Питання с відповідями До теми “Байки у світовій літературі”

Що називається байкою, і які її головні ознаки? Байка – це невелике, здебільшого віршоване оповідання повчального змісту, героями якого виступають звірі, люди, рослини чи предмети. Провідна думка байки називається мораллю. Вона може знаходитись як на початку, так і в кінці твору. Обов’язковим для байки є використання алегорії, сатири, іронії. Алегорія (в перекладі з грецької означає “інакомовлення”) – це такий художній прийом, який полягає в зображенні одних явищ чи образів через інші. Сатира – різке викриття явищ людського життя,

поєднане з гострим висміюванням. Іронія – прихована насмішка. Байці притаманні стислість і повчальність. У ній здебільшого відсутні метафори. Мова байки проста, близька до розмовної. Метою байки є висміювання людських вад, недоліків суспільства з тим, щоб виправити чи викорінити їх. Кого вважають засновником байки? Засновником байки вважають легендарного давньогрецького байкаря Езопа, який жив у VІ ст. до н. є. на острові Самосі. Все життя Езоп провів у рабстві. Його прозові байки спочатку поширювалися усно, а згодом їх почали збирати в рукописні книги. Езопу приписують збірку байок, яка налічує понад 400 творів.

Назвіть

найвідоміших байкарів світу. Які їхні твори ви знаєте? Популяризаторами і переспівувачами Езопових байок були Федр, Бабрій, Лафонтен, Глібов, Крилов. Серед їхніх творів багато байок з однаковими назвами (“Вовк і Ягня”, “Лисиця і виноград”, “Жаба і Віл”, “Лисиця і Ворон” та інші). Сюжет, ідея байки залишаються езопівськими, автори вдосконалювали їх літературно, виявляючи своє власне бачення.

Як ви вважаєте, чого ми можемо навчитися в Езопа? Послідовникові Езопа, римському поетові Федру належать такі рядки: В Езопа вчіться, добрі люди! Для того байка коле під ребро, Щоб виправлять людські заблуди І похвалять красу й добро.

Яка головна думка байки І. А. Крилова “Вовк і Ягня”? Головна думка байки висловлена у перших рядках байки: У сильного безсилий винен завсігди: Цих прикладів в історії ми досить знаєм. Хижий Вовк відчуває себе хазяїном, бо був у тих місцях найсильнішим. Тому він знаходить безліч причин, щоб звинуватити безсиле Ягня й виправдати свій учинок. Справедливий захист не має значення для тих, хто взявся чинити кривду. Якими рисами характеру наділяє І. Крилов Вовка та Ягня? Вовк із байки І. Крилова жорстокий, грубий, лицемірний. Говорячи про нього, автор уживає слова, що передають характер Вовка: “бродив”, “хоче поживиться”, “зірву я голову тобі”, “поволік”. Вовк – впевнена у своїй силі та безкарності істота, тому в його мові велика кількість окличних речень, лайливих слів. Ягня ж – безсиле, безпорадне. Інтонації його благальні, жалібні: “якщо пресвітлий Вовк дозволить”, “насмілюсь вам сказать”, “та зглянься”, “ах, чим же винен я?”

У чому мораль байки І. Крилова “Квартет”? Мораль байки І. Крилова “Квартет” висловлює Соловей:

Щоб буть музикою, потрібне тут уміння Та трохи тонших би ушей, – їм одмовляє Соловей, – Тож як сідати – сварки марні, Бо з вас музики незугарні.

Автор байки засуджує людей, які беруться не до своєї справи.

ПЛАНИ. Мудрість і досвідченість батька у байці Езопа “Хліборобові діти”

Герої байки. Байка “Хліборобові діти” відрізняється від інших байок тим, що тут діють не звірі, а люди. Мова йде про сім’ю хлібороба, у якій діти не мирилися між собою.

Занепокоєння батька. Старий хлібороб був занепокоєний тим, що його діти не дружать між собою. Він умовля їх, але слова не допомагали. І тоді батько вирішив вплинути на них ділом. Хлібороб наказав дітям принести в’язку різок і наказав зламати її. Як не силкувалися діти зробити це, нічого в них не вийшло. І тоді батько розділив в’язку на окремі прутики. Діти легко справилися із завданням.

Мудрість хлібороба. Батько прожив довге життя і добре знав, що дружній сім’ї не страшні ніякі вороги. Але коли члени родини сваряться між собою, не підтримують одне одного, то їх можна легко перемогти. Досвідчений хлібороб не словами, а ділом показав своїм нерозумним дітям значення єдності, дружби і взаємодопомоги для родини.

Притчевість байки. Байка “Хліборобові діти” має дуже багато спільного із притчею. Занепокоєність батька, його неспокій щодо благополуччя в сім’ї, – це реальність, яка може бути у великій родині, де вже не діють слова. А ось рішення батька – це вихід із подібного стану. Хлібороб учинив мудро, використавши дію, а не слова.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5,00 out of 5)

Питання с відповідями До теми “Байки у світовій літературі”