів, що так можна сказати і про взаємини людей.

Посієш щось лихе, недобре – таке й збереш. Коли людина щира, доброзичлива, чемна, то вона зі своєї ниви пожинає взаємність та пошану інших.

Згадую всіх учителів, з якими довелося спілкуватися впродовж шкільних років. Саме вони прийняли нас маленькими дітлахами в перший клас тільки-но збудованої школи.

Турбувалися про нас, виховували, віддавали тепло своєї душі. Роки не зітруть пам’ять про вчителів, які «сіяли добре, розумне, вічне» у наші дитячі душі, підготували до дорослого життя.

Нас, випускників, рідна школа спокійно і впевнено відправляє в країну дорослого життя. І нехай не турбується: ми гідно пройдемо життєвим шляхом, хоч яким складним Він буде.



1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5,00 out of 5)



Вірний приятель то найбільший скарб.
Мої вчителі