Біблія – пам’ятка світової літератури
Напевне, немає в світі іншої книги, навколо якої впродовж усієї історії людства велися б такі цікаві розмови та яка мала б стільки відданих прихильників, скільки їх має Біблія.
Біблія в усі часи залишалася найбільш розповсюдженою в світі книгою. Перекладена на понад дві тисячі мов, вона є доступною 99 відсоткам населення. І хоча ставляться до неї різні люди по-різному, Біблія завжди була й залишається цікавим, глибоким і різнобічним літературним твором.
Назва “Біблія” походить з грецької мови від слова bіblos, що в буквальному перекладі
Біблія – це найавторитетніший збірник сакральних (священних) текстів. Створювалася вона впродовж майже 1,5 тис. років; писали її, пристосовуючись до духу людей тієї епохи.
Дві частини, на які поділяється Біблія – це Старий та Новий Заповіт. Вважається, що перші, найдавніші записи, зробив пророк Мойсей приблизно в XV ст. до н. е. Він створив так зване “П’ятикнижжя Мойсея”, яке становить законодавчу базу християнської релігії: книги Буття, Вихід, Числа, Левіт та Второзакония. Буття висвітлює картину
Книги Чисел, Левіт та Второзакония – це законодавчі книги. Вони грунтовно досліджують та пояснюють взаємини людей з Богом та між собою згідно законів християнської моралі.
До складу Старого Заповіту входять також книги пророків та історичні книги, в яких висвітлено завоювання Палестини, утворення та діяльність влади судців, будівництво храмів у Єрусалимі, витоки царської влади та інші важливі події з історії ізраїльтян.
Книга Іова, Псалтир, Пісня над піснями Соломона та книга Еклезіаста, що входять до Старого Заповіту – це навчальні й поетичні книги, взірець вічної краси, мудрості, яку не можна виміряти ніякими матеріальними цінностями.
Книги Євангелія, з яких починається розповідь Нового Заповіту – це біографія Ісуса Христа (який, за біблійною легендою, був сином Божим), записана чотирма з його учнів: Матвієм, Марком, Лукою та Іоанном. До Нового Завіту також відносяться книги про діяння святих апостолів, послання апостолів та Апокаліпсис – книга Одкровення Іоанна Богослова.
Основним мотивом, який поєднує всі біблійні книги, є мотив любові до ближнього – основа всієї християнської моралі.
До кінця ІV ст. н. е. Біблія розповсюджувалася грецькою мовою, і тільки на початку V ст. була перекладена латиною. Згодом, у другій половині ІX ст., Кирило та Мефодій переклали Біблію старослов’янською мовою.
Біблія – це книга, про яку знають усі християни, незалежно від віку та соціального статусу. Можливо, не кожен з нас сприймає на віру деякі моменти з неї, але неможливо не погодитися: Біблія – це книга, яка увібрала в себе мудрість тисячоліть.
(1 votes, average: 5,00 out of 5)