Заповiт Т. Шевченка – патрiотичний гiмн
“Заповiт” Тараса Шевченка є бойовою програмою для закрiпаченого народу,
неповторним поетичним заповiтом у свiтовiй лiтературi.
Твiр був написаний у груднi 1845 року, коли Шевченко лежав хворий у Переяславi у
знайомого лiкаря А. Козачковського. Лiтературознавець Г. Нудько писав, що хоч
поштовхом до написання вiрша була тяжка хвороба автора, проте “причини, що
породили твiр, крилися в тiй суспiльно-полiтичнiй дiйсностi, яку спостерiгав i
вивчав поет у 30
Ї40-х роках…”
Вiрш починається звертанням поета до народу. У ньому
трудящих, до рiдноi землi, вiра в те, що пригнобленi повстануть, розiрвуть
кайдани i побудують нове суспiльство. Спочатку автор нiби спокiйно висловлює своє
бажання бути похованим на могилi, серед широкого украiнського степу. Вiн
хоче:
Щоб лани широкополi,
I Днiпро, i кручi
Було видно, було чути,
Як реве ревучий.
Днiпро тут символiзує могутнiсть народу. Автор замiсть звичайного “реве Днiпро”
використовує тавтологiю “реве ревучий”, щоб надати образовi сильнiшого звучання,
щоб пiдготувати читача до сприйняття думки про повстання. I одразу ж пiсля
змалювання
Поховайте та вставайте,
Кайдани порвiте
I вражою злою кров’ю
I Волю окропiте.
Усi дiєслова цього уривку стоять у наказовому способi, виражаючи волю автора,
який спонукає iнших до дiй. Висловлюється впевненiсть у тому, що все це буде
здiйснено, що народ обов’язково повстане й розiрве вiковiчнi кайдани. Наприкiнцi
вiрша Т. Шевченко звертається до майбутнiх поколiнь, вiн нiби переноситься в нове
суспiльство, в якому не буде неволi й рабства. Нову сiм’ю народiв поет називає
великою i вiльною. У “Заповiтi” звучать нотки й суму, й гордостi, а найбiльше
Ї вiри в перемогу, в те, що завтрашнiй щасливий день неодмiнно настане, а щастя
прийде тодi, коли Днiпро “…понесе з Украiни у синєє море кров ворожу”.
Мрiє Т. Шевченко, як i О. Пушкiн у поезii “Я пам’ятник собi воздвиг
нерукотворний…”, прийняти шану вiд майбутнiх поколiнь. Вiн пише:
I мене в сiм’i великiй,
В сiм’i вольнiй, новiй,
Не забудьте пом’янути
Незлим, тихим словом.
У поезii “Заповiт” вiдчувається сила народу, вiра в його безсмертя,
впевненiсть у неминучiй перемозi. Т. Шевченко не тiльки висловлює мрiю про
майбутнє, а й прагне уявити його собi, закликає до революцiйноi
боротьби.
Схожі твори:
- Образи поезії Т. Шевченка “Заповіт” Тарас Шевченко в поезії “Заповіт” висловив палку любов до України, рідної землі, віру в краще майбутнє трудящих. Початкові рядки вірша побудовані за принципом поетичної градації. Шевченко веде читача від часткового до цілого, але це ціле становить в свою чергу частину наступної більшої цілості: Як умру, то поховайте Мене на могилі, Серед степу широкого, На Вкраїні […]...
- Аналіз “Заповіт” Заповіт Т. Шевченка – патріотичний гімн. “Заповіт” Тараса Шевченка є бойовою програмою для закріпаченого народу, неповторним поетичним заповітом у світовій літературі. Твір був написаний у грудні 1845 року, коли Шевченко лежав хворий у Переяславі у знайомого лікаря А. Козачковського. Літературознавець Г. Нудько писав, що хоч поштовхом до написання вірша була тяжка хвороба автора, проте “причини, […]...
- Віра в світле майбутнє України (за поезіями “Заповіт”, “І виріс я на чужині”) А я дивлюся… і серцем лину В темний садочок на Україну. Т. Шевченко Під час тяжкої хвороби Т. Г. Шевченко багато думав про майбутнє України, мріяв про визволення свого народу. Тоді він написав своє звернення до українського народу – “Заповіт”. У вірші поет заповідає поховати його на милій серцю Україні “серед степу широкого”, Щоб лани […]...
