Дивак і фантазер Мюнхгаузен (діалог)
– Бароне Мюнхгаузене! Ви розповідали, що переслідували незвичайного зайця.
– Так була справа. Майже два дні я гнався за ним на коні, а заєць хоч би присів відпочити.
– І ви що ж, ніяк не могли його наздогнати?
– Якби тільки я не міг його наздогнати! Навіть моя вірна собака Діанка не допомогла мені наблизитися на відстань пострілу.
– І чим же закінчилася ця історія?
– Я так захопився погонею, що не помітив, як разом з конем потрапив у болото.
– Як же ви не потонули?
– Дійсно, болото з жахливою швидкістю засмоктувало
– Що, і кінь не допоміг?
– Так, вже й тулуб коня сховався в смердючому бруді. Вже і моя голова стала занурюватися в болото. Відтіля стирчала лише кіска моєї перуки.
– І як же ви не загинули?
– Я страшний силач. Схопив себе за кіску, з усіх сил смикнув угору. Так я витяг із болота і себе, і свого коня, після чого продовжив погоню за зайцем.
– Так ви його наздогнали?
– Не тільки наздогнав, але й підстрелив.
– Так що ж це за дивовижний заєць, що міг без перепочинку цілодобово бігти від мисливця?
– У того зайця, крім звичайних ніг, були запасні. Він мав чотири ноги на животі й чотири – на спині. Коли нижні ноги в зайця втомлювалися, він перевертався на спину й біг на запасних ногах.
– Тепер я розумію, чому ви, бароне, три доби ганялися за зайцем. Заєць-то був восьминогий.
Схожі твори:
- Дивак і фантазер Мюнхаузен (за твором Распе “Дивовижні пригоди, подорожі і бойові подвиги барона Мюнхаузена”) – Бароне, а як же Ви утрималися на розпеченому ядрі? – Шановний Мюнхаузене, чи не заважала Вам альтанка з вербових гілок скакати на коні? – Чи не шкода Вам було лисицю, яку Ви вигнали з власної шкури? …Я бачу, як він посміхається у вуса і тут же знаходить влучну й дотепну відповідь. Ну зовсім, як […]...
- Заячий ювілей (твір-казка) Це сталося в лісі. Адже там своє життя триває. Жив собі заєць. Спочатку він народився. Був маленький і безпорадний. І мама-зайчиха його годувала. Коли він підріс, вона навчила його самому добувати їжу. Таким чином заєць здобув домашню освіту. Дорослим він зарекомендував себе як розумний і розважливий заєць. Йому вдалося перехитрити не одного голодного вовка і […]...
- Що ми знаємо про прикмети (твір-діалог) – Як здорово, що знову літо, канікули! – І ми знов загоряємо на березі річки і не робимо уроків! – Ой, Мишко, дивись, рак на берег виліз! Он там, ліворуч. Бачиш? – Де? Це коряжина. – Та ні, кажу тобі, рак, у пісок заривається! – Цікаво. Тут, значить, і раків голими руками ловити можна? – […]...
- Пам’ятники тваринам (твір-діалог) – Ти бачив коли-небудь лося, зробленого з бронзи, натуральних розмірів? – Живого бачив, а бронзового – ні. Це дуже велика тварина, зі здоровими розложистими рогами. Важить понад півтори тонни. Уявляю, скільки бронзи треба, щоб відлити такого велетня! – І все ж таки така скульптура існує. Я бачив її цим літом у Виборзі, де ми були […]...
- Дивак Г. Тютюнник На початку зими ходити Олесеві до школи можна двома стежками: одна бором, друга – річкою. Сюди зручніше, та в зазимки лід на річці тоненький, так і зяє чорною прірвою. Мати забороняє ходити в школу по льоду через річку. Олесь смирно стоїть біля порога, слухає. Він ще малий, головою ледь до клямки дістає. Очі в нього […]...
- Твір “Їжачок та заєць: зустріч осіннього дня” Осіннього дня ми виїхали до лісу. Був сонячний, але вже холодний день. Навкруги лежало жовте та буре листя. Я присів на галявинці. І враз завмер, бо побачив на відкритому місці руденького зайця! Він сидів просто переді мною! Заєць не відразу мене побачив. Відомо, що ці звірятка добре бачать усе з боків, а прямо перед собою […]...
