Аналіз вірша Дем’яна Бєдного “Про землю, про волю, про робочу частку”
Антинародний характер імперіалістичної війни розкритий у вірші “Наказано, так правди не сказано”, підписаному псевдонімом “Солдатів Яшка – мідна пряжка”. Нещадно висміяні лідери, що лакействують перед буржуазією, меншовиків у памфлеті “Либердан”.
Контамінація імен Либера й Дана виявилася настільки міткою й звучної, що слово “Либердан” стало синонімом меншовицького зрадництва. у статтях 1917 року багаторазово використав його в боротьбі проти меньшевиков. і інших антинародних партій. Багато байок і вірші 1917 року
У повісті представлені всі шари суспільства: цар з його “фараонами” і генералами, діячі буржуазних партій, міністри Тимчасового уряду, буржуї, шпики, провокатори. На багатьох сторінках зустрічаємо вже
У повісті з великою жвавістю зображений настрій народної маси, її відношення до війни, кулакам, фабрикантам, до буржуазних партій, до більшовиків. Народ представлений в образах солдатів, селян, робітників. У центрі повести – образи селянських дітей Вані й Маші, що зробили складний шлях до революції; у долі Вані більшу роль зіграв робітник-більшовик Клим Козлов
Повість “Про землю…” увібрала в себе майже всі поетичні жанри й форми: розповідь і пісню, частівку й байку, баладу й памфлет, лист і фейлетон, ораторське мовлення й діалог, танечні й танцювальні ритми. Іншими словами, повість являє собою оригінальний зразок поетичного синкретизму. І хЬтя в ній помітна перевантаженість матеріалом, а деякі частини виглядають як штучні вставки, в основному всі жанри й ритми злиті тут у міцний сплав чіткою ідейною установкою й глибокою народностями поетичного стилю. Завершуючи дожовтневу творчість Дем’яна Бєдного, повість стала ідейно-художнім синтезом усього, що було їм зроблене за десятиліття активної роботи в російській революційній поезії. Убравши кращі традиції фольклору й класичної літератури, традиції Крилова, Некрасова і Єршова, вона в той же час відкривала багаті можливості для новаторської поезії
Дем’ян Бєдний створив поетичну форму, що у той час найбільше яскраво передавала ритм епохи. Не випадково А. Блок у подібні ж ритмах, хоча й дуже по-своєму, написав поему “Дванадцять”. “Він своїм тонким чуттям угадав цей стиль,- говорив Дем’ян Бєдний.- Виходить, я правильно намацав свій шлях” . Дем’ян Бєдний не переоцінював свій поетичний дарунок. “Не ахти який талант я. Чесний працівник, от і всі”,- писав він. 24 червня 1913 року П. Мирецкому. Підходячи до оцінці діяльності поета взагалі з погляду громадянського обов’язку, він вимагав чіткості ідейної позиції, сміливості й рішучості. Коли меншовицька критика осудливо відгукнулася про стиль Дем’яна Бєдного, він відповів віршем “Стиль” (згодом воно стало друкуватися під заголовком “Мій стих”), у якому так само об’єктивно сказав і про рівень свого таланта й про своє служіння народу
(1 votes, average: 5,00 out of 5)