Знаменитий вірш Некрасова “Поет і громадянин”
Значущість і декларативність характеру вірші підкреслювалися й особливим шрифтом, яким воно було надруковано. Це один з найглибших добутків російської поезії про співвідношення гражданственности й мистецтва. За образом громадянина вгадувалися вчителі й друзі поета, великі громадяни Росії – Бєлінський, Чернишевський. Але це не просто повчання. У суперечці, що ведуть поет і громадянин, розставлені не всі крапки над “і”.
Поет Н. А. Некрасов висловив багато болісних і гірких сумнівів, у яких, безперечно, знайшли вираження настрою,
Коли вільно нишпорить звір,
А людина бреде лякливо…
Вірш викликав особливі нападки й довго друкувався з купюрами й цензурними варіантами. Некрасов запитував: “А що таке громадянин?” І відповідав: “Батьківщини гідний син”. І питання й відповідь не випадково виникають у другій половині 50-х років, що коли готувалася до змін, може бути, до революції Росія викликала до життя новий
Цензура не випадково запекло переслідувала вірш. Адресат звертання тут зовсім не тільки поет. Це звертання до гражданственности кожного, до читачів взагалі, до всіх людей, а не до поета або поетів, які – особлива стаття. Збірник 1856 року будувався так, що один розділ являв собою щось начебто поеми про народ, увінчаної оптимістичним “Школьником”.
Особливий розділ склали вірші, багато хто з яких оповідали про далекі народу силах. Тут в усій красі розкрилося сатиричне дарування Некрасова. Сатира часто була для нього не тільки засобом викриття, але й зіграла важливу роль у звільненні поета від старих літературних канонів. У Некрасова вона завжди більше, ніж просто пародія. Це, по суті, нова літературна форма.
(1 votes, average: 5,00 out of 5)