- У компанії з Вигуком (діалог-назна) З приводу вихідного дня у службовому приміщенні було тихо, безлюдно. За дверима одного з кабінетів лунали голоси. Там обговорювали дуже важливе питання: де Частка, Прийменник й Сполучник проведуть час: у лісі, на річці або в зоопарку. Треба ж і Службовим Частинам мови колись відпочити, не лише працювати. Серед них вперше на збори запросили Вигука – […]...
- Діалог автора і читача у постмодерністському романі Умберто Еко “Ім’я троянди” Автор роману “Ім’я троянди” Умберто Еко – відомий італійський учений і публіцист. Умберто Еко віддав багато сили вивчанню питань художньої творчості. У своєму постмодерністському романі “Ім’я троянди” письменник не лише виконував художні завдання, але й прагне написати твір, який би сформував активного, мислячого читача. Постмодернізм став потужним літературним напрямком другої половини ХХ століття, хоча його […]...
- Фантазер и мечтатель Петя в повести “Белеет парус одинокий” Читатели хорошо помнят содержание повести, поэтому, обращаясь к чтению той или иной главы, Читатель должен предварительно обозначить цель чтения, чтобы они могли представить характер той умственной деятельности, которую будут осуществлять в процессе восприятия намеченной главы. Так, выделяя для чтения главу “Море”, мы предлагаем им вести наблюдения в двух направлениях: с одной стороны, отмечать все те […]...
- Твір за добутком Гр. Тютюнника “Дивак”? Людина – найцінніша істота на землі. Тому вона і дорогоцінна, що неповторна. Не буває двох цілком однакових людей, навіть рідні брати – і то кожен має вдачу. Але незважаючи на це, дуже важко залишатися відмінним завжди особливо серед людей. Незвичайна історія сталася з Олесем. Він любить усе живе: і дятлика, і рибку і дідову конячку. […]...
- Як я ставлюся до вигадок барона Мюнхгаузена Знайти нових друзів мені допомогли “Пригоди барона Мюнхгаузена” німецького письменника Рудольфа Еріка Распе (Распе). Одного разу мене запросив на день народження хлопчик із нашого двору. За святковим столом хлопці сміялися з жартів, якими їх пригощав один із запрошених. І отут я подумав: а що коли розповісти одну з незвичайних історій барона Мюнхгаузена? І я розповів […]...
- Григір Тютюнник: твір Дивак Народився в с. Шилівці Зіньківського району на Полтавщині. Його батька було репресовано у 1937 році. Деякий час жив у дядька на Донбасі. Закінчив Зіньківське реальне училище. Працював робітником на харківському заводі ім. Малишева, у колгоспі, служив моряком на Далекому Сході. Навчався на філологічному факультеті Харківського університету. Учителював на Донбасі (викладав російську мову та літературу), згодом […]...
- Якби моїм товаришем був Олесь (за твором Григора Тютюнника “Дивак”) Якби моїм товаришем був Олесь, то, думаю, нам спершу було б важко знайти спільну мову. Чому? Бо таких людей, особливо моїх ровесників, які живуть із природою, як у своїй родині, дуже мало. Просто взагалі меншає людей, які б не тільки відчували, досліджували, але й поважали природу так, як це вмів робити малий Олесь. Тому мені […]...
- Залишатись собою (за твором Григора Тютюнника “Дивак”) Часто ми намагаємось зрозуміти думки або вчинки інших. Але, кажуть, душа кожної людини – глибокий колодязь, дивлячись у воду якого, ми намагаємось побачити своє віддзеркалення. І тоді, коли у воді колодязя чиєїсь душі ми не помічаємо свого обличчя, не відчуваємо схожості на себе або на своє оточення, людина нами не сприймається. Вона може бути ні […]...
- Твір на тему “Діалог” – Привіт, Андрій! – Привіт, Катя. – Як ти провів вихідні? – Чудово! Ми з друзями їздили в кіно. – А на який фільм? – На бойовик. – І тобі подобається цей жанр в кіно? – Так, але не тільки цей! Ще мені подобаються комедії. А ти якому жанру віддаєш перевагу, Катя? – Мені подобаються […]...
