Кандид характеристика образа Кандида

Кандид – вихованець ученого німця, що навчає його “теологокосмологоглупологии”. Фабульний стрижень – пошук К. улюбленої Кунигунди. Учитель К. – доктор Панглосс, буквалистски й з рідким педантизмом наступній тезі Лейбница – “всі тільки до кращого в цьому прекраснейшем з мирів”. Незважаючи на сумні уроки, що множаться, життя, Панглосс залишається непоправним оптимістом, у вуста якого вкладені банальності або абсурдні аргументи, що доводять, чтодаже нещастя й хвороби були для людства благом.

К. уважає, що “оптимізм

– це пристрасть затверджувати, що всі добре, коли в дійсності все плохо”. Зі своєю наївністю (К. – уособлена простодушність) він не зважується піддати сумніву проповідь свого гнаного й гнобленого вчителя. Антагоніст ДО.

– Мартен з його пристрастю до фактів, що розбивають теорію оптимізму. Проте віра героїв у можливість удосконалювання суспільства не пропадає. Щирі уроки мудрості підносить К. старий турків, терпляче обробляючий свій сад з переконанням, що “робота рятує нас від трьох великих зол: нудьги, пороку й нестатку”.

Герої філософської прози В. найчастіше залишаються персонажами-масками, обкресленими

з нищівною іронією. Носіями одного, певного якості або поборниками обмеженої й однобічної філософської доктрини. Їхній людський характери, що воістину страждають, викликають співчуття й симпатію, але вони скрізь і завжди бувають випадковими й недовгими гістьми, найчастіше лише ілюструючи ідеї В. Всі проблеми спрощуються, а сюжет зводиться до забавного випадку, анекдоту






Проблематика твору онєгін.
Кандид характеристика образа Кандида