Бертольд Брехт і зміст його реформи драми

Схожі твори:

1. Бертольт Брехт “Матінка Кураж та її діти” 1. Які визначення дав своєму новому театрові Бертольт Брехт? Відповідь: “Епічний”, “раціональний”, “‘неаристотелівський” та ін. 2. Назвіть найяскравіше художнє відкриття “епічного театру” Бертольта Брехта. Відповідь: “Ефект очуження”. 3. Відомо, що класична аристотелівська драма була спрямована на почуття глядачів, навіюючи їм певні емоційні стани, “очищуючи” їх мистецтвом. На що направлена “брехтівська п’єса, “епічний театр”? Відповідь: На […]...
2. Бертольт Брехт: творець інтелектуальної драми Син директора фабрики, Бертольт Брехт порвав з буржуазною середовищем, до якої належали його батьки, і пішов своїм шляхом. Ще в роки першої світової війни (він був мобілізований в армію і служив санітаром у лазареті) Брехт зненавидів війну і всю буржуазну систему життя. У листопаді 1918 р., коли робочий клас Німеччини піднявся на боротьбу за свої […]...
3. Трагічна доля Галілея (за драмою «Життя Галілея») Бертольд Брехт своєю світовою славою забов’язаний театру. В кінці 20-х років Брехт сформовує теорію «епічного театру», який був протилежністю «драматичному». Головний принцип епічного театру Брехта – «ефект очуження». Цей принцип передбачає незвичайне зображення звичайного. Проблеми моральної відповідальності людини за все, що відбувається в світі, Брехт гостро поставив у драмі «Життя Галілея». За жанром – це […]...
4. Трагічна доля Галілея (за драмою Б. Брехта “Життя Галілея”) Німецький драматург, творець нового “епічного театру”, з життєвою позицією революціонера – прагненням змінити світ. Вершини драматургії Брехта: “Добра людина з Саузана” (1938-40), “Матінка Кураж та її діти” (1939-41), “Життя Галілея” (1938-39). У “Матінці Кураж…” автор звертається до подій Тридцятилітньої війни (XVII століття), намагаючись застерегти сучасників від війни у майбутньому. Брехт апелює до “маленькоїлюдини”, до “натовпу”, […]...
5. Трагічна доля Галілея за драмою Бертольта Брехта “Життя Галілея” Трагічна доля Галілея за драмою Бертольта Брехта “Життя Галілея” Бертольт Брехт увійшов в історію німецької літератури як оригінальний поет і прозаїк, теоретик мистецтва, але своєю світовою славою він забов’язаний театру. Драми Брехта завоювали собі сцени всього світу. Ранні твори його пов’язані з епохою Першої світової війни і революційної кризи в країні. Наприкінці 20-х років Брехт […]...
6. Засади епічного театру Бертольда Брехта Свої погляди на театральне мистецтво Бертольд Брехт виклав у численних статтях: “Про оперу” (1930), “Сучасний театр – театр епічний” (1931), “Театр” розваг чи театр повчання?” (1935), “Про експериментальний театр” (1939), “Нова1 техніка акторського мистецтва” (1940) та ін. їх доповнюють коментарі Брехта дя власних постановок, додатки до текстів п’єс. В основу драми Брехта покладено не дію […]...
7. Епічна драматургія і епічний театр Бертольда Брехта Епічна драматургія і епічний театр Бертольда Брехта одне із найяскравіших явищ в мистецтві XX століття. Творче новаторство німецького драматурга полягає в тому, що він створив театр не тільки новий за фомою, але й за змістом, за характером і силою впливу на глядача. В цьому – величезна естетична цінність спадщини Брехта. Свою драматургію Брехт називає “неарістотелівською”, […]...
8. Б. Брехт про моральну відповідальність вчених за наслідки наукових досліджень (за драмою “Життя Галілея”) П’єсу “Життя Галілея” Брехт написав 1939 року, але надрукована вона була 1943 року у США. Проте бомба, скинута на Хіросіму, змусила автора переробити п’єсу, аби осмислити уроки сучасності. Отож вона була відлунням надто реальних і трагічних для людства подій, сучасних Брехтові. Якою ж була її тема? Головна тема – показ життя вченого. Та провідною проблемою […]...