- Заповіт Т. Шевченка – патріотичний гімн Пеpегоpтаємо стоpінки “Кобзаpя”,знайомі й незнайомі. Знайомі з дитинства і наче зовсім нові, коли іх гоpтаєш на pізних вітpах часу. Адже поет говоpить до нас кpізь гомін, віяння і болі нашого часу. Він стає сучасником, бо слово любові не стаpіє і не в’яне. Він заглядає в саму душу глибоко-глибоко. “Сон”. Вже з пеpших pядків поеми пеpед […]...
- Відгук на пісню «Заповіт» Шевченка На уроці української літератури, вивчаючи поезію Т. Шевченка, учителька дала нам можливість послухати пісню «Заповіт». Вірш Т. Шевченка ми вже знали напам’ять, і от – пісня. Мелодія «Заповіту» пройнята мінором, але в ній немає суму і безнадійності, пов’язаних із думками про смерть. Музика звучить оптимістично, життєстверджуючи. Правда, спочатку повільно і неголосно, але мужньо, без усякого […]...
- Любов до рідного краю в творах Т. Шевченка Творчість великого Кобзаря неосяжна та різноманітна, а сам він був основоположником нової української літератури. Слово його було ознакою національного відродження, утвердження української нації, її надією на кращі часи. Служінню рідній Україні Шевченко присвятив своє палке слово, щире серце, навіть своє життя. Вся його творчість пройнята палкою любов’ю до Батьківщини, до рідного народу. Не одне покоління […]...
- Зображення козацької звитяги (За поемою Т. Г. Шевченка “Гамалія”) Великий Кобзар був справжнім патріотом своєї землі, свого народу. Найвизначнішою рисою українського народу Тарас Шевченко вважав його волелюбність. Кобзар не знаходив ідеалу національного існування в тодішньому суспільстві. Україна мусила втрачати свою культуру та мову, підкоряючись гніту царської Росії. Отже, поет дивився на минуле рідної землі як на повчальний приклад не тільки для сучасників, а й […]...
- Unusual Notice Mr. Robinson had to travel somewhere on business, and as he was in a hurry, he decided to go by air. He liked sitting beside a window when he was flying, so when he got on to the plane, he looked for a window seat. He found that all of them had already been taken […]...
- Моє розуміння “Заповіту” Тараса Шевченка Читаючи вірш “Заповіт”, який був написаний великим Кобзарем, починаєш розуміти, як поет ставився до своєї батьківщини, як переживав за її сучасне і сподівався на краще майбутнє. Саме такий твір міг з’явитися тоді, коли поет відчував себе смертельно хворим. Кожна людина, яка проходить шлях через очищення хворобою або навіть смертю, ставить перед собою питання: що залишиться […]...
- Спільні мотиви “Заповіту” Шевченка і творів Горація та О. Пушкіна Тарас Шевченко хоч і створив свій “Заповіт” під впливом хвороби, цей твір став бойовою програмою. Він починається звертанням до народу. Автор висловлює палку любов до трудящих, до рідної землі, віру в те, що пригноблені повстануть, порвуть кайдани і побудують нове суспільство. “Заповіт” має спільні мотиви з такими творами, як ода римського поета Горація “До Мельпомени” […]...
- Відповіді до теми: творчість Т. Шевченка 1. До кого звертається Т. Шевченко в поезії “Сонне заходить, гори чорніють”? Вірш “Сонце заходить, гори чорніють” написаний 1847 року на засланні, в Орській фортеці. У цьому вірші поет звертається до милої його серцю України, згадки про яку і втишують його душевні болі, і навівають печать. 2. Яка подія стала поштовхом до написання вірша “І […]...
- Віра в щастя України (За віршем Т. Шевченка “Заповіт”) “Заповіт” Великого Кобзаря – це один з найпоетичніших маніфестів гуманізму в українській із світовій літературі. “Заповіт” можна вважати програмовим твором Тараса Григоровича Шевченка. Цей вірш – неповторний поетичний заповіт, у небагатьох рядках якого Кобзар звертається до сучасників та прийдешніх поколінь. Шевченко мріє про те, щоб рідний народ згадував його “незлим, тихим словом”. Поет сподівається, що […]...
- Полум’яний заповіт нащадкам (за поезією “Заповіт” Т. Шевченка) Читаючи один із найвідоміших творів, який був написаний Кобзарем, починаєш розуміти, як поет ставився до своєї Батьківщини, як переживав за її сучасне і сподівався на краще майбутнє. Саме такий твір міг з’явитися тоді, коли поет відчував себе смертельно хворим. Як і кожна людина, яка проходить шлях через очищення хворобою або навіть смертю, ліричний герой ставить […]...
