Заповіт нащадкам

Заповіт – це висловлення останньої волі людини. Заповіт митця – ліричний твір, в якому той висловлює своє бажання не лише особистого, а й громадського, суспільно-політичного характеру.

Тарас Шевченко мріяв бачити Україну вільною і незалежною. У кар-тинах-мріях він малює повну єдність чарівної природи і життя її трударів. У поезії «І виріс я на чужині» поет, мріючи про справедливе суспільство, поетично відображає прекрасну картину всенародного щастя та вільного життя.

Відчувається турбота Т. Шевченка про долю рідного народу, про

його майбутнє і в поезії «Заповіт». У вірші поет звертається до рідного народу з наказом:

… вставайте, Кайдани порвіте

І вражою злою кров’ю

Волю окропіте.

У цих рядках висловлене його заповітне бажання, здійсненню котрого він віддав усі сили і помисли. Це програма його життя, за виконання якої він мужньо боровся. Помираючи, він заповідає нащадкам порвати кайдани неволі і побороти ворогів і недругів, що несуть зло на рідну нашу землю.

Т. Шевченко впевнений, що народ збудує нове суспільство – «велику сім’ю, вольну, нову». Друге прохання особисте і дуже скромне. Нехай не забудуть його, хай інколи згадають «незлим тихим словом».

Твій заповіт виконаний, Тарасе. Тебе ніколи не забуде Україна.



1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5,00 out of 5)



Моя улюблена професія вчитель.
Заповіт нащадкам