Зміст та завдання діалогу культур на уроці літератури
Культурологічний контекст на уроці – це відомості про визначальні суспільнополітичні події, звичаї та традиції народу, які мали вплив на світогляд письменника та його творчість. Цю інформацію “по крихтах” учитель може зібрати з різних джерел історії, культурології, етнографії, географії, мистецтвознавства тощо. В учня “під рукою” його підручники з навчальних дисциплін, тому тісні міжпредметні зв’язки мають неабияке значення.
Культурологічний компонент – це і викладання літератури в контексті інших видів мистецтва,
Культурологічний
Виховна та розвивальна функції культурологічних знань полягають у вихованні в школярів толерантності, терпимості, інтернаціоналізму і патріотизму, у формуванні здатності долати конфліктні ситуації, бути відкритими до діалогу.
Таким чином, культурологічна складова вивчення літератури в школі полягає:
– у формуванні моральної позиції, ціннісних орієнтирів, інтересів і потреб особистості школяра у пізнанні і сприйманні полікультурного простору (аксіологічна складова уроку);
– у розвитку комунікативної компетенції за умов відкритого інформаційного спілкування;
– у засвоєнні учнями узагальненого людського досвіду, втіленого у мистецтві художнього слова, та використанні його як складової власного життєвого досвіду (толерантність і інтерес до інших традицій збагачує духовно, об’єднує, розвиває);
– у збагаченні знань учнів про світову культуру і світовий літературний процес через емоційноціннісне сприймання творів різних часів і різних культур;
– у міжпредметних паралелях (українська і зарубіжна література: етапи, напрями, сюжети…);
– у визначенні особливостей розвитку національних (етнічних) літератур та їх внеску у світову культуру.
Під культурологічною діяльністю учнів розуміємо ті види діяльності, які спрямовані на вирішення завдань міжкультурної та міжмистецької взаємодії (адже на іншу інформацію, яка безпосередньо не пов’язана з виучуваним письменником чи його твором, на уроці просто немає часу). Міжкультурна компетентність учнів полягає у знаннях та навичках, які дають можливість звести обидві культури (рідну і іншої країни) до певного контексту (загальнолюдського, навчального, виховного та ін.).
Під діяльністю педагога розуміємо системне дозоване тематично виправдане звернення до культурологічних відомостей на уроці, а також підбір ефективних методичних прийомів, форм організації роботи учнів, які спрямовані на реалізацію завдань літературного розвитку школярів (евристична бесіда, бесіда за запитан
Нями, заочна екскурсія, повідомлення і реферати, культурологічний / мистецький коментар, репортаж, робота над критичною статтею, використання репродукцій, фотоматеріалів, музики, відомостей з історії написання, видання, екранізації, перекладів тощо).