- Рідна земле моя, ти козацькою славою щедра. (За творчістю Т. Шевченка) Було колись – в Україні Ревіли гармати; Було колись – запорожці Вміли панувати… Т. Шевченко Немає з нами великого Кобзаря, та слова його актуальні й нині. Вірші, написані багато років тому, і сьогодні важливі, бо звернені до нашої історії. Тарас Шевченко завжди з любов’ю згадував про Батьківщину. Все своє життя він мріяв, щоб український народ […]...
- Україна та українці в творчості Т. Г. Шевченка Коли хочуть щось добре сказати про народ, то оповідають про його землю, гори, ріки, ліси. Згадують, яких великих людей дала ця земля світові. Українська земля дала світові геніального поета Т. Шевченка, який належить до найбільших народних поетів, яких тільки знає всесвітня історія літератури. Поезія Шевченка національна і інтернаціональна, гуманна і самобутня, загальнодоступна. Поет підніс не […]...
- Волелюбні ідеї в поемі Т. Г. Шевченка “Гамалія” Українці мають усі підстави пишатися тим, що їхня Батьківщина не раз переживала дні сили і слави, мала справді легендарних героїв, мужньо переносила найважчі випробування, коли гинули не сотні й тисячі, а мільйони її дочок і синів. Ми можемо втішатися і пишатися тим, що Україна ніколи не поневолювала інші народи, а лише захищала себе від ласих […]...
- До свободи завдяки боротьбі (за віршем Т. Шевченка “Заповіт”) Заповіт – це висловлення останньої волі людини щодо майна, сім’ї. Заповіт же митця, письменника – це ліричний твір, в якому той висловлює народові свої бажання не лише особистого, а й громадського, суспільного характеру. Який же “Заповіт” Тараса Шевченка? Відомо, що поет написав свій твір, будучи тяжко хворим. Прийшла невесела думка, що це, може, останні години […]...
- Послання “І мертвим, і живим, і ненарожденним землякам моїм…” заповіт Т. Шевченка нащадкам Послання “І мертвим, і живим, і ненарожденним землякам моїм…” – заповіт Т. Шевченка нащадкам І. Викривальний характер поезії Т. Шевченка. (Послання адресоване різним суспільним групам. Поет прагне висміяти, засудити жорстоке ставлення до кріпаків і вплинути на певні кола ліберального дворянства. Шевченко пише про фальшиву любов до України панів.) ІІ. Пророцтво поета. 1. Упевненість у силі […]...
- Поетичні роздуми Т. Шевченка про сутність людського життя (за віршем “Минають дні, минають ночі…”) Т. Шевченко силою свого поетичного слова, силою своєї безмежної любові до рідного народу, до України намагався пробити мури людської байдужості, панської обмеженості. Т. Шевченко все знав, все відчував: як жив народ, про що він думав, постійно шукаючи шляхів до кращого майбутнього: І день іде, і ніч іде, І, голову схопивши в руки, Дивуєшся, чому не […]...
- Що заповідав Тарас Шевченко своєму народові віршем “Заповіт”? Т. Шевченко – великий український поет, виразник найглибших заповітних прагнень народних мас. Він сміливо підніс прапор боротьби за волю й щастя народу. У 1845 році, будучи тяжко хворим, Шевченко написав свій знаменитий вірш “Заповіт”. Сталося це пізньої осені 1845 року. Т. Шевченко в цей час працював на Переяславщині за завданням археографічної комісії – змальовував пам’ятки […]...
- Життя Тараса Шевченка – подвиг Я часто замислююсь, чи може людина жити без мистецтва, без літератури, без пісні? Думаю, ні. Ким би вона не була, людина не може існувати без спілкування зі світом прекрасного. Багато митців, які своїм талантом зворушили людські серця, не дають нам цього зробити. Безсмертне ім’я Тараса Шевченка та його твори ось уже скільки років живуть у […]...
- Близькість поеми “Гамалія” до народних дум та історичних пісень Українські думи – один із найпопулярніших видів усної народної творчості. Тому не дивно, що Т. Шевченко, який надзвичайно високо оцінював художні якості вітчизняного фольклору, використав мотиви народних дум, невільницьких плачів, а також історичних пісень у поемі “Гамалія”. Поема Т. Шевченка не має зовнішньої правдоподібності: історичних фактів про морські походи отамана Гамалії немає. Кобзар прагнув народнопоетичними […]...
