Байки і життєпис Езопа
За переказами фрігійський раб, Жартівник і мудрець Езоп жив у VI ве-ке до н. е.. Але чи існував він насправді, невідомо. Йому приписувався твір безлічі байок не тільки найдавнішого, але й більш пізнього походження. У всякому разі, Езопа завжди вважали одним з перших авторів, яких повинен старанно вивчити кожен школяр. У близького за часом комедіографа Аристофана можна знайти репліку: “Ти невіглас і ледар, навіть Езопа не вивчив”. У старовинних рукописних збірниках до давньогрецьких байок додавалися ще творіння римського байкаря Федра (I ст.
Ось, наприклад, Одна з найвідоміших байок – “Лисиця і виноград” в передачі Езопа: “Голодна лисиця побачила виноградну лозу зі звисаючими гронами і хотіла до них добратися, та не змогла, і, йдучи геть, сказала сама собі:” Вони ще зелені! “Так і у людей інші не можуть домогтися успіху з причини того, що сил немає,
Пізніше отримали поширення “Езопови байки” (1747) в перекладі з французької, з примітками чисто педагогічного характеру і питаннями до дегям разом з “неонові житієм”. Байки і життєпис Езопа потрапляли до російським читачам після багатьох обробок у прикрашеному вигляді. Перекладачі, відштовхуючись від французьких виробів, у навчально-виховних цілях намагалися посилити повчання. У заголовку одного зі збірок йдеться, що вміщені в ньому байки містять “приємне мораль, що вселяє дітям лагідність, покірність, людинолюбство і взагалі всі чесноти, до яких вони повинні звикати з самого дитинства”.
Пристрасть до алегорій – Характерна особливість літератури і мистецтва. На частку байок в цей період випадає винятковий успіх. Поети-байкарі зверталися до читачів різного віку. Мало не всі відомі російські поети того часу перелагались в вірші сюжети Езопа. З попередників Крилова – Кантемир, Тредіаковський, Сумароков, Хемніцер, Ізмайлов, Дмитрієв. Тому історія Езопа в Росії невіддільна від байок жанру в поезії. На ім’я легендарного слагателя байок иносказательную мова стали називати езоповою мовою.
Перекладали Езопа і Л. Н. Толстой, Щоб краще збагнути “зразок лаконізму”, вивчив давньогрецьку та переказував справжні тексти байок, домагаючись граничної ясності. “Мораль у формі окремого від сюжету, додаткового пояснення сенсу обурювала безпосереднє художнє почуття Толстого. “Перекладаючи байки Езопа, – зізнавався він, – я, хоч і з жалем, випустив всі закінчують повчання”. Але, випускаючи повчання, він дбайливо зберігав його зміст “. Байки Езопа перетворювалися під пером Толстого у виразні короткі оповідання для російських селянських дітей.
(1 votes, average: 5,00 out of 5)