Контраст потворного і прекрасного у творі «Малюк Цахес»

Кожна сторінка творчості великого німецького романтика – це пристрасна боротьба прекрасної душі поета з ницим, потворним світом. Свою особисту долю Гофман бачив як частину загальної долі «маленьких людей», що стояли на порозі подвійного буття: між мізерними ділами і великими ілюзіями. Оточуюче хронічне убогство, атмосфера філістерства приводили до неприйняття дійсності.

Порятунок від духовно обмеженого, порожнього, сірого життя автор знаходить у романтичних мріях, у мистецтві, що є єдиною суверенною частиною людського духу. У казці-новелі

«Малюк Цахес» перед нами дійсніть постає в образі країни, де введено «просвітництво». Гофман викриває за допомогою всевладної іронії химерну велич великих князів, гофмаршалів, широко використовуючи засоби фантастичного гротеску.

Це лялькова держава, де все схоже на безглуздий маскарад, усі ниточки якого тримає потвора – карлик Цахес. Народившись потворою, він завдяки милості феї має три магічні волосинки, які роблять його в очах інших людей мудрим і прекрасним. Присвоївши собі чужий труд, славу, кохання, він стає першою особою у країні. Це всевладний міністр, кавалер ордена зеленого тигра з двадцятьма

Гудзиками.

Отже, духовна і фізична потвора Цахес є серцевиною філістерського світу. Гофман і подає його в карикатурно-комічному, зниженому плані. Філістерство в науці символізує комічна постать професора Моша Терпіна, «апостола механізації життя», що вивчає «птахів і тварин у смаженому вигляді». Ляльковому механічному світу протистоїть романтичний мрійник Бальтазар, який шукає порятунок від порожнечі філістерського існування у поезії, в радісній симфонії природи. Це ідеальний світ, де живуть гармонія, свобода. Бальтазар уособлює митця, а не філістера, на яких поділив світ Гофман.

І саме йому відкриває таємницю влади жахливої потвори Цахеса мудрий Проспер Альпанус. Тільки Бальтазар може звільнити світ від ницості, бо він «обдарований внутрішньою музикою». Саме він розповідає світові про кохання солов’я та червоної троянди, бо здатен бачити таємниці природи. Як у справжній казці, тут перемагає Добро. Цахес гине, опинившись у срібному горщику. У чому ж загадка його долі? Фея жорстоко помилилася, вважаючи, що «зовнішний прекрасний дар проросте і в твоїй душі. Але внутрішній голос не прокинувся.

Твій косний, життєво неспроможний дух не зміг піднестися, ти не відділявся від ницості». Отже, життєтворчий дух – це дух митця, а філістерство є лише потворність справжнього життя. Саме це доводить нам казка-новела великого романтика, який став одним із провідників людства в його духовних блуканнях.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5,00 out of 5)

Контраст потворного і прекрасного у творі «Малюк Цахес»