- Усвідомлення громадянської позиції людини (за творами Т. Шевченка) Глибока філософія прихована у словах В. Джеймса: “Суспільство деградує, якщо не отримує імпульсів від окремих особистостей; особистість деградує, якщо не отримує співчуття від усього суспільства”. Я думаю, однією із таких особистостей, яка підштовхнула суспільство до активних дій у боротьбі за волю, свободу народу був і залишається Т. Шевченко. Не кожного члена суспільства можна назвати громадянином, […]...
- Життєвий вибір поета-патріота (за поезією Т. Шевченка “Минають дні, минають ночі…”) Вірш “Минають дні, минають ночі” увійшов до збірки Тараса Шевченка “Три літа”. Ця збірка стала новим етапом у творчості змужнілого поета, який багато пережив і передумав і назавжди розпрощався із юнацькими мріями та сподіваннями. Після чотирнадцятилітньої розлуки з Україною Шевченко побував у рідних місцях і вжахнувся тому, що побачив. Страждання покріпаченого народу боляче вразили поета […]...
- Невмируще слово Шевченка В історії кожного народу є імена які становлять його гордість, славу і велич. Саме таким для України є безсмертний геній Тарас Григорович Шевченко – такий великий, що більше і бути не можна. До пророчих слів Шевченка так ніхто і не піднявся. Він борець за правду і свободу, він символ віри і справедливості, приклад любові до […]...
- Мрії Тараса Шевченка про майбутнє Доля рідного народу, його духовне надбання були для Тараса Григоровича Шевченка метою його життя. Ціла епоха говорила про себе його словами від імені народу. Феномен Шевченка відбиває нашу національну природу, наше світосприймання, наше минуле, надію на майбутнє. Він символізує душу українського народу, втілює його гідність, дух, пам’ять. Т. Г. Шевченко для нас більше, ніж великий […]...
- Історична основа поеми Т. Шевченка “Гамалія” Т. Шевченка ще з дитинства цікавила і захоплювала історія героїчного минулого українського народу, а особливо його боротьба проти турецько-татарських загарбників. Ніхто з поетів не оспівав так натхненно “козацьку славу”, як Тарас Шевченко. Козацьку мужність відтворив поет у віршах та поемах “Тарасова ніч”, “Іван Підкова”, “Гамалія” та інших. Історія нашого народу знає немало імен відважних козаків-запорожців, […]...
- Поема «Гайдамаки» Шевченка Творчість Тараса Григоровича Шевченка була новим явищем в українській літературі. Його поезії відрізнялись, насамперед, своєю демократичною тематикою, справжньою глибокою народністю. Поетичні твори в «Кобзарі» відзначаються жанровою різноманітністю: балади, ліроепічні поеми, послання, ліричні твори, віршована драма, але їх об’єднує буйна волелюбність, прагнення свободи, любов до своєї Батьківщини і свого народу. Твори поета дуже близькі до усної […]...
- Твір на тему: Історичне минуле народу в поезії Шевченка У низці своїх творів Шевченко оспівав героїчне минуле українського народу, Увагу поета привернули ті події минулого, в яких виявилась боротьба народу проти загарбників і пригноблювачів за свою волю й незалежність. Мотив визвольної боротьби є основним у таких творах як “Іван Підкова” (1839), “Тарасова ніч” (1939), “Гайдамаки” (1841), “Гамалія” (1842). “Іван Підкова” та “Гамалія” змальовують героїчні […]...
- Історичне минуле унраїнсьного народу в поезії Шевченка У низці своїх творів Шевченко оспівав героїчне минуле українського народу. Увагу поета привернули ті події минулого, в яких виявилась боротьба наро ду проти загарбників і пригноблювачів за свою волю й незалежність. Мотив визвольної боротьби є основним у таких творах як “Іван Підкова” (1839), “Тарасова ніч” (1939), “Гайдамаки” (184!), “Гамалія” (1842). “Іван Підкова” та “Гамалія” змальовують […]...
- Твір на тему: “Актуальність поеми Т. Шевченка “Кавказ” Одним з найпристрасніших, найяскравіших творів великого Кобзаря українського народу Т. Г. Шевченка є поема “Кавказ”. Хоч там і не йде мова про Україну, проте вона змушує пройнятися болем кавказького народу і щиро побажати йому перемоги у боротьбі проти лютого ворога – самодержавної Росії. Змушує поема замислитися і над долею рідного народу, над його прагненням до […]...