9. Новаторство “епічного театру” Б. Брехта Кожний визначний драматург XX століття був ще й теоретиком театру, який намагався розробити принципово нові способи сценічного втілення життя. Чехов і Ібсен, Беккет і Ионеска не лише яскраві художники, але й тонкі критики, котрі прекрасно вміли не лише створювати, але й “пояснювати” свої твори. Видатний німецький драматург Б. Брехт увійшов в історію літератури як теоретик […]...
10. Немецкий писатель Бертольт Брехт – драматург, теоретик театра, режиссер, прозаик и поэт Его пьесы постоянно ставятся на сценах театров разных стран: актуальность поставленных в них проблем, необычность и новизна драматургической формы привлекают к ним внимание и актеров и зрителей. Брехт был выходцем из состоятельной буржуазной среды (его отец был директором фабрики), но жизненный опыт современника и участника Первой мировой войны, свидетеля борьбы немецких рабочих за свои права […]...
11. Новаторство «Епічного театру» Кожний визначний драматург ХХ століття був ще й теоретиком театру, який намагався розробити принципово нові способи сценічного втілення життя. Чехов і Ібсен, Беккет і Йонеска не лише яскраві художники, але й тонкі критики, котрі прекрасно вміли не лише створювати, але й «пояснювати» свої твори. Видатний німецький драматург Б. Брехт увійшов в історію літератури як теоретик […]...
12. Алегорично-моральний зміст сюжету драми “Гостина старої дами” В ессе “Проблеми театру” Фрідріх Дюрренматт стверджував, що найбільш вдалою формою для висвітлення конфліктів сучасності є трагікомедія. Гротескні перебільшення, балаганні жарти та несподівані парадокси властиві трагікомедії, дозволяють, на його думку, зобразити не лише справжню природу світу та людини, але й показати механізми несправедливості. “Гротеск – одна з великих можливостей бути точним”, – казав він. Отже, […]...
13. Зміст драми через форму Розміщено від Tvіr в Среда 26 мая Аналіз складних за концепцією і поетикою текстів митців XX ст. – нелегка справа. Вони характерні смисловою багатоплановістю, нетрадиційною поетикою. Питання, коли доцільно вивчати новаторство митця – на вступних чи заключних уроках, – і досі в методиці є проблемним. На думку деяких науковців, “більш раціональний варіант, за яким розмова […]...
14. Біографія і творчість Бертольда Брехта Брехт (1898-1956) народився в Аугсбурзі, в родині директора фабрики, вчився в гімназії, займався медициною в Мюнхені і був покликаний в армію як санітар. Пісні та вірші молодого санітара привертали увагу духом ненависті до війні, До прусської вояччини, до німецького імперіалізму. У революційні дні листопада 1918 Брехт був обраний членом Аугсбурзького солдатського ради, що свідчило про […]...
15. Ефект відчуження в драматургії Бертольда Брехта Постать Бертольда Брехта викликала й викликає жвавий інтерес та дискусії. За життя він зазнав, що таке гоніння й переслідування; й зараз не існує однозначного погляду на його творчість. Брехт був конфліктною особистістю й конфліктним митцем: він не боявся йти проти загально прийнятих норм моралі чи загально визнаних принципів у мистецтві. Це вплинуло певним чином і […]...
16. Короткий огляд творів Брехта П’єси Брехта початкового періоду творчості – експерименти, пошуки і перші художні перемоги. Уже “Що той солдат, що цей” (1926)-яскравий приклад новаторською у всіх своїх художніх компонентах п’єси. У ній Брехт не використовує освячені традицією прийоми. Він створює цю притчу центральна сцена П’єси, що спростовує афоризм “Що той солдат, що цей”. Брехт “засуджує” чутку про “взаємозамінності […]...