- На полювання із девізом: “хай живуть зайці!” Остап Вишня (Павло Михайлович Губенко) був завзятим мисливцем і рибалкою, але на полювання він збирався із дивним девізом: хай живуть зайці! Павло Михайлович, пройшовши пекло десятирічного заслання, вирушав на полювання з єдиною метою – помилуватися густими лісами, зеленими луками, запашними сінокосами, бездонно-спокійними озерами, бузковими надвечір’ями, сріблястими нічними росами, ніжно-рожевими світанками. Своє найвище захоплення красою природи […]...
- Про Олеся (За оповіданням «Дивак») Нещодавно на уроці української літератури ми прочитали оповідання Григора Тютюнника «Дивак». Мені одразу здалося, що з’явився у мене новий друг – щирий, добрий. Запам’ятались Олесеві очі: «чорні, глибокі, як вода в затінку, дивляться широко, немов одразу хочуть збагнути увесь світ». Так, хлопчик допитливий, цікавиться всіма дрібничками, що трапляються йому на шляху до школи. «Йому подобається […]...
- Залишатись собою (за твором «Дивак») Часто ми намагаємось зрозуміти думки або вчинки інших. Але, кажуть, душа кожної людини – глибокий колодязь, дивлячись у воду якого, ми намагаємось побачити своє віддзеркалення. І тоді, коли у воді колодязя чиєїсь душі ми не помічаємо свого обличчя, не відчуваємо схожості на себе або на своє оточення, людина нами не сприймається. Вона може бути ні […]...
- Благородний лицар Дон Кіхот – герой і дивак (за романом Мігеля де Сервантеса Сааведри “Премудрий гідальго Дон Кіхот з Ламанчі”) Благородний лицар Дон Кіхот – герой і дивак (за романом Мігеля де Сервантеса Сааведри “Премудрий гідальго Дон Кіхот з Ламанчі”) Ідейний задум цього твору є глибоким і багатоплановим. З одного боку, Сервантес розвінчує середньовічні лицарські романи, яких у Іспанії з’явилося дуже багато. Для цього автор розгортає перед нами історію комічних пригод – пародію на лицарський […]...
- Благородний лицар Дон Кіхот – герой і дивак Ідейний задум цього твору є глибоким і багатоплановим. З одного боку, Сервантес розвінчуй середньовічні лицарські романи, яких у Іспанії з’явилося дуже багато. Для цього автор розгортає перед нами історію комічних пригод – пародію на лицарський роман. Та водночас письменник зобразив; і широку картину сучасної Іспанії: протест проти гноблення суспільних верхів, злидні та безправ’я народу. Сам […]...
- Твір на тему: “Благородний лицар Дон Кіхот – герой і дивак” У найкращих творах найвідоміших авторів нерідко буває так, що їх головні герої є складними, суперечливими постатями, які ніяк не можуть викликати однозначного і простого ставлення. Так склалося і в романі Сервантеса про пригоди Дон Кіхота. Ця людина поєднувала в собі відразу кілька якостей, а тому його цілком можна і навіть потрібно називати одночасно героєм і […]...
- Точність і лаконізм описів природи, їх роль в оповіданні «Дивак» Співцем чудової української природи можна назвати Григора Тютюнника. У його творах чимало майстерних описів краєвидів рідної землі. Письменник тонко підмічає стан навколишнього світу. Через описи картин природи митець передає душевні переживання своїх героїв. Не є виключенням і оповідання Григора Тютюнника «Дивак». Вже з перших рядків цього невеликого твору ми потрапляємо до зимового світу, в якому […]...
- Твір на тему: “Діалог (Телефонна розмова) між школяркою та її старшою сестрою про те, як вони мають увечері піти у театр” – Ало, добрий день! Це квартира Михайленко? – Так. – Це Настя, ваша племінниця. А можна до телефону Наталку? – Добре, зараз я її покликаю. – Привіт, Наталко, це ж я! – О, вибач не пізнала твій голос. Ти сьогодні ввечері вільна? Я хотіла запросити тебе на виставу до національної опери. – Як цікаво! О […]...