- Образи матері й дитини у творчості Т. Г. Шевченка Тарас Григорович Шевченко – тонкий, проникливий лірик, поет-громадянин, який залишив нащадкам неоціненну книгу народного життя, відстояв і зберіг національну гідність свого багатостраждального українського народу. Для нас він – таємниця, над розгадкою якої буде працювати ще не одне покоління, криниця з холодною джерельною водою, яка затамовує духовну спрагу народу. Щораз, спілкуючись з нетлінною творчою спадщиною великого […]...
- Образи матері й дитини у творчості Т. Шевченка Тарас Григорович Шевченко – тонкий, проникливий лірик, поет-громадянин, який залишив нащадкам неоціненну книгу народного життя, відстояв і зберіг національну гідність свого багатостраждального українського народу. Для нас він – таємниця, над розгадкою якої буде працювати ще не одне покоління, криниця з холодною джерельною водою, яка тамує духовну спрагу народу. Щораз, спілкуючись з нетлінною творчою спадщиною великого […]...
- Селянські звичаї, побут, традиції українців за вивченими творами Т. Шевченка та І. Франка Великі сини України Т. Шевченко та І. Франко вийшли з народу. Своїми творами, талантом вони заслужили всенародну шану. Переді мною Шевченків “Кобзар”. Цю безсмертну книгу читали ще сучасники Шевченка, а сьогодні перечитуємо ми, діти XXI століття. Справжнім шедевром є вірш “Садок вишневий коло хати…”, який був написаний далеко від Батьківщини. Шевченко змальовує традиції українців – […]...
- Образ України у творчості Т. Шевченка Тарас Шевченко – вірний син України. Він любив свою Батьківщину, мріяв про її свободу й незалежність. Де б він не був, куди б не закидала його доля, Шевченко завжди згадував рідні місця, прагнув швидше полинути в Україну, зустрітися з однодумцями. Його роздуми над долею народу, любов до Вітчизни, туга й печаль за нею на чужині […]...
- Героїчне минуле українського народу в творчості Тараса Шевченка І. Т. Г. Шевченко – видатний український поет. 1. Дитячі захоплення Т. Шевченка (цікавиться славним і героїчним минулим українського народу – розповіді старого діда Івана). 2. Т. Шевченко – художник (думками лине на рідну Вкраїну, згадує часи колишньої слави її вільнолюбивих захисників; з’являється задум створити ілюстрований альбом “Живописна Україна”, до якого увійшли малюнки “Дари Богданові […]...
- “Мені тринадцятий минало…” (Автобіографічність у творах Т. Шевченка) Тарас Григорович Шевченко – це гордість нашої країни. Його твори й сьогодні мають шалену популярність в усьому світі. Вірш “Мені тринадцятий минало…” розповідає про тяжке життя малого Тараса. Хлопчик спочатку постає перед нами веселим, з піднесеним настроєм пастушком. Але потім, розуміючи жорстокість життя, він вмивається гіркими сльозами. У цьому коротенькому творі Т. Шевченко розповідає про […]...
- Заповіт нащадкам Заповіт – це висловлення останньої волі людини. Заповіт митця – ліричний твір, в якому той висловлює своє бажання не лише особистого, а й громадського, суспільно-політичного характеру. Тарас Шевченко мріяв бачити Україну вільною і незалежною. У кар-тинах-мріях він малює повну єдність чарівної природи і життя її трударів. У поезії «І виріс я на чужині» поет, мріючи […]...
- Трагедія української жінки (За поемою Т. Шевченка “Катерина”) Найпринизливішим твором про долю жінки є поема Великого Кобзаря “Катерина”. Доля збезчещеної дівчини, яку зобразив Т. Г. Шевченко, була типовою для тих часів. Поета, який сам вийшов з низів суспільства, дуже хвилювала трагічна доля української жінки: Кохайтеся, чорнобриві, Та не з москалями, Бо москалі – чужі люди, Роблять лихо з вами. Цей своєрідний вступ до […]...
- Відчуття народного болю (за віршем Т. Шевченка “Сон”) Т. Г. Шевченко – видатний український поет – не міг без болю дивитися на страждання рідного народу. У вірші “Сон” поет змальовує долю матері-кріпачки, яка змушена працювати з ранку до вечора на панському полі. Немовля, що “сповитеє кричало у холодочку за снопом”, вимагало уваги, ласки матері. Важка праця тягарем лягла на плечі жінки: …Втомилася; не […]...