Звідки беруться Цахеси?
Учнівський твір за казкою Гофмана “Малюк Цахес”. Казка Гофмана “Малюк Цахес” – надзвичайно яскравий сатиричний твір, в якому автор розвиває відомий фольклорний мотив про чудодійне волосся. Добра фея Розабельверде із жалості дарує маленькій потворі Цахесу три чарівних волосинки, і тепер все талановите і значне, що робиться і мовиться у його присутності, приписується лише йому. Завдяки своїй чудесній обдарованості, Цахес робить блискучу кар’єру. У професорських колах його вважають за най-величнішого поета. Це й відкриває йому
Головна думка казки втілена у феномені Цахеса. Суть його в тім, що деякі люди можуть привласнювати чужу працю, таланти, заслуги та ще й здаватися не тими, ким вони є насправді. Три золоті волосинки, власником яких став Цахес, – це символічний образ золота, грошей і їхньої влади над людьми і суспільством. Звідки ж беруться цахеси, що їх породжує і підтримує, чи мають вони майбутнє? У “Малюку Цахесі” присутні декілька припущень про джерела виникнення цинноберів. Це – влада грошей, людське божевілля, різні прояви чарівних сил. Автор також зображує засліплене суспільство, що втратило ціннісні орієнтири та й у якомусь самозабутті творить собі кумира.
Гофманові цікаво простежити поведінку натовпу по відношенню до кумира, ним же створеного. У казці божевільний стан натовпу має декілька стадій: спочатку радість і захоплення, потім обожнювання, нарешті смертельний страх перед своїм тираном.
Гофман висміює не стільки маленького Цахеса, нікчемного і безпомічного обранця феї, як те суспільство, яке схильне бачити у виродку – красеня, у бездарності – талант, в абсолютній тупості – мудрість, у недолюдку – “окрасу суспільства”. У своїй казці Гофман говорить, що Цахеси народжуються, цахеси живуть і процвітають, ніби лише завдяки нікчемності, вульгарності середовища, що їх породило. І вже не дивує те, що в такій країні знецінюються таланти, знання, моральні якості, навіть любов. Але сам автор, дуже точно показавши симптоми хвороби суспільства, не дає прямолінійних, раціональних пояснень її причини, а тим більше її лікування.
У казці Гофмана діє і антипод Цахеса – студент Бальтазар. Як і належить романтичному героєві, він натура творча, протистоїть світові філістерської буденності. Але автор з іронією ставиться до Бальтазара, який швидко вдовольнився міщанським щастям і перестав цікавитися суспільними проблемами. Казка, як цього вимагає жанр, має світлий кінець. Баль-тазар одружується з коханою Кандідою. Молоде подруж-: жя оселяється в чудовому сільському будиночку Проспера Альпануса. Але таке можливе лише в казці. В реальному житті управляють цахеси, і нікому вирвати ті три золоті волосини. В житті чаклунів немає, і циннобери одружуються з прекрасними кандідами, вони при владі, доля ж ентузіастів – вигнання або в’язниця. Прогрес сумнівний.
Отже, письменник у своїй казці гостро висміює всю державну систему: духовне і матеріальне життя, спроби реформ, систему чинів, соціальну психологію, Породжену самодержавством, убогість обивателів. Він вважає, що людство повинно бути гармонійно розвиненим, щирим серцем і душею. Тоді не буде місця циннобе-рам, які спритно і нахабно пристосовуються до життя.
(1 votes, average: 5,00 out of 5)