17. Вислови Брехта 1. “Нові ідеї дістають найчіткіше формулювання у боротьбі зі старими ідеями” 2. “Ми визначаємо нашу естетику, так само, як і нашу етику, потребами боротьби” “Зарубіжна література”, К., 2000. 3. “Победа разума может быть только победой разумных” “Жизнь Галилея” 4. “В сомнение заключено счастье” “Жизнь Галилея” 5. “Наслаждаться тоже нужно уметь” “Жизнь Галилея” 1. “Б. Брехт […]...
18. Короткий зміст драми Розбійники Шиллера Ф Дія відбувається в сучасної авторові п’єси Німеччини. Події розвертаються протягом двох років. Драмі поданий епіграф – слова Гіппократа: “Чого не зціляють ліків, зціляє залізо; чого не зціляє залізо, зціляє вогонь”. В основі сюжету лежить сімейна трагедія. У родовому замку баронів фон Моор живуть батько, молодший син – Франц і вихованка графа, наречена старшого сина, Амалия […]...
19. Антагоністичні протиріччя у суспільстві напередодні і під час реформи 1861 року за романом “Хіба ревуть воли” Панас Якович Рудченко (літ. псевдонім – Панас Мирний) народився 1 травня 1849 р. у м. Миргороді на Полтавщині в сім’ї чиновника. Навчався в Миргородському та Гадяцькому повітовому училищах. Не маючи можливостей продовжувати систематичне навчання, наполегливо займався самоосвітою. Служив у повітових канцеляріях Гадяча, Прилук, Миргорода. 1871 р. оселився в Полтаві, де провів решту життя. Працював у […]...
20. Бернард Шоу – творець соціально-аналітичної “драми-дискусії” Бернард Шоу – один із класиків світової драматургії XX століття. (Поборник Мистецтва проблемного, ідейного, заснованого на правді життя.) Бернард Шоу – творець “драми-дискусії”. Б. Шоу – представник інтелектуального театру. (Створює особливий тип “драми-дискусії”, герої якої виступають як носії відповідних тез, ідейних позицій.) Особливість п’єс Бернарда Шоу. (Головну увагу драматург приділяє не зі­ткненню характерів, а протиборству […]...
21. Художня своєрідність класицистичної драми Класицизм як художня система склався в XVІІ столітті й охоплював не лише літературу, а й інші види мистецтва: живопис, скульптуру, архітектуру, музику. Назву класицизм ввели в ужиток на початку XІX століття, підкреслюючи, що митці цього напрямку наслідували античну “класику”, брали її за взірець. Класицизм – перша художня система, яка усвідомлювалася саме як система зі своєю […]...
22. Давньогрецький театр: передумови виникнення драми Історія античного театру містить чимало суперечностей, певних неточностей. Не дивно, що деякі її питання викликають і у школярів, і навіть у студентівфілологів труднощі при вивченні. Тому не буде зайвим ще раз звернутися до цієї теми і зробити акцент на так званих”проблемних”питаннях. Антична драма, як відомо, з’явилася в VІ ст. дон. є., коли на зміну первісному […]...
23. Пігмаліон Б. Шоу зразок “драми-дискусії” “Заради мистецтва як такого я не написав би жодного рядка”, – так висловив своє ставлення до творчості Джордж Бернард Шоу. Тим паче, що драматургом він став майже випадково, під впливом зустрічі й бесіди з відомим на той час театральним критиком Вільямом Арчером. Метр зацікавився молодою людиною, яка водночас вивчала “Капітал” К. Маркса і партитуру опери […]...
24. Карпенко-Карий і його п’єса “Сто тисяч” З ім’ям Карпенка-Карого – одного з найвидатніших українських письменників і діячів театру – пов’язане піднесення українського драматичного мистецтва в другій половині XІX і на початку XX століття. У піднесенні суспільної ролі українського театру мистецька діяльність Карпенка-Карого відіграла особливо важливу роль тому, що він був не тільки талановитим актором, режисером, організатором і керівником трупи, а й […]...