- На полювання з девізом: хай живуть зайці! Остап Вишня (Павло Михайлович Губенко) був завзятим мисливцем і рибалкою, але на полювання він збирався з дивним девізом: хай живуть зайці! Павло Михайлович, пройшовши пекло десятирічного заслання, вирушав на полювання з єдиною метою – помилуватися густими лісами, зеленими луками, запашними сінокосами, бездонно-спокійними озерами, бузковими надвечір’ями, сріблястими нічними росами, ніжно-рожевими світанками. Своє найвище захоплення красою природи […]...
- Сатиричне зображення правлячих кіл у казках Салтикова Щедріна Було б несправедливо обмежити всю проблематику казок Салтикова Щедріна описом протистояння селян і поміщиків і бездіяльності інтелігенції. Перебуваючи на державній службі, автор мав можливість ближче познайомитися з так званими господарями життя, образи яких знайшли своє місце в його казках. Прикладами таких є “Бідний вовк”, “Казка про щуку зубастою” та ін У них присутні дві сторони […]...
- Чим мені подобається творчість Остапа Вишні Є такі твори, знайомство з якими викликає спокусу прочитати все чи хоча б якомога більше з написаного їх автором. Саме до таких належать “усмішки” Остапа Вишні. Вони дуже нагадують портрет письменника. Може, тому, що – “усмішки”. Бо добре привітне обличчя Павла Михайловича Губенка завжди пригадується мені із фотографій осяяним незмінною мудрою півурмішкою. Про що б […]...
- Зима в оповіданнях М. М. Пришвіна Зима в оповіданнях М. М. Пришвіна Оповідання про природу зимового часу року Кристальний день Дерева в лісі Біляча пам’ять Сніжки Народження місяця Кристальний день Закінчили полювання на зайців: почалися подвійні сліди, заєць ганявся за зайцем. День весь блискав кристалом від зорі до зорі. Серед дня сонце значно пригрівало, вітерець погойдував гілки дерев, і тому падали […]...
- Опрацювання гуморески О. Вишні “Відкриття охоти” 4.2. Тема: Розповідь про відкриття полювання і сміни природи з його учасниками. 4.3. Ідея: Возвеличення краси природи, прагнення нею насолодитися, а не винищувати під час мисливства. 4.4. Основна думка: Полювання – це не смертельна загроза птахам і звірам, а спілкування з природою. 4.5. Жанр: Гумореска, усмішка. 4.6. Композиція. Експозиція: Розповідь про те, коли і яким […]...
- Прогулянка до зимового лісу (твір-опис природи) Настала зима. Ми вирішили піти до лісу. Ось переді мною казковий ліс. Лісова красуня стоїть посеред галявини, а на її гілочках лежить сніг. А ось молода берізка стоїть біля старого дуба з могутніми гілками. Білими шапками вкрилися яблуньки. Ось зі старого дуба на молоду берізку стрибнула маленька пухнаста білочка. Вона одягнена в сіру шубку. А […]...
- Професія (твір-мініатюра) На світі безліч професій. Що ж таке професія? Професія – це основний вид трудової діяльності. І яке ж задоволення ми відчуваємо, коли в руках улюблена праця. Тоді ти просто щасливий і красивий, бо твоя праця підноситься до творчості. Саме про це О. Довженко сказав так: “Найсвітліша краса людини в труді”. А Г. С. Сковорода доповнює […]...
- Поєднання ліричних та комічних елементів у «Мисливських усмішках» В 1944-1956 роках письменник-гуморист Остап Вишня створює свої чарівні «Мисливські усмішки». В них є оповідач, відчуваються розмовні інтонації, міміка. Є також і слухач, що заохочує оповідача: запитує, дає поради, рекомендації. Розповідь, як правило, спокійна, але з емоційно наснаженими, піднесеними фразами. Усмішки сповнені любові до людей, природи. Справжні пейзажні акварелі знаходимо ми в усмішці «Заєць», «Золота […]...
