Більярд о пів на десяту характеристика образа Фемель Генріха

Фемель Генріх – герой роману, відомий архітектор. Роман побудований як мозаїка із внутрішніх монологів багатьох героїв, так що ті самі події висвітлюються з різних точок зору й оточені міцним шаром спогадів і асоціацій, де майже кожна деталь оповідання має другий, символічний зміст. Дія роману, що вміщає історію трьох поколінь сім’ї Фемелей, формально відбувається протягом одного дня – 6 вересня 1958 р., коли Ф. Г. святкує своє вісімдесятиліття. В 1907 г. Ф. Г. , нікому не відомий парубок, приїхав у місто, щоб брати участь у конкурсі проектів

на будівлю грандіозного абатства святого Антонія. Зайнявши на конкурсі перше місце, Г. Ф. зробив блискучу кар’єру, взяв собі за правило до всього в житті ставитися з іронією й дуже превстиг у цьому.

Г. Ф. жартуючи зумів завоювати успіх, гроші. Він полюбив дівчину з багатої сім’ї й женився на ній. Хоча й не всерйоз, потай посміюючись (“Я був Давидом, що сміється,”, – говорить він про себе), але він прийняв “дарунки” влада що претримають. Занадто пізно Ф. Г. почав розуміти, що іронічна перевага його не врятується Він мріяв про цілий сімейний клан, про сім синів і сорока дев’яти онуках, але замість цього

історія оточила його тінями збіглих: умирають його син Генріх, дочка Иоганна, син Отто стає фашистом і гине під Києвом, дружина виявляється в лікарні для душевнохворих.

Підводячи підсумки свого життя в день вісімдесятиліття, Ф. Г. почуває себе банкрутом і просить секретарку свого сина Леонору плюнути на його надгробний пам’ятник і викидає свої ордена в стічну канаву. Але неприйнятної для нього виявляється й інша позиція – позиція праведника, “агнця”, готового віддати все заради високої ідеї Саме в цьому зв’язку Ф. Г. протиставляється своїй дружині Иоганне, що під час війни, одержуючи з абатства мед, масло й хліб, роздавала їхнім незнайомим людям на вулицях, у те час як їхні власні діти голодували. Вона хотіла, щоб діти “відчули смак правди на своїх губах” і не мали нічого, що могли мати “буйволи”. Розподіл на “агнців” і “буйволів” у романі не так однозначно, як може здатися на перший погляд.

“Агнці” – жертви, але їхньої руки “пахнуть кров’ю й заколотом”. Генріх Белль не ділить людей на погані й гарних, він лише говорить, що “час не примиряє”, а небезпека повернення фашизму велика, тому що поруч із ненавистю росте почуття безсилля


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5,00 out of 5)

Більярд о пів на десяту характеристика образа Фемель Генріха