Твір на тему: “Четвертий життєпис хлопчика-фігурки, який задоволений собою” за оповіданням І. Калинця

У своєму творі “Хлопчик-фігурка, який задоволений собою” письменник І. Калинець розповідає про те, як задяки багатій уяві школярки Ганнусі з’являється на світ дивовижний казковий хлопчик. Звичайний малюнок на трамвайному склі, намальований дівчинкою заради забави несподівано оживає і перетворюється у живу фігурку. Хлопчик-фігурка починає діяти самостійно, постійно втручається у життя своєї власниці, яка вдихнула у нього життя. Цей хлопчик з’явився на світ цілком задоволений собою, але весь час прагне довести свою необхідність,

важливість і значущість. Ганнуся вирішує забрати хлопчика-фігурку додому, і він оселяється в альбомі для малювання. Хлопчик-фігурка досить освічений, він не тільки вміє розмовляти, а й пише та читає, добре знає історію та інші шкільні предмети. Понад усе він задоволений тим, що справді існує, що завдяки своєму існуванню може допомагати іншим творити добрі справи.

Хлопчик-фігурка усіма силами допомагає однокласникам Ганнусі, то, як вони виконують домашні завдання, дуже дивують вчительку, але жоден із школярів не може зізнатися, що то не їх робота, бо хто ж повірить, що звичайний малюнок у альбомі може не тільки оживати,

а ще й так гарно виконує за них завдання по різним предметам. Все ж таки діти зізнаються вчительці і розповідають їй про розумного мальованого хлопчика, та він і сам подає голос, підтверджуючи, що кожному школяреві він зможе написати неповторний життєпис, що “тільки істота, що задоволена собою, може це зробити”.

Автор додає до твору підзаголовок “трохи казка”, бо Хлопчик-фігурка існує насправді, являючись символічним образом нашого натхнення і фантазії, а от пригоди, описані в трьох його життєписах, дійсно казкові. Таким чином письменник хотів довести, наскільки важливо не втрачати віру в те, що диво може відбуватися і в реальному житті, а крім того, як прекрасно, коли в кожної людини є власна фантазія, вміння мріяти і мислити. На цьому й закінчується казкове оповідання І. Калинця, а якщо б мені довелося написати четвертий, неіснуючий життєпис хлопчика-фігурки, то зробив би це приблизно так:

“Маленький хлопчик-фігурка спочатку ще деякий час залишався у класі Ганнусі, час від часу допомагаючи школярам та мандруючи усім світом. Одного разу Ганнуся вирішила намалювати йому до пари чарівну дівчинку-фігурку. Вона з першого погляду припала до серця мальованому хлопчику. Ганнуся не знала, як назвати новий малюнок, і тоді хлопчик-фігурка вигадав дзвінке ім’я на зразок свого – Ді-Фа. Дівчинка-фігурка була дуже розумною і вродливою. Тому з самого початку фігурки хлопчика та дівчинки дуже потоваришували! Вони разом читали книжки, які приносила додому Ганнуся, і допомагали їй виконувати домашні завдання. А іноді вони разом мандрували до інших школярів і допомагали найстараннішим з них. А хлопчик-фігурка любив повторювати: “Я, хлопчик-фігурка, народився в сузір’ї Водолія на планеті з дивною назвою Фантазія. Ця планета надзвичайно чудесна. Там є дивовижні голубі хмари вогняні озера, прекрасні квіти і незвичайні птахи. І прийде час, коли я повернуся на свою планету і буду розповідати її мешканцям про ще одну, не менш прекрасну планету, на якій живуть чудові істоти – люди”.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5,00 out of 5)

Твір на тему: “Четвертий життєпис хлопчика-фігурки, який задоволений собою” за оповіданням І. Калинця