- Моя улюблена пора року (за віршем Павла Тичини “Де тополя росте”) Я дуже люблю літо. Влітку такі довгі дні, так багато сонця, світла, простору. Приємно потрапити під теплу зливу або срібний сліпий дощик, завмерти від дива, побачивши в небі веселку. Вабить до себе чарівною прохолодою річка, з насолодою пірнаєш у таємничу її глибину. А яка радість натрапити в лісі на суничну галявину або сім’ю грибів-боровичків. Довго […]...
- Переказ казки Комора сонця Пришвіна М. М План переказу 1. Сироти Настя й Митраша самі господарюють. 2. Діти відправляються за журавлиною на Блудово болото. 3. Хлопці сперечаються про те, яку дорогу вибрати, і відправляються кожний по своїй. 4. Оповідання про вовків, що жили в цьому лісі й загинули від рук людини. Вижив тільки вовк Сірий поміщик. 5. Митраша грузне в Сліпій єлані […]...
- Твір-опис лісу (ранковий ліс, прогулянка лісом) Цей твір також підійде на теми Твір на тему “Ранковий ліс” Твір “Прогулянка до лісу” Твір “Життя лісу” Ліс – це цілий світ, наповнений життям. Мешканці лісу не завжди показуються на очі гостям. Ховаються в норах лисиці, за кущами таяться зайчики-боягузи. Але якщо довго гуляти лісом навесні, влітку або ранньої осені, то обов’язково помітиш, як […]...
- Порівняльна характеристика Федька і Толі (за оповіданням В. Винниченка “Федько-халамидник”) 1. Моє враження та враження моїх товаришів від кінцівки оповідання (потрясіння: Толя пішов гратися з чижиком, в той час як на цвинтарі ховали Федька). 2. Головні герої оповідання (Федько-халамидник, син бідного робітника друкарні, і Толя, дитина з багатої сім’ї). 3. Характерні риси Федька та Толі (Федько – чесний, ніколи не брехав, любив бійки, заважав хлопцям […]...
- Автобіографічність повісті М. Стельмаха “Гуси-лебеді летять…” Повість Михайла Стельмаха “Гуси-лебеді летять…” є автобіографічною. В основу твору лягли спогади письменника про власне дитинство. Сама розповідь ведеться від імені сільського хлопчика Михайлика, в якому неважко впізнати автора повісті. Цікаво розповідає М. Стельмах про зимові ігри дітлахів, колядки і щедрівки. Згадує, як проводжали і зустрічали плугатарів. “А яка то була радість, коли орач виймав […]...
- Ніч… а човен – як срібний птах!.. Плужник Ніч… а човен – як срібний птах!.. (Що слова, коли серце повне!) …Не спіши, не лети по сяйних світах, Мій малий ненадійний човне! І над нами, й під нами горять світи…І внизу, і вгорі глибини… О, який же прекрасний ти, Світе єдиний! Стан природи передано за допомогою персоніфікації “тремтить ріка”, “ліс хилиться”: Річний пісок слідок […]...
- Короткий зміст казки Комора сонця Пришвіна М. М І “В одному селі, біля Блудова болота, у районі міста Переславль-Залесского, осиротіли двоє дітей. Їхня мати вмерла від хвороби, батько загинув на Вітчизняній війні”. Діти були дуже милі. “Настя була як Золота Курочка на високих ніжках. Волосся в неї… відливали золотом, ластовиння по всій особі були великі, як золоті монетки… Тільки носик один був чистенький […]...
- “Я останній поет села” (Єсенін) Русь моя дерев’яна Русь! Я один твій співак і глашатай. звіриних віршів моїх смуток Я годував резедою і м’ятою. А через рік прямо заявив: Я останній поет села, Скромен в песняхдощатий міст. За прощальній стою обіднею богові листям беріз. На стежку блакитного поля Скоро вийде залізний гість. Злак вівсяний, зорею пролитий, Збере його чорна жменю. […]...
- Розкриття вдачі Василька через його вчинки, почуття (за оповіданням “Ялинка”) М. М. Коцюбинський – великий майстер зображення картин природи. Він передає не лише стан та настрій героїв, а й плин часу. Особливо відчутним це є у творі “Ранок у лісі”. Спочатку автор змальовує навколишній світ, а потім наче розгортає перед читачем цілу картину. Змінюється небо “… воно то зблідне, наче від жаху, то спахне сяйвом…”, […]...