Сповідь сина століття характеристика образа Октава де Т

Октав де Т. – парубок із заможної сім’ї, ведучий дозвільне життя в Парижу. Важко травмований зрадою коханки, О. під впливом свого цинічного друга Діжі-Не пускається в безладну розпусту. Смерть батька змушує його повернутися в рідну провінцію, і там він зустрічає молоду вдову Бригитту Пирсон. Спаленіла в ньому любов не відразу зустрічає взаємність, але й після цього відношення закоханих залишаються складн і бурхливими: О. те безпричинно ревнує свою коханку, те сам починає фліртувати з іншою жінкою; вони разом їдуть у Париж і збираються відправитися

в далеку подорож, але цьому перешкоджають триваючі незлагоди: за Бригиттой доглядає молодий музикант Анри Смит, і О. підозрює її вневерности. Цього разу його підозри не позбавлені підстав: Бригитта справді небайдужа до Смиту, і тоді О. вирішує вбити її й себе, однак в останній момент згадує про Бога й зупиняється.

Знайдений лист переконує його, що Бригитта, випливаючи даної йому клятві, зберігає йому вірність всупереч новому серцевому потягу; зважившись дати їй волю, він прощається з нею й на самоті їде з Парижа. Непостійний, мінливий і сам страждаючий від своєї мінливості, О. є прямим спадкоємцем героїв Шатобриана

(Рене) і Бенжамена Констана (Адольф), чию психологію Шатобриан позначав поняттям “невиразності страстей”. Наділений сильними почуттями, він не в змозі зафіксувати їх і протягом роману постійно показаний бентежної; кожний його крок відбувається по миттєвому пориві й може бути відмінний у наступний момент.

Так, у відносинах із Бригиттой він те кидається ладь, те вертається з полдороги, те підозрює свою коханку, то молить її про прощення за свої підозри. Навіть фінальне його звертання до Бога мотивовано не стільки внутрішньою духовною роботою, скільки випадковим, по суті, враженням від хреста, побаченого їм на груди сплячої й задержавшего вже занесену було над нею руку з кинджалом. Аж до кінця оповідання почуття О. інфантильні, він ухиляється від відповідальності за долю улюбленої, прагнення до володіння переважає в ньому над бажанням доставити їй щастя; це змушує його болісно терзати Бригитту, і лише у фіналі він приходить до більше високої моралі самопожертви, зразком якої доти була сама Бригитта, що ставилася КО. з материнською ніжністю






Сопілка переказ 7 клас.
Сповідь сина століття характеристика образа Октава де Т