25. Психологізм драми А. Н. Островського “Безприданниця” Кращою психологічною драмою А. Н. Островського по праву вважається “Безприданниця”. Її нерідко зіставляють із “Грозою”, і у відомій мері це справедливо. “Гроза” – головне добуток дореформеної драматургії Островського, “Безприданниця” же вбирає в себе багато мотивів післяреформеної творчості драматурга. На зіставлення цих п’єс наводить і те, що в обох перед нами розгортається драма неабиякої жіночої натури, […]...
26. Антивоєнний пафос й алегоричний сенс драми Б. Брехта “Матінка Кураж та її діти” І. Зав’язка дії – думка про війну. (Ще до того як дія розпочинається, ми чуємо діалог вербувальника з фельдфебелем. І останній виголошує думку, що мир – це безладдя, основа аморальності суспільства, “тільки війни творять лад”. Війна для нього захоплива фа, у якій гравці починають боятися миру, бо тоді доведеться підраховувати, скільки вони програли.) ІІ. Війни […]...
27. Своєрідність класицистичної драми Класицизм як художня система склався в XVII столітті й охоплював не лише літературу, а й інші види мистецтва: живопис, скульптуру, архітектуру, музику. Назву класицизм ввели в ужиток на початку XIX століття, підкреслюючи, що митці цього напрямку наслідували античну «класику», брали її за взірець. Класицизм – перша художня система, яка усвідомлювалася саме як система зі своєю […]...
28. Проблематика драми Лесі Українки “Лісова піня” У драмі Лесі Українки “Лісова пісня” поетеса підіймає декілька проблем. Серед них – проблема сприйняття фантастичного, конфлікт між буденністю та прекрасним. Я вважаю, що слова Мавки (звернені до Лукаша) показують нам, що цей конфлікт відбувається не лише на перетині світу реальності та світу фантастичного, а й у серці юнака. Дійсно, далеко не кожна людина може […]...
29. Як у п’єсі О. С. Грибоєдова “Горі від розуму” сполучаються риси комедії й драми? “Горі від розуму” – це унікальний утвір О. С. Грибоєдова, оскільки сполучає в собі риси комедії й драми. Сам письменник прекрасно усвідомлював, що створює добуток, несхоже на звичайні, традиційні зразки комедійного жанру. Уже після завершення роботи над п’єсою Грибоєдов визначив її жанр як “драматичну картину”. У чому ж проявляються риси классицистической комедії в добутку? В […]...
30. Думки про Людину і його призначення у творах Горького Свої думки про Людину і його призначенні Горький з великою силою розвив у романтико-філософському етюді – поемі “Людина” (903) твір-добутку гостро полемічному. Великий пролетарський письменник розвінчує тут декадентські ідейки пасивності, що заперечували активний вплив людини і його розуму на хід життя, його здатність створювати нові соціальні форми буття Своєю поемою Горький кликав до революційної активності: […]...
31. Його душа – мов Тронка у степах, Його душа – Собор надій високих. (Д. Кононенко) “Його душа – мов Тронка у степах, Його душа – Собор надій високих”. (Д. Кононенко) Коли цвітіння настає пора, Коли весна смичком струмка заграє, Тоді ми з днем народження вітаєм Славетного Олеся Гончара! / Д. Кононенко / Скільки б не пройшло весен і зим без Олеся Терентійовича Гончара, час не зітре пам’яті про великого сина […]...
32. Психологія героїв драми «Украдене щастя» Інтерес Франка до театру не був випадковим, він не спадав до останніх днів життя. Театр запалював його постійну різноманітну діяльність, наслідком якої було понад сімдесят спеціальних праць про театр. Вони дотепер звертають увагу глибиною ерудиції, свідчать, що Франко цікавився театральним мистецтвом різних народів і віків. Головний мотив відстоювання права на розвиток української національної драми і […]...
33. Повість Вольтера “Простак”, зміст її назви, ідейний і художній зміст І. Філософська повість як жанр і її творець Вольтер. (Це одночасно і есе, і пам­флет, які відповідають на головні запитання життя. Франсуа-Марі Аруе – Вольтер, автор “Задига”, “Кандида” та “Простака”.) ІІ. “Простак” і теорія “природної людини” Жан-Жака Руссо. 1. Герой “Простака” – Гурон. (Дитя природи у цивілізованому світі. Цивілі­зований світ очима дикуна.) 2. Полеміка про […]...
34. Дія драми “Кетхен із Гейльбронна” В історії німецької романтичної літератури простежується одна сумна закономірність: творчість найобдарованіших і найоригінальніших митців обривалася, ледь сягнувши розквіту. Так було з Новалісом, з Гельдерліном, так сталося і з її третім геніальним митцем Генріхом фон Клейстом. Іван Франко писав про нього, що це “один з найбільших талантів німецької літератури, драматик, якого перевершив у Німеччині хіба що […]...
35. Символічний сенс сюжету драми Е. Йонеско “Носороги” Драма Е. Йонеско “Носороги” – одна з найцікавіших п’єс не тільки свого часу. Написана 1959 року, вона відобразила суттєві особливості розвитку людського суспільства (поза межами часу і простору). Справді, у “Носорогах” розігрується драма самотності особистості, індивідуальної свідомості у зіткненні зі суспільним механізмом. Йонеско стверджує, що ідея має ціну і сенс, доки вона не полонила свідомість […]...
36. Протест героя драми проти всіх несправедливостей соціального світу Герой п’єси Карл Моор читає Руссо, захоплюється героями Плутарха. Йому не подобається його епоха, де немає нічого героїчного, в якому життя нудне, як болотна грязюка, що все затопила. “Людці мудрять, наче щури, які скребуть по палиці Геркулеса… Французький абат пресерйозно доводить, що Олександр був боягузом; хирлявий професор, що при кожному слові нюхає нашатирний спирт, читає […]...
37. Лесь Курбас: філософія театру У сприйнятті найбільшого українського режисера, театр – це окрема держава. Замість слова «театр» він уживав термін «театральна комуна». По-перше, це зібрання здатних на екстатичні почуття. По-друге, це об’єднання однодумців на основі довіри. Використовував світовий досвід театрознавства; своїми вчителями вважав українця Григорія Сковороду, німця Бертольда Брехта, австрійців Рейнхарда і Віктора Обюртера, француза Антонена Арто, митців німецького […]...
38. Образ Вільгельма Телля в драми Ф. Шиллера “Вільгельм Телль” “…Ні, для моїх високих ідеалів століття поки не дозріло. Я – громадянин тих сторіч, що прийдуть…”, – написав колись великий німецький поет Ф. Шиллер. Фрідріх Шиллер значить для німців так само багато, як Пушкін для росіян чи Шевченко для українців. Він – автор твору, який Європа сьогодні обрала своїм Иммом. Це – “Ода к радості”, […]...
39. Класичний літературний реалізм і його художня специфіка Якщо романтизм починався з теорії, то шляхи становлення класичного реалізму були іншими. Сам термін ( від лат. “тілесний”, “конкретний”) виникне лише наприкінці ХІХ ст., тоді коли реалізм вже досягне вершин свого розвитку. Великі реалісти ХІХ ст. ( Стендаль, Бальзак, Діккенс, Теккерей ) реалістами себе не називали. Існує проблема, яка є пов’язаною із часом появи реалізму. […]...
40. Лоренцаччо герой драми А. де Мюссе “Лоренцаччо” Презирливо-зменшувальне ім’я, дане оточуючими Лоренцо Медічі, – найкраще свідчення їхнього ставлення до вірному другові флорентійського тирана Алессандро Медічі. Ніхто не здогадується, що пихатий і примхливий, запальний і цинічний Л., наступний за своїм царственим кузеном у всіх розвагах і сумнівних авантюрах, ініціатором яких він нерідко і є, і задумав звільнити рідну Флоренцію від тирана. Не